Конституційний Суд визнав закон неконституційним у зв’язку з тим, що була порушена процедура його оприлюднення. Зокрема, оскаржений закон опублікували 15 січня – дата його першого ухвалення, а не з датою його повторного ухвалення 3 березня і без підпису голови Верховної Ради Володимира Литвина.
Закон, визнаний неконституційним, втрачає чинність від дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення КС є обов’язковим до виконання, остаточним і не може бути оскарженим.
Оцінити конституційність цього документа Конституційний Суд просив Президент Віктор Ющенко. Він заявляв, що положення цього закону, які передбачають створення тимчасових слідчих комісій не як парламентських органів, а як незалежних правоохоронних органів, що наділяються широкими повноваженнями органів досудового слідства, суперечать Конституції.
Цей закон набув чинності 21 березня, він регламентує діяльність спеціальної слідчої комісії Верховної Ради, яка, відповідно до статті 111 Конституції, проводить розслідування обставин вчинення Президентом державної зради або іншого злочину в рамках процедури імпічменту.
Представник парламенту в КСУ: Рада повернеться до закону про комісії
Постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді Анатолій Селіванов прогнозує, що парламент повернеться до розгляду закону про тимчасові слідчі комісії, незважаючи на те, що КСУ визнав його неконституційним.
За його словами, КСУ визнав даний закон неконституційним не по суті, а через відсутність необхідних реквізитів та підпису голови парламенту.
«Тобто, виходить, дехто може подумати, що вже не можна ухвалювати аналогiчний закон... але ж вiн був визнаний неконституцiйним не по сутi – чи вiдповiдає вiн Конституцiї,– а за реквізитами. I в цьому питаннi виникає велика колiзiя i велика проблема», – додав Селiванов.
Реквізити, за словами представника парламенту в Конституційному Суді, мають допоміжне значення, а не основне, і такі формальні ознаки не стосуються конституційної процедури. «Якщо таким шляхом іти, то треба перевіряти кожен документ, чи є там кома і чи підпис відповідає дійсному стану», – сказав він. Селіванов зауважив, що ці питання не стосуються порядку конституційного контролю.
«Це зовсім інший порядок – оформлення документів. Якщо це введено вже в ряд конституційності, то, безумовно, треба над цим замислитись», – сказав Постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді Анатолій Селіванов.
Ющенко оскаржив у КСУ зміни до закону про вибори глави держави
Президент Віктор Ющенко 14 вересня звернувся до Конституційного Суду з клопотанням про визнання такими, що не відповідають Конституції України, низки положень Закону «Про вибори Президента України».
Зокрема, мова йде про частину 6 статті 2, що передбачає визначення перебування на консульському обліку умовою реалізації права голосу на виборах Президента, частини 6 статті 23, частини 9 статті 24, частини 9 статті 31, частин 4, 5, 9 статті 32, що передбачають внесення виборчими комісіями змін у списки виборців на виборчій дільниці в день голосування за рішеннями виборчих комісій.
Крім того, Ющенко просить КСУ оцінити положення пунктів 1, 4 і 5 частини 2 статті 36(1) у частині, що стосується складання й уточнення списків виборців на закордонних виборчих дільницях за принципом перебування громадян на консульському обліку.
Також, першого абзацу частини 1, частин 2 і 5 статті 56, що передбачає скасування ухвалення рішення про скасування реєстрації кандидата на пост Президента вищим судовим органом і відносить прийняття цього рішення до виняткових повноважень Центральної виборчої комісії без належних гарантій судового захисту, а також абзацу другого частини 4 статті 79, абзацу другого частини 5 статті 83, частини 7 статті 84 і частин 5 і 6 статті 99.
Відповідне подання до КСУ оприлюднене на сайті Президента.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України» був ухвалений Верховною Радою 24 липня 2009 року.
18 серпня Президент повернув закон до парламенту зі своїми пропозиціями.
21 серпня парламент, розглянувши пропозиції глави держави, повторно ухвалив зазначений закон із подоланням вето Президента. За це рішення проголосувало 325 народних депутатів.
25 серпня закон був направлений на підпис Президенту України.
Однак 2 вересня Ющенко повернув закон до Верховної Ради без свого підпису, зазначивши про можливість опублікування його за підписом Голови Верховної Ради відповідно до частини четвертої статті 94 Конституції України.
10 вересня закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України» з підписом спікера парламенту Володимира Литвина опублікувала газета «Голос України».
(Київ – Прага)
Закон, визнаний неконституційним, втрачає чинність від дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення КС є обов’язковим до виконання, остаточним і не може бути оскарженим.
Оцінити конституційність цього документа Конституційний Суд просив Президент Віктор Ющенко. Він заявляв, що положення цього закону, які передбачають створення тимчасових слідчих комісій не як парламентських органів, а як незалежних правоохоронних органів, що наділяються широкими повноваженнями органів досудового слідства, суперечать Конституції.
Цей закон набув чинності 21 березня, він регламентує діяльність спеціальної слідчої комісії Верховної Ради, яка, відповідно до статті 111 Конституції, проводить розслідування обставин вчинення Президентом державної зради або іншого злочину в рамках процедури імпічменту.
Представник парламенту в КСУ: Рада повернеться до закону про комісії
Постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді Анатолій Селіванов прогнозує, що парламент повернеться до розгляду закону про тимчасові слідчі комісії, незважаючи на те, що КСУ визнав його неконституційним.
За його словами, КСУ визнав даний закон неконституційним не по суті, а через відсутність необхідних реквізитів та підпису голови парламенту.
«Тобто, виходить, дехто може подумати, що вже не можна ухвалювати аналогiчний закон... але ж вiн був визнаний неконституцiйним не по сутi – чи вiдповiдає вiн Конституцiї,– а за реквізитами. I в цьому питаннi виникає велика колiзiя i велика проблема», – додав Селiванов.
Реквізити, за словами представника парламенту в Конституційному Суді, мають допоміжне значення, а не основне, і такі формальні ознаки не стосуються конституційної процедури. «Якщо таким шляхом іти, то треба перевіряти кожен документ, чи є там кома і чи підпис відповідає дійсному стану», – сказав він. Селіванов зауважив, що ці питання не стосуються порядку конституційного контролю.
«Це зовсім інший порядок – оформлення документів. Якщо це введено вже в ряд конституційності, то, безумовно, треба над цим замислитись», – сказав Постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді Анатолій Селіванов.
Ющенко оскаржив у КСУ зміни до закону про вибори глави держави
Президент Віктор Ющенко 14 вересня звернувся до Конституційного Суду з клопотанням про визнання такими, що не відповідають Конституції України, низки положень Закону «Про вибори Президента України».
Зокрема, мова йде про частину 6 статті 2, що передбачає визначення перебування на консульському обліку умовою реалізації права голосу на виборах Президента, частини 6 статті 23, частини 9 статті 24, частини 9 статті 31, частин 4, 5, 9 статті 32, що передбачають внесення виборчими комісіями змін у списки виборців на виборчій дільниці в день голосування за рішеннями виборчих комісій.
Крім того, Ющенко просить КСУ оцінити положення пунктів 1, 4 і 5 частини 2 статті 36(1) у частині, що стосується складання й уточнення списків виборців на закордонних виборчих дільницях за принципом перебування громадян на консульському обліку.
Також, першого абзацу частини 1, частин 2 і 5 статті 56, що передбачає скасування ухвалення рішення про скасування реєстрації кандидата на пост Президента вищим судовим органом і відносить прийняття цього рішення до виняткових повноважень Центральної виборчої комісії без належних гарантій судового захисту, а також абзацу другого частини 4 статті 79, абзацу другого частини 5 статті 83, частини 7 статті 84 і частин 5 і 6 статті 99.
Відповідне подання до КСУ оприлюднене на сайті Президента.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України» був ухвалений Верховною Радою 24 липня 2009 року.
18 серпня Президент повернув закон до парламенту зі своїми пропозиціями.
21 серпня парламент, розглянувши пропозиції глави держави, повторно ухвалив зазначений закон із подоланням вето Президента. За це рішення проголосувало 325 народних депутатів.
25 серпня закон був направлений на підпис Президенту України.
Однак 2 вересня Ющенко повернув закон до Верховної Ради без свого підпису, зазначивши про можливість опублікування його за підписом Голови Верховної Ради відповідно до частини четвертої статті 94 Конституції України.
10 вересня закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України» з підписом спікера парламенту Володимира Литвина опублікувала газета «Голос України».
(Київ – Прага)
