Шістнадцять відсотків мешканців Євросоюзу живуть за межею бідності. Більшість із цих людей щоденно наштовхуються на стіну безробіття, браку грошей, відсутності необхідних знань і навичок, а дехто й навіть повної відсутності житла. Як боротися із бідністю і хто, власне, має викорінювати це явище?
Згідно із новим дослідженням європейської статистичної агенції «Євробарометр», більшість людей переконані, що до бідності людей довели некомпетентні дії влади – від місцевої та національної і до європейських установ, котрі керують економікою всього Євросоюзу. Проте чимала частина європейців також звинувачує у бідності або самих людей, або неурядові організації й приватні компанії. Є й частина громадян, котрі нарікають навіть на релігійні інституції.
Бідність переможе міцна економіка, пенсії та освіта
Що ж пропонують самі європейці для того, щоб зникли сім’ї, що потерпають від нестач і злиднів, та безпритульні, яких нерідко побачиш на розкішних вулицях європейських міст?
«Люди пропонують забезпечити економічне зростання, щоб підвищити загальні життєві стандарти, збільшити соціальні допомоги та пенсії, а також надати цим особам можливість навчальних курсів і освіти, – каже представниця статистичної агенції «Євробарометр» Крістін Котаракос. – Інші пропозиції стосуються рівності шансів, боротьби зі всіма видами дискримінації, наданням дешевого житла, а також відкриття людям доступу до кредитного фінансування».
Проте показники бідності у різних країнах і навіть регіонах окремих держав не однакові. Скажімо, один із семи громадян благополучної Бельгії живе у злиднях, а це складає десь 15 відсотків від усього населення. Показники матеріального занепаду сімей та одиноких по інших країнах Європейського Союзу коливаються від 10 відсотків у Нідерландах або Чехії – до 20 відсотків у Болгарії, Латвії чи Румунії.
2010 – рік боротьби із бідністю й соціальною відчуженістю
У різних частинах Європейської співдружності люди переконані, що бідність стає все поширенішим явищем і потребує негайної реакції. Наступний рік оголошений «Роком боротьби із бідністю», а всі заходи, консультації й досвід країн, де є менше злиднів, спробують використати для подолання матеріальних негараздів у країнах, де бідних більше. «Потрібно накопичувати й передавати практичні ідеї», – каже представник відділу соціального захисту та зайнятості Єврокомісії Катаріна Вон Шнурбайн.
«Немає сенсу створювати директиви щодо викорінення бідності, – зазначає вона. – Адже які від цього будуть наслідки? Важливо справді знайти дієві заходи й інструменти. Ми помітили, що якраз обмін інформацією допомагає ідеями і підказує, що робити на місцевому, регіональному й національному рівнях, щоб допомогти людям вийти із бідності».
Групи ризику
Як і чому люди стають бідними? – таке питання теж цікавило співробітників «Євробарометра», що опитали десятки тисяч осіб у різних куточках Європи.
Як виявилося, найбільший ризик бути відкинутими за межу бідності у Європі мають безробітні й люди похилого віку. Далі йдуть малоосвічені, особи зі шкідливими звичками й вадами здоров’я. Нарешті, до таких груп ризику зарахована також молодь, неповнолітні, мігранти, жінки й особи ромської національності.
(Брюссель – Прага – Київ)
Згідно із новим дослідженням європейської статистичної агенції «Євробарометр», більшість людей переконані, що до бідності людей довели некомпетентні дії влади – від місцевої та національної і до європейських установ, котрі керують економікою всього Євросоюзу. Проте чимала частина європейців також звинувачує у бідності або самих людей, або неурядові організації й приватні компанії. Є й частина громадян, котрі нарікають навіть на релігійні інституції.
Бідність переможе міцна економіка, пенсії та освіта
Що ж пропонують самі європейці для того, щоб зникли сім’ї, що потерпають від нестач і злиднів, та безпритульні, яких нерідко побачиш на розкішних вулицях європейських міст?
«Люди пропонують забезпечити економічне зростання, щоб підвищити загальні життєві стандарти, збільшити соціальні допомоги та пенсії, а також надати цим особам можливість навчальних курсів і освіти, – каже представниця статистичної агенції «Євробарометр» Крістін Котаракос. – Інші пропозиції стосуються рівності шансів, боротьби зі всіма видами дискримінації, наданням дешевого житла, а також відкриття людям доступу до кредитного фінансування».
Проте показники бідності у різних країнах і навіть регіонах окремих держав не однакові. Скажімо, один із семи громадян благополучної Бельгії живе у злиднях, а це складає десь 15 відсотків від усього населення. Показники матеріального занепаду сімей та одиноких по інших країнах Європейського Союзу коливаються від 10 відсотків у Нідерландах або Чехії – до 20 відсотків у Болгарії, Латвії чи Румунії.
2010 – рік боротьби із бідністю й соціальною відчуженістю
У різних частинах Європейської співдружності люди переконані, що бідність стає все поширенішим явищем і потребує негайної реакції. Наступний рік оголошений «Роком боротьби із бідністю», а всі заходи, консультації й досвід країн, де є менше злиднів, спробують використати для подолання матеріальних негараздів у країнах, де бідних більше. «Потрібно накопичувати й передавати практичні ідеї», – каже представник відділу соціального захисту та зайнятості Єврокомісії Катаріна Вон Шнурбайн.
«Немає сенсу створювати директиви щодо викорінення бідності, – зазначає вона. – Адже які від цього будуть наслідки? Важливо справді знайти дієві заходи й інструменти. Ми помітили, що якраз обмін інформацією допомагає ідеями і підказує, що робити на місцевому, регіональному й національному рівнях, щоб допомогти людям вийти із бідності».
Групи ризику
Як і чому люди стають бідними? – таке питання теж цікавило співробітників «Євробарометра», що опитали десятки тисяч осіб у різних куточках Європи.
Як виявилося, найбільший ризик бути відкинутими за межу бідності у Європі мають безробітні й люди похилого віку. Далі йдуть малоосвічені, особи зі шкідливими звичками й вадами здоров’я. Нарешті, до таких груп ризику зарахована також молодь, неповнолітні, мігранти, жінки й особи ромської національності.
(Брюссель – Прага – Київ)
