Особливих досягнень від нинішнього саміту Україна – ЄС чекати не слід, зазначає Ендрю Вілсон із лондонського Міжнародного центру зовнішніх відносин.
«Моя відповідь – «ні», бо саміт відбувається невчасно, якраз перед виборами, коли Євросоюз бачить надто мало зусиль з боку України направлених на розвиток стосунків із Євросоюзом, – каже він. – Тому, якщо говорити про поступ, то варто чекати наступного саміту. Що виглядає більш реально, так це укладення на цьому саміті еквіваленту нещодавно підписаного із Росією механізму раннього попередження про перебої із газопостачанням. А крім цього, я б не чекав чогось особливого. Це – проміжний саміт у тому сенсі, що у процесі переговорів стосовно угоди про асоціацію із ЄС був деякий прогрес, але були й деякі гальмування. Зокрема, у сфері повітряних перевезень».
Слід змінити «гібридну процедуру» ухвалення рішень на щось дієвіше
Аманда Акчакоджа, політичний аналітик із брюссельського «Центру європейської політики» вважає, що переговори з Євросоюзом щодо угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі можна оцінити позитивно.
«Виглядає на те, що переговори щодо Угоди про асоціацію просуваються доволі успішно і продуктивно, – зазначає вона, – навіть незважаючи на сум’яття, що панує в Україні. Це позитивний момент, хоча для завершення цього процесу ще потрібно трохи часу. Поряд з цим, є ще й інші, незавершені речі, такі як візове питання, над яким також ще треба працювати. Стосовно угоди про поглиблену зону вільної торгівлі також виглядає, що Україна та Євросоюз досягли деякого прогресу. Що відбуватиметься далі у цьому сенсі, залежить від президентських виборів. Хоча підвищення ефективності роботи в державі можливе тільки за умови, якщо буде змінена Конституція. Це дозволило б нинішню, так би мовити, «гібридну» процедуру (ухвалення рішень) перетворити на щось більш дієве».
«Аграрну Україну спинятимуть численні бар’єри»
А Марк-Антуан Ейл-Маззеґа з паризької «Фундації Роберта Шумана» з приводу саміту Україна – Євросоюз зауважив: «Якщо брати до уваги політичний аспект угоди про асоціацію, то я не бачу якихось ознак прогресу у питанні надання Україні членства в Євросоюзі, основаного на цьому документі. Насамперед тому, що ЄС спочатку хоче бачити, що буде після виборів. У економічній сфері я також не впевнений, що встановлення зони вільної торгівлі справді в інтересах українців. Тут відіграє роль те, що поява на європейському ринку ще одного великого аграрного виробника пов’язана із багатьма бар’єрами, скажімо, технічними чи фітосанітарними. Інше важливе питання: чи дасть Європейська рада «зелене світло» приєднанню України до угоди Європейського енергетичного товариства? Меморандум із Єврокомісією вже підписаний і тепер слово за Європейською радою. Але поза всякими сумнівами, Європейська рада розглядатиме це питання через призму надійності та безпеки українських атомних станцій. Можливо, що через невідповідність цих станцій європейським нормам вступ України до цієї організації можуть відкласти».
(Брюссель – Прага – Київ)
«Моя відповідь – «ні», бо саміт відбувається невчасно, якраз перед виборами, коли Євросоюз бачить надто мало зусиль з боку України направлених на розвиток стосунків із Євросоюзом, – каже він. – Тому, якщо говорити про поступ, то варто чекати наступного саміту. Що виглядає більш реально, так це укладення на цьому саміті еквіваленту нещодавно підписаного із Росією механізму раннього попередження про перебої із газопостачанням. А крім цього, я б не чекав чогось особливого. Це – проміжний саміт у тому сенсі, що у процесі переговорів стосовно угоди про асоціацію із ЄС був деякий прогрес, але були й деякі гальмування. Зокрема, у сфері повітряних перевезень».
Слід змінити «гібридну процедуру» ухвалення рішень на щось дієвіше
Аманда Акчакоджа, політичний аналітик із брюссельського «Центру європейської політики» вважає, що переговори з Євросоюзом щодо угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі можна оцінити позитивно.
«Виглядає на те, що переговори щодо Угоди про асоціацію просуваються доволі успішно і продуктивно, – зазначає вона, – навіть незважаючи на сум’яття, що панує в Україні. Це позитивний момент, хоча для завершення цього процесу ще потрібно трохи часу. Поряд з цим, є ще й інші, незавершені речі, такі як візове питання, над яким також ще треба працювати. Стосовно угоди про поглиблену зону вільної торгівлі також виглядає, що Україна та Євросоюз досягли деякого прогресу. Що відбуватиметься далі у цьому сенсі, залежить від президентських виборів. Хоча підвищення ефективності роботи в державі можливе тільки за умови, якщо буде змінена Конституція. Це дозволило б нинішню, так би мовити, «гібридну» процедуру (ухвалення рішень) перетворити на щось більш дієве».
«Аграрну Україну спинятимуть численні бар’єри»
А Марк-Антуан Ейл-Маззеґа з паризької «Фундації Роберта Шумана» з приводу саміту Україна – Євросоюз зауважив: «Якщо брати до уваги політичний аспект угоди про асоціацію, то я не бачу якихось ознак прогресу у питанні надання Україні членства в Євросоюзі, основаного на цьому документі. Насамперед тому, що ЄС спочатку хоче бачити, що буде після виборів. У економічній сфері я також не впевнений, що встановлення зони вільної торгівлі справді в інтересах українців. Тут відіграє роль те, що поява на європейському ринку ще одного великого аграрного виробника пов’язана із багатьма бар’єрами, скажімо, технічними чи фітосанітарними. Інше важливе питання: чи дасть Європейська рада «зелене світло» приєднанню України до угоди Європейського енергетичного товариства? Меморандум із Єврокомісією вже підписаний і тепер слово за Європейською радою. Але поза всякими сумнівами, Європейська рада розглядатиме це питання через призму надійності та безпеки українських атомних станцій. Можливо, що через невідповідність цих станцій європейським нормам вступ України до цієї організації можуть відкласти».
(Брюссель – Прага – Київ)
