Дослідження стану свободи у світі за 2009 рік, що його оприлюднили сьогодні правозахисники, засвідчило тривожну тенденцію: невпинний протягом багатьох років занепад у більшості післярадянських небалтійських країн. Найсерйозніші кроки назад сталися в них у галузях урядування і виборчого процесу. Єдиним винятком у цьому регіоні залишалася Україна.
У країнах від Білорусі до Узбекистану дослідження зауважило брак підзвітності й прозорості державних інституцій. На більшій частині післярадянського простору створилася зона неконтрольованої державної влади, де немає незалежної судової системи, а незалежні засоби інформації та опозиція витіснені на узбіччя політичного життя.
2009-й був уже четвертим поспіль роком такої тенденції, каже директор досліджень «Фрідом Гаус» і один із авторів звіту Крістофер Вокер, – і становище все погіршується.
«Результати цього року підтвердили деякі тенденції попередніх років, включно з поглибленням авторитарного правління на більшій частині колишнього СРСР поза Балтією. Серед інших країн занепад стався в Росії. Киргизстан цього року перейшов із «частково вільних» до «невільних» країн. Але були й деякі позитивні моменти, включно з Україною, яка упродовж року не сходила з курсу й готується до виборів на початку 2010-го», – каже він.
«Ефект Путіна» вплинув на весь регіон, тільки Україна встояла
Росія, за рейтингами «Дому свободи», відступає вже ціле десятиліття, перейшовши за цей час із «частково вільних» до «невільних» держав через те, що Вокер називає «ефектом Путіна» – встановленням централізованого державного контролю за щонайбільшою частиною російського суспільства та невпинним обмеженням політичних прав і громадянських свобод людей.
Слідом за Росією і під її чималим впливом відступ відбувається і в багатьох сусідніх державах регіону. Киргизстан, який свого часу, як вважали, давав великі демократичні сподівання, за минулий рік скотився від «частково вільних» до «невільних», і тепер уся Середня Азія має «невільний» рейтинг. При цьому Туркменистан та Узбекистан обіймають одні з найгірших місць у світі.
Ніяких змін на краще не було і в Білорусі. Грузія минулого року пережила час відносної стабільності й залишається «частково вільною».
Україна ж, за всіх труднощів, які вона переживає, залишається зразком істотної демократичної стійкості, каже чільний представник «Фрідом Гаус» Крістофер Вокер.
«Вибори, що відбувалися в цій країні від 2004 року й дотепер, були зі справжнім змаганням багатьох різних політичних сил, а засоби інформації переважно мали змогу повідомляти про ці процеси з відносною відкритістю», – вважає він.
Світлим місцем назвав представник «Дому свободи» також Південно-Східну Європу. Там із «не вільних» до «частково вільних» зріс статус фактичної новоствореної держави Косова, яка досягла поступу в захисті прав меншин і успішно провела в листопаді парламентські вибори, що загалом відповідали міжнародним стандартам.
Так само й Чорногорія, яка теж провела успішні парламентські вибори в березні й запровадила низку протикорупційних законів, перейшла з «частково вільних» до «вільних». Здобутки зауважили правозахисники і в Сербії, Македонії та Хорватії.
У країнах від Білорусі до Узбекистану дослідження зауважило брак підзвітності й прозорості державних інституцій. На більшій частині післярадянського простору створилася зона неконтрольованої державної влади, де немає незалежної судової системи, а незалежні засоби інформації та опозиція витіснені на узбіччя політичного життя.
2009-й був уже четвертим поспіль роком такої тенденції, каже директор досліджень «Фрідом Гаус» і один із авторів звіту Крістофер Вокер, – і становище все погіршується.
«Результати цього року підтвердили деякі тенденції попередніх років, включно з поглибленням авторитарного правління на більшій частині колишнього СРСР поза Балтією. Серед інших країн занепад стався в Росії. Киргизстан цього року перейшов із «частково вільних» до «невільних» країн. Але були й деякі позитивні моменти, включно з Україною, яка упродовж року не сходила з курсу й готується до виборів на початку 2010-го», – каже він.
«Ефект Путіна» вплинув на весь регіон, тільки Україна встояла
Росія, за рейтингами «Дому свободи», відступає вже ціле десятиліття, перейшовши за цей час із «частково вільних» до «невільних» держав через те, що Вокер називає «ефектом Путіна» – встановленням централізованого державного контролю за щонайбільшою частиною російського суспільства та невпинним обмеженням політичних прав і громадянських свобод людей.
Слідом за Росією і під її чималим впливом відступ відбувається і в багатьох сусідніх державах регіону. Киргизстан, який свого часу, як вважали, давав великі демократичні сподівання, за минулий рік скотився від «частково вільних» до «невільних», і тепер уся Середня Азія має «невільний» рейтинг. При цьому Туркменистан та Узбекистан обіймають одні з найгірших місць у світі.
Ніяких змін на краще не було і в Білорусі. Грузія минулого року пережила час відносної стабільності й залишається «частково вільною».
Україна ж, за всіх труднощів, які вона переживає, залишається зразком істотної демократичної стійкості, каже чільний представник «Фрідом Гаус» Крістофер Вокер.
«Вибори, що відбувалися в цій країні від 2004 року й дотепер, були зі справжнім змаганням багатьох різних політичних сил, а засоби інформації переважно мали змогу повідомляти про ці процеси з відносною відкритістю», – вважає він.
Світлим місцем назвав представник «Дому свободи» також Південно-Східну Європу. Там із «не вільних» до «частково вільних» зріс статус фактичної новоствореної держави Косова, яка досягла поступу в захисті прав меншин і успішно провела в листопаді парламентські вибори, що загалом відповідали міжнародним стандартам.
Так само й Чорногорія, яка теж провела успішні парламентські вибори в березні й запровадила низку протикорупційних законів, перейшла з «частково вільних» до «вільних». Здобутки зауважили правозахисники і в Сербії, Македонії та Хорватії.
