Міжнародні спостерігачі, що прибули до України і з пострадянських країн, і з держав Євросоюзу, визнали вибори вільними. Тож у штабі Юлії Тимошенко, хоча й оприлюднили відмінні від даних ЦВК результати свого паралельного підрахунку голосів, проте вирішили не оскаржувати результати першого туру виборів.
Позафракційний народний депутат Тарас Чорновіл на минулих президентських виборах під час переголосування другого туру очолював виборчий штаб Віктора Януковича. Тепер він спостерігає за виборчим процесом збоку. Тарас Чорновіл розцінює результати першого туру як такі, що дають приблизно однакові шанси на перемогу обом претендентам.
«Розрив великий, але не фатальний, – каже він. – Він менший, ніж очікував багато хто з прихильників Януковича, – там сподівалися на розрив від 13%. Але він дещо більший, ніж сподівалися прихильники Тимошенко, – там розраховували на розрив у 8–9%. Тому для неї це дещо ризиковано».
Різні підходи до класифікації
За умов, коли близько сорока відсотків виборців проголосувало за кандидатів, що не потрапили до другого туру, фіналістам дуже важливо завоювати цей електорат. У перші години після виборів і Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович одразу зробили відповідні заяви про те, що готові втілювати в життя програми інших кандидатів.
Штаби фіналістів одразу запропонували свої схеми розподілу голосів після першого туру. У Януковича пропонують складати рейтинги кандидатів, що представляють владу, і протиставляють їм сумарний показник опозиційних кандидатів. Натомість у штабі БЮТ Вікторові Януковичу протиставляють сумарний показник «кандидатів від демократичних сил».
На думку політичних експертів, очевидно, що жодна з цих схем не буде реалізована в чистому вигляді. Проте політтехнолог Володимир Цибулько вважає бютівську схему адекватнішою. «Я б оцінював результати виборів за схемою 2004 року: прозахідний вектор і проросійсько-совковий, – каже він. – Із цього погляду в Тимошенко кращі перспективи. Все залежить від того, як вона організує роботу».
За виборців Тігіпка воюватимуть без нього
Експерти вважають, що кандидати другого ешелону вже не матимуть вирішального впливу на рішення своїх виборців. Тепер важливіше, що їм скажуть фіналісти президентських перегонів.
Тому для фіналістів не так важливо домовитися про співпрацю з кандидатами, як знайти підхід до їхнього виборця. Особливо важливою є боротьба за голоси виборців Сергія Тігіпка, який посів третє місце.
Політологи схиляються до думки, що кандидати другого ешелону відтепер мають дуже незначний вплив на настрої своїх виборців.
«Заява Тігіпка – це, з одного боку, заява просто громадянина, який сказав, що не голосуватиме за одного і за другого, – каже політолог Кость Бондаренко. – Він просто не закликатиме свій електорат, а дасть йому можливість самовизначатися. Він таким чином підсилює свої ставки на переговорах із тими політиками, які вийшли до другого туру».
Теледебати та інші «козирі» Тимошенко
Іще одним важливим фактором, що може вплинути на результат другого туру, є телевізійні дебати. Якщо перед першим туром провідні кандидати відмовилися від участі в них, то перед другим це буде зробити значно важче.
Експерти схиляються до думки, що Юлія Тимошенко внаслідок дебатів має більше шансів підсилити свої електоральні позиції. Також їй на користь буде, якщо її конкурент відмовиться від участі в дебатах.
«Це сильніша позиція для Юлії Тимошенко, – каже політолог Юрій Якименко. – Реально дебати можуть вплинути на настрої частини електорату, у першу чергу тих, хто вагається або налаштований голосувати проти всіх, проте твердо вирішив іти на вибори».
Підсилити шанси на перемогу БЮТ може ухвалення перед другим туром змін до закону про вибори Президента. Проте, за словами Тараса Чорновола, дуже малоймовірно, що ці зміни будуть ухвалені. А міжнародні спостерігачі, вказавши на недосконалість законодавчої бази щодо виборів Президента, при цьому застерегли від зміни виборчого законодавства в період між двома турами виборів.
Політологи схиляються до думки, що на користь Юлії Тимошенко може зіграти підвищення явки виборців. Натомість Віктор Янукович уже мобілізував своїх виборців, тож від підвищення явки навряд чи виграє. Проте вирішальну роль зіграє вміння кандидатів та їхніх штабів переконувати тих громадян, які після першого туру вагаються з вибором, але мають намір проголосувати в другому турі.
Позафракційний народний депутат Тарас Чорновіл на минулих президентських виборах під час переголосування другого туру очолював виборчий штаб Віктора Януковича. Тепер він спостерігає за виборчим процесом збоку. Тарас Чорновіл розцінює результати першого туру як такі, що дають приблизно однакові шанси на перемогу обом претендентам.
«Розрив великий, але не фатальний, – каже він. – Він менший, ніж очікував багато хто з прихильників Януковича, – там сподівалися на розрив від 13%. Але він дещо більший, ніж сподівалися прихильники Тимошенко, – там розраховували на розрив у 8–9%. Тому для неї це дещо ризиковано».
Різні підходи до класифікації
За умов, коли близько сорока відсотків виборців проголосувало за кандидатів, що не потрапили до другого туру, фіналістам дуже важливо завоювати цей електорат. У перші години після виборів і Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович одразу зробили відповідні заяви про те, що готові втілювати в життя програми інших кандидатів.
Штаби фіналістів одразу запропонували свої схеми розподілу голосів після першого туру. У Януковича пропонують складати рейтинги кандидатів, що представляють владу, і протиставляють їм сумарний показник опозиційних кандидатів. Натомість у штабі БЮТ Вікторові Януковичу протиставляють сумарний показник «кандидатів від демократичних сил».
На думку політичних експертів, очевидно, що жодна з цих схем не буде реалізована в чистому вигляді. Проте політтехнолог Володимир Цибулько вважає бютівську схему адекватнішою. «Я б оцінював результати виборів за схемою 2004 року: прозахідний вектор і проросійсько-совковий, – каже він. – Із цього погляду в Тимошенко кращі перспективи. Все залежить від того, як вона організує роботу».
За виборців Тігіпка воюватимуть без нього
Експерти вважають, що кандидати другого ешелону вже не матимуть вирішального впливу на рішення своїх виборців. Тепер важливіше, що їм скажуть фіналісти президентських перегонів.
Тому для фіналістів не так важливо домовитися про співпрацю з кандидатами, як знайти підхід до їхнього виборця. Особливо важливою є боротьба за голоси виборців Сергія Тігіпка, який посів третє місце.
Політологи схиляються до думки, що кандидати другого ешелону відтепер мають дуже незначний вплив на настрої своїх виборців.
«Заява Тігіпка – це, з одного боку, заява просто громадянина, який сказав, що не голосуватиме за одного і за другого, – каже політолог Кость Бондаренко. – Він просто не закликатиме свій електорат, а дасть йому можливість самовизначатися. Він таким чином підсилює свої ставки на переговорах із тими політиками, які вийшли до другого туру».
Теледебати та інші «козирі» Тимошенко
Іще одним важливим фактором, що може вплинути на результат другого туру, є телевізійні дебати. Якщо перед першим туром провідні кандидати відмовилися від участі в них, то перед другим це буде зробити значно важче.
Експерти схиляються до думки, що Юлія Тимошенко внаслідок дебатів має більше шансів підсилити свої електоральні позиції. Також їй на користь буде, якщо її конкурент відмовиться від участі в дебатах.
«Це сильніша позиція для Юлії Тимошенко, – каже політолог Юрій Якименко. – Реально дебати можуть вплинути на настрої частини електорату, у першу чергу тих, хто вагається або налаштований голосувати проти всіх, проте твердо вирішив іти на вибори».
Підсилити шанси на перемогу БЮТ може ухвалення перед другим туром змін до закону про вибори Президента. Проте, за словами Тараса Чорновола, дуже малоймовірно, що ці зміни будуть ухвалені. А міжнародні спостерігачі, вказавши на недосконалість законодавчої бази щодо виборів Президента, при цьому застерегли від зміни виборчого законодавства в період між двома турами виборів.
Політологи схиляються до думки, що на користь Юлії Тимошенко може зіграти підвищення явки виборців. Натомість Віктор Янукович уже мобілізував своїх виборців, тож від підвищення явки навряд чи виграє. Проте вирішальну роль зіграє вміння кандидатів та їхніх штабів переконувати тих громадян, які після першого туру вагаються з вибором, але мають намір проголосувати в другому турі.
