Доступність посилання

ТОП новини

Уроки першого туру


Віталій Тесленко
Віталій Тесленко

Гість: Віталій Тесленко, заступник Голови Правління ВГО «Комітет виборців України»

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Ірина Штогрін: Пане Тесленко, сьогодні ситуативна більшість у ВР не підтримала фактично пропозицію БЮТ і НУНС внесення до порядку денного розгляду законопроекту «Про внесення змін до закону «Про вибори Президента України» «щодо недопущення спотворення волевиявлення виборців».

Фактично парламент відмовився розглядати зміни до виборчого законодавства між двома турами виборів президентських.

Яка позиція КВУ щодо того? Чи треба було це робити зараз?


Віталій Тесленко: Позиція КВУ була чітко викладена в наших офіційних заявах, і полягала вона в тому, що за результатами оцінки першого туру виборів ми рекомендували ВР розглянути зміни.

Зрозуміло, що можна було не називати цей закон щодо «запобігання спотворення», бо це вже, звичайно, політичний контекст туди вкладався, але те, що зміни такі були необхідні, то ми на це вказували дуже категорично.

- І ще до виборів.

- І до виборів. Ми про це сказали й вчора на нашій прес-конференції, яка загалом оцінювала хід проведення першого туру і підрахунку голосів.

- Міжнародні спостерігачі, яких у нас було досить багато, і всі вони вже заявили про те, що вибори у нас відбулися, і що вони є абсолютно демократичними, вважають, що от вносити зміни якраз навіть до недосконалого законодавства у перерві між двома турами, то це ризиковано.

От керівник делегації ПАРЄ Матяш Ерші заявив, що Україна довела здатність проводити прозорі вибори навіть за умови недосконалого і такого нечіткого виборчого законодавства.


Матяш Ерші: Закон треба змінити, але вже після закінчення виборів.
Матяш Ерші:
Вибори пройшли так само як проходять й у моїй країні, в Угорщині. І це для мене приємний досвід, бо попередні вибори відрізнялися, вони були не демократичні, менш якісні, а ці були вдалими.

Ну, а щодо можливості зміни закону про вибори між турами, то важко уявити, що можливо змінити закон про вибори за три тижні перед другим туром. Закон треба змінити, але вже після закінчення виборів і інавгурації президента.


- Чи вважаєте Ви, що ці зміни все-таки треба було робити? Мається на увазі, що конкретно треба було змінити? Чи змогли би на це зреагувати виборчі комісії і виборець?

- Я дозволю собі не погодитися з паном керівником делегації ПАРЄ.

Тобто, я підтримую те, що загалом ми теж вважаємо, що вибори пройшли демократично, відкрито. За певними виключеннями. Ми теж констатували, що не було системних порушень законодавства, які, скажемо так, вплинули б на результат виборів.

Але багато проблем, які були на виборчих дільницях в день голосування, можна було б зняти цими змінами або тими змінами до закону, про які ми говоримо. Це в першу чергу, що стосується внесення людей до списку виборців в день голосування, щодо голосування вдома та, до речі, щодо можливості спостереження громадських організацій.
Громадські організації позбавлені права вести незалежний громадський моніторинг виборів.

Громадські організації в Україні позбавлені права вести незалежний громадський моніторинг виборів. І ми, наприклад, всі наші представники…

- Ніяк не назвеш це демократією.

- Так.

Тобто, з точки зору загального фону, то в мене не те, що скептичне ставлення до ролі міжнародних спостерігачів, але міжнародні спостерігачі можуть побачити тільки вже явне, якщо буде щось творитися на дільниці, враховуючи те, що це люди, які не знають мови...

Тобто, вони не розуміють певної оцієї специфіки, вони не бачили цих проблематик… Ну, для них, може, це не проблема з точки зору підходу до їхнього законодавства, але в нас це є проблема.

- Враховуючи те, як вибори проходять в усталених демократіях (а Ви про це знаєте, бо Ви самі працювали спостерігачем у багатьох країнах, у восьми), то вони навіть можуть не підозрювати про те, що можливі ось такі шляхи фальсифікацій.

Абсолютно.

- І тим більше при тому, що їх було, як Ви кажете, багато, але не так вже й багато, щоб можна було сказати, що вони могли об’їздити значну частину дільниць, щоб зафіксувати якісь певні порушення.

В нас працювало дві тисячі наших представників на дільницях, і всі працювали як працівники ЗМІ. У нас є власна газета зареєстрована «Точка зору».

- І тим самим КВУ вийшов із ситуації з тієї колізії, яка склалася.


- Ми постійно виходимо, коли треба спостерігати, але непередбачено законодавством наявність таких спостерігачів. Це при тому, що закон «Про вибори ВРУ» вже передбачає це. І ми на виборах до ВРУ спостерігали і по закону як спостерігачі від Всеукраїнської громадської організації.

А даний закон парламент категорично відмовився розглядати, цю нашу пропозицію щодо внесення змін.

Моя позиція така, що я нічого не бачу складного в тому, щоб можна було оперативно внести ці зміни, довести їх до відома дільничних комісій. Для того не треба було робити якісь дуже складні роз’яснення, це можна було зробити дуже оперативно. І досвід показує, що ЦВК вміє це робити.

- Інтернет вже є, нагадуємо, давно.

- Так. Електронні розсилки, що роблять між ОВК і ЦВК постійно. Тобто, йдуть електронні листи. Тобто, це все дуже нескладно. Можна.

- Але тим не менше не склалося.

Тепер давайте спробуємо дати поради нашим слухачам, що можна зробити в тих умовах, які ми зараз маємо.

Ми маємо недосконалі списки виборців. І КВУ, і ті дослідження, які проводили журналісти в регіонах Радіо Свобода і інші наші колеги підтверджують той факт, що було дуже багато випадків, коли люди приходили на дільниці, і якщо вони на минулих парламентських виборах себе не знайшли у списках, то цього року приходили і так само себе не знаходили. Зате ті, хто помер навіть кілька років тому, в черговий раз там були.

Що робити?


- Для тих людей, які себе не знайшли, можливо, їм дали можливість проголосувати комісії і внесли їх у списки виборців для голосування на деяких..

- Порушивши закон.

- До речі, порушивши закон.

Для того, щоб не бути в числі причин для порушення закону, я б рекомендував людям, яких не виявилося у списку, або які, скажемо, не впевнені в тому, що вони підуть і будуть у списку, дуже просто. Треба просто прийти у районну державну адміністрацію, де ви проживаєте: чи то у місті Києві, чи в іншому великому місті, а якщо в селі, то це теж районна державна адміністрація вашого району. При всіх них створені спеціальні органи. Це Відділи ведення державного реєстру виборців. Так вони офіційно називаються.

Звернувшись до них, ви можете перевірити наявність себе у списках, перевірити на можливі помилки щодо написання вашого прізвища чи вашої адреси за реєстрацією там і виправити їх, якщо є помилки, або написати заяву, щоби вас внесли в цей реєстр виборців.

Тобто, ті списки, які будуть потім передані знову…

- Для цього достатньо паспорт показати.

- Так, ви приходите з паспортом своїм, показуєте своє місце реєстрації, пишете заяву офіційно. Вони, здається, знімуть ксерокопію з цього паспорта. І я думаю, що питання буде вирішене.

Але десь за кілька днів до виборів я в черговий раз рекомендував би тим слухачам, які хочуть ще проголосувати, піти вже в дільничну виборчу комісію і перевірити, чи в списках він все ж таки знову з’явився чи ні…

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

XS
SM
MD
LG