Цьогорічна погода на врожай впливає негативно, зауважив представник Міністерства аграрної політики України. І надлишок сонця, і перебір із дощами гарному врожаю не сприяє.
За його словами, на розвиток рослин, особливо пізніх культур: на кукурудзу, на сою, на цукрові буряки, згубно діє температурний режим, який зараз склався, враховуючи проливні дощі, град та все інше, що пошкодило посіви.
За тиждень в Україні стане прохолодніше
Максимальна температура в середньому по Україні сягає 35-37 градусів за Цельсієм. Менше пече тільки у західних регіонах – там повітря прогрівається до 30 градусів, повідомив Радіо Свобода керівник Українського Гідрометцентру Микола Кульбіда. Прохолодніше в Україні стане за тиждень, прогнозує він.
«Протягом 28-29 липня на території України температурний фон знизиться на 3-5 градусів, найбільше – на Заході України. Після цього ми чекаємо, що чергове потепління, яке можна чекати після проходження хвилі холоду, воно не досягатиме таких високих значень температури, як було нині», - Микола Кульбіда.
Аграрії Дніпропетровщини не приховують: хліба зберуть менше, ніж торік
У Дніпропетровській області почали жнивувати 29 червня, на кілька днів пізніше, ніж планували. Вже до 20 липня мали зібрати увесь врожай ранніх зернових, поки що ж зібрали тільки дві третини, повідомляє дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода.
Із кінця червня до середини липня випала потрійна норма опадів. Сильною зливою позносило дахи, поруйнувало лінії електропередач, позаливало поля.
Зараз погода більш-менш сприятлива для завершення жнив. Проте, аграрники кажуть, що тепер інша біда: висушене спекою збіжжя горить, як сірник. Цими вихідними в області вже вигоріло 6 гектарів пшениці.
Станом на 21 липня на Дніпропетровщині зібрали понад один мільйон з третиною тонн ранніх зернових при урожайності 24 центнери з гектара. Регіон поки - у трійці лідерів.
Щоправда аграрії не приховують: хліба зберуть менше, ніж торік – далися взнаки несприятливі погодні умови навесні.
«Найбільші складнощі будуть зі збором врожаю і підготовкою ґрунтів»
Експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький прогнозував урожай зернових 40 мільйонів тонн. Він говорить, що спека останнього місяця вплине на врожай, але це – не єдина складність для селян. Невиконання своїх обіцянок державою теж дається взнаки.
«Наприклад, було задекларовано, що ми забезпечимо кредитами наших сільськогосподарських виробників, ми дамо їм дешеві кредити та дизпаливо за більш лояльними цінами. Щось відбулося, але, нажаль, сказати, що повністю всі товаровиробники отримали таку знижку не можна. А щодо кредитів, то, за моїми даними, майже нічого не змінилося. Тому найбільші складнощі будуть не з врожаєм, а зі збором врожаю і підготовкою ґрунтів до наступного року», - розповів Володимир Жмуцький.
Ярослав Кардаш, перший віце-президент Асоціації фермерів України також підтверджує, що банки в цьому році, як і в попередньому, відмовляються кредитувати селян, мотивуючи кризою. Спека, продовжує він, впливає на врожай не більше, ніж брак підтримки села з боку держави. Якою б сприятливою не була погода, без кредитів урожай не виростеш.
«Політика держави щодо підтримки села є дуже важливою. Якщо, наприклад, своєчасно на польові роботи не дати селянам кошти (зокрема, кредитні ресурси), то він не зможе своєчасно закупити насіннєвого матеріалу, паливо-мастильних матеріалів, гербіцидів, добрив і т.д.», - сказав Ярослав Кардаш.
«Уже зросла ціна і на ячмінь, і на пшеницю, і на кормове зерно...»
Тим часом трейдери уже почали закуповувати зерно і підвищили його вартість, повідомив Радіо Свобода перший віце-президент Асоціації фермерів України Ярослав Кардаш. «Уже зросла ціна і на ячмінь, і на пшеницю, і на кормове зерно. Ціна піднялася, бо трейдери побачили, що немає чого ліпшого чекати і починають закуповувати навіть те, що є. Кращого сподіватися важко за такої погоди», - пояснив він.
Україна посідає третє місце у світі за експортом зерна. Попереду тільки США і ЄС. За підсумками минулого маркетингового сезону, Україна продала за кордон 20, 5 мільйонів тонн зерна. Українське сільське господарство працює передусім для зовнішніх ринків, зауважує колишній віце-прем'єр України Володимир Лановий. І в цьому плані можливе зменшення урожаю зернових ударить передусім по експортерах, а внутрішній ринок значно не постраждає.
«Зменшення урожаю і збору зерна позначиться на зменшенні експортних доходів та валютних надходжень в Україну. Щодо цін на внутрішньому ринку на зерно, на борошно, на м'ясо, на інші похідні сільськогосподарські товари, які залежать від зерна – це, як правило, не позначається», - розповів Володимир Лановий.
Тим часом представник Міністерства аграрної політики України Геннадій Розгон спрогнозував найближчим часом незначне зростання цін на продовольче зерно. Про це інформує агенція УНІАН. (Зараз тонна продовольчої пшениці коштує приблизно 1200 гривень – стільки ж, як і в липні торік). Водночас представник Міністерства запевнив, що ціни на борошно, хліб, крупи, макаронні вироби будуть стабільними.
Річна потреба України саме у продовольчій пшениці – 5 мільйонів тонн. За прогнозами експертів, її вистачить і для внутрішнього ринку, і для експорту.
За його словами, на розвиток рослин, особливо пізніх культур: на кукурудзу, на сою, на цукрові буряки, згубно діє температурний режим, який зараз склався, враховуючи проливні дощі, град та все інше, що пошкодило посіви.
За тиждень в Україні стане прохолодніше
Максимальна температура в середньому по Україні сягає 35-37 градусів за Цельсієм. Менше пече тільки у західних регіонах – там повітря прогрівається до 30 градусів, повідомив Радіо Свобода керівник Українського Гідрометцентру Микола Кульбіда. Прохолодніше в Україні стане за тиждень, прогнозує він.
«Протягом 28-29 липня на території України температурний фон знизиться на 3-5 градусів, найбільше – на Заході України. Після цього ми чекаємо, що чергове потепління, яке можна чекати після проходження хвилі холоду, воно не досягатиме таких високих значень температури, як було нині», - Микола Кульбіда.
Аграрії Дніпропетровщини не приховують: хліба зберуть менше, ніж торік
У Дніпропетровській області почали жнивувати 29 червня, на кілька днів пізніше, ніж планували. Вже до 20 липня мали зібрати увесь врожай ранніх зернових, поки що ж зібрали тільки дві третини, повідомляє дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода.
Із кінця червня до середини липня випала потрійна норма опадів. Сильною зливою позносило дахи, поруйнувало лінії електропередач, позаливало поля.
Зараз погода більш-менш сприятлива для завершення жнив. Проте, аграрники кажуть, що тепер інша біда: висушене спекою збіжжя горить, як сірник. Цими вихідними в області вже вигоріло 6 гектарів пшениці.
Станом на 21 липня на Дніпропетровщині зібрали понад один мільйон з третиною тонн ранніх зернових при урожайності 24 центнери з гектара. Регіон поки - у трійці лідерів.
Щоправда аграрії не приховують: хліба зберуть менше, ніж торік – далися взнаки несприятливі погодні умови навесні.
«Найбільші складнощі будуть зі збором врожаю і підготовкою ґрунтів»
Експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький прогнозував урожай зернових 40 мільйонів тонн. Він говорить, що спека останнього місяця вплине на врожай, але це – не єдина складність для селян. Невиконання своїх обіцянок державою теж дається взнаки.
«Наприклад, було задекларовано, що ми забезпечимо кредитами наших сільськогосподарських виробників, ми дамо їм дешеві кредити та дизпаливо за більш лояльними цінами. Щось відбулося, але, нажаль, сказати, що повністю всі товаровиробники отримали таку знижку не можна. А щодо кредитів, то, за моїми даними, майже нічого не змінилося. Тому найбільші складнощі будуть не з врожаєм, а зі збором врожаю і підготовкою ґрунтів до наступного року», - розповів Володимир Жмуцький.
Ярослав Кардаш, перший віце-президент Асоціації фермерів України також підтверджує, що банки в цьому році, як і в попередньому, відмовляються кредитувати селян, мотивуючи кризою. Спека, продовжує він, впливає на врожай не більше, ніж брак підтримки села з боку держави. Якою б сприятливою не була погода, без кредитів урожай не виростеш.
«Політика держави щодо підтримки села є дуже важливою. Якщо, наприклад, своєчасно на польові роботи не дати селянам кошти (зокрема, кредитні ресурси), то він не зможе своєчасно закупити насіннєвого матеріалу, паливо-мастильних матеріалів, гербіцидів, добрив і т.д.», - сказав Ярослав Кардаш.
«Уже зросла ціна і на ячмінь, і на пшеницю, і на кормове зерно...»
Тим часом трейдери уже почали закуповувати зерно і підвищили його вартість, повідомив Радіо Свобода перший віце-президент Асоціації фермерів України Ярослав Кардаш. «Уже зросла ціна і на ячмінь, і на пшеницю, і на кормове зерно. Ціна піднялася, бо трейдери побачили, що немає чого ліпшого чекати і починають закуповувати навіть те, що є. Кращого сподіватися важко за такої погоди», - пояснив він.
Україна посідає третє місце у світі за експортом зерна. Попереду тільки США і ЄС. За підсумками минулого маркетингового сезону, Україна продала за кордон 20, 5 мільйонів тонн зерна. Українське сільське господарство працює передусім для зовнішніх ринків, зауважує колишній віце-прем'єр України Володимир Лановий. І в цьому плані можливе зменшення урожаю зернових ударить передусім по експортерах, а внутрішній ринок значно не постраждає.
«Зменшення урожаю і збору зерна позначиться на зменшенні експортних доходів та валютних надходжень в Україну. Щодо цін на внутрішньому ринку на зерно, на борошно, на м'ясо, на інші похідні сільськогосподарські товари, які залежать від зерна – це, як правило, не позначається», - розповів Володимир Лановий.
Тим часом представник Міністерства аграрної політики України Геннадій Розгон спрогнозував найближчим часом незначне зростання цін на продовольче зерно. Про це інформує агенція УНІАН. (Зараз тонна продовольчої пшениці коштує приблизно 1200 гривень – стільки ж, як і в липні торік). Водночас представник Міністерства запевнив, що ціни на борошно, хліб, крупи, макаронні вироби будуть стабільними.
Річна потреба України саме у продовольчій пшениці – 5 мільйонів тонн. За прогнозами експертів, її вистачить і для внутрішнього ринку, і для експорту.
