За останні тижні на Львівщині в середньому ціна за кілограм м’яса зросла на 3 гривні. Це при тому, що худобу вигодовують торішніми кормами. Не скрізь у продажі є гречка і продавці пояснюють, що ціна на крупу невдовзі зросте до 12-15 гривень за кілограм.
Тим часом посадовці Львівської облдержадміністрації запевняють, що це звичайні спекуляції і не зауважують зростання цін. Вони звітують, що на сьогодні область зібрала 75% врожаю зернових, при врожайності 24 центнери з гектара (як у радянські часи). Врожайність зернових в області впала на 3 центнери з гектара, а 40% переважно фуражного зерна знищила спека.
Щоб населення мало якісний хліб, Львівщина щороку мусить закуповувати від 70 до 90 тисяч тонн високоякісного зерна в південних областях, як і олію, крупи, макарони. Тобто усе те, чого в області не виробляється або є недостатньо, як, для прикладу, цукру.
Зараз на ринку спостерігається зниження виробництва молочних продуктів. Така ситуація була прогнозованою аграріями ще 5 років тому, коли в приватному секторі люди масово вирізали худобу і фермери припиняли свою діяльність.
Ще за минулий рік держава не повернула фермерам Львівщини компенсації, кредити на загальну суму близько 50 мільйонів гривень. За таких обставин, за припущенням фахівців, 10-15% фермерських господарств припинять діяльність, через брак кормів населення вирізатиме восени свиней, а значить і ціни на м’ясо зростатимуть.
Уже сьогодні на Львівщині відчуваються тенденції до дефіциту молочних продуктів, наголосив у коментарі Радіо Свобода експерт із аграрних питань Іван Стефанишин.
«Думаю, що Україна вперше за останні роки імпортуватиме молочні продукти в межах 500 тисяч тонн, – каже він. – Бо навіть на одну душу населення нам вже недостатньо молока. Більше того, ми цього року прогнозуємо, що 260 тисяч корів буде вирізано. Є такі тенденції, не найкращі. Молочні підприємства зарухались, бо можуть залишитись без сировини, ціни виростуть не у жовтні, а вже у вересні».
За корови доплачуватимуть по 500 гривень
Аби нині врятувати молочну галузь, держава запроваджує спеціальну програму. Кожен господар, який тримає три корови і візьме четверту, отримає по 500 гривень на кожну худобу, за половину ціни зможе придбати доїльні апарати. На сьогодні на усю область є близько 400 господарств, де люди тримають по 4 корови.
Компанія «Галичина» закуповуватиме молоко в індивідуальних господарствах по 3 гривні за літр, пообіцяв заступник голови Львівської облдержадміністрації Ярослав Панюра. У планах підписання відповідного меморандуму між підприємством і обласною адміністрацією.
Але навряд чи це вирішить проблему, говорить експерт Іван Стефанишин, бо це лише призупинить критичну ситуацію, а має діяти державна програма підтримки селянського господарства. Адже приватний сектор на Львівщині виробляє 85% сільгосппродукції.
Єдине, чим Львівщина забезпечена, так це картоплею та іншими овочами. До слова, в середньому мешканець області споживає у рік 168 кілограмів картоплі, найбільше в Україні. А це значить, що інші продукти для них недоступні. Область вирощує утричі більше картоплі від потреб, але за межі регіону продає лише 11% картоплі.
Відсутність кредитів на сільське господарство, державних програм для підтримки селянських господарств, нижча врожайність і складні погодні умови – це ті чинники, які сприятимуть зростанню цін на продукти, прогнозує експерт.
Тим часом посадовці Львівської облдержадміністрації запевняють, що це звичайні спекуляції і не зауважують зростання цін. Вони звітують, що на сьогодні область зібрала 75% врожаю зернових, при врожайності 24 центнери з гектара (як у радянські часи). Врожайність зернових в області впала на 3 центнери з гектара, а 40% переважно фуражного зерна знищила спека.
Щоб населення мало якісний хліб, Львівщина щороку мусить закуповувати від 70 до 90 тисяч тонн високоякісного зерна в південних областях, як і олію, крупи, макарони. Тобто усе те, чого в області не виробляється або є недостатньо, як, для прикладу, цукру.
Зараз на ринку спостерігається зниження виробництва молочних продуктів. Така ситуація була прогнозованою аграріями ще 5 років тому, коли в приватному секторі люди масово вирізали худобу і фермери припиняли свою діяльність.
Ще за минулий рік держава не повернула фермерам Львівщини компенсації, кредити на загальну суму близько 50 мільйонів гривень. За таких обставин, за припущенням фахівців, 10-15% фермерських господарств припинять діяльність, через брак кормів населення вирізатиме восени свиней, а значить і ціни на м’ясо зростатимуть.
Уже сьогодні на Львівщині відчуваються тенденції до дефіциту молочних продуктів, наголосив у коментарі Радіо Свобода експерт із аграрних питань Іван Стефанишин.
«Думаю, що Україна вперше за останні роки імпортуватиме молочні продукти в межах 500 тисяч тонн, – каже він. – Бо навіть на одну душу населення нам вже недостатньо молока. Більше того, ми цього року прогнозуємо, що 260 тисяч корів буде вирізано. Є такі тенденції, не найкращі. Молочні підприємства зарухались, бо можуть залишитись без сировини, ціни виростуть не у жовтні, а вже у вересні».
За корови доплачуватимуть по 500 гривень
Аби нині врятувати молочну галузь, держава запроваджує спеціальну програму. Кожен господар, який тримає три корови і візьме четверту, отримає по 500 гривень на кожну худобу, за половину ціни зможе придбати доїльні апарати. На сьогодні на усю область є близько 400 господарств, де люди тримають по 4 корови.
Компанія «Галичина» закуповуватиме молоко в індивідуальних господарствах по 3 гривні за літр, пообіцяв заступник голови Львівської облдержадміністрації Ярослав Панюра. У планах підписання відповідного меморандуму між підприємством і обласною адміністрацією.
Але навряд чи це вирішить проблему, говорить експерт Іван Стефанишин, бо це лише призупинить критичну ситуацію, а має діяти державна програма підтримки селянського господарства. Адже приватний сектор на Львівщині виробляє 85% сільгосппродукції.
Єдине, чим Львівщина забезпечена, так це картоплею та іншими овочами. До слова, в середньому мешканець області споживає у рік 168 кілограмів картоплі, найбільше в Україні. А це значить, що інші продукти для них недоступні. Область вирощує утричі більше картоплі від потреб, але за межі регіону продає лише 11% картоплі.
Відсутність кредитів на сільське господарство, державних програм для підтримки селянських господарств, нижча врожайність і складні погодні умови – це ті чинники, які сприятимуть зростанню цін на продукти, прогнозує експерт.
