Днями одразу кілька кримських мас-медій повідомили, що більшість членів Меджлісу схиляються до того, щоб оголосити політичний бойкот місцевим виборам і не брати участі у виборчій кампанії взагалі. Це пояснюється адміністративним тиском на політичного партнера Меджлісу – Народного Руху України.
Верховна Рада Криму попри те, що у її складі є ціла фракція Руху-Курултаю, не включила до складу Виборчої комісії АРК жодного висуванця НРУ. Практично немає рухівців і серед членів територіальних міських і районних виборчкомів, насамперед, у тих регіонах, де висока частка кримськотатарського населення.
А днями Головне управління Міністерства юстиції України в Криму попередило керівника рухівської парторганізації в автономії Леоніда Пилунського про те, що реєстраційні документи організації не в належному стані. Місцева преса припускає, що існує загроза недопуску НРУ на вибори до Верховної Ради Криму.
Лідер Меджлісу Мустафа ДжемілєвЛідер Меджлісу Мустафа Джемілєв в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що питання про бойкот поки що не актуальне: «Зараз начебто підстав для цього немає. Але в будь-якому випадку збиратиметься Меджліс, вивчатиме ситуацію й ухвалить рішення. Але й таке не виключено», – сказав Мустафа Джемілєв про можливий бойкот виборів з боку кримських татар.
Вибори без Меджлісу – влада без кримських татар. Що далі?
Експерти по-різному оцінюють імовірність того, що Меджліс-Рух на знак протесту справді відмовиться від участі у виборах. Але сходяться переважно на тому, що це матиме негативні наслідки. Причому, як для етно-політичної стабільності в Криму, так і для міжнародного іміджу України.
Кримський аналітик Микола Семена каже, що кримськотатарський народ у цьому випадку «залишиться поза виборчим процесом, що ставить місцеві вибори в Криму за межею легітимності». На думку аналітика, у цій ситуації вибори, очевидно, будуть «сумнівно-легітимними» і нова влада «не представлятиме весь спектр виборців у Криму».
Експерти звертають увагу на те, що лише Меджліс у кримськотатарському національному русі має розгалужену мережу регіональних відділень і реально може вплинути на участь чи неучасть у виборах більшої частини своїх співвітчизників.
Представники влади поки не коментують можливість бойкотування кримськими татарами виборів.
Верховна Рада Криму попри те, що у її складі є ціла фракція Руху-Курултаю, не включила до складу Виборчої комісії АРК жодного висуванця НРУ. Практично немає рухівців і серед членів територіальних міських і районних виборчкомів, насамперед, у тих регіонах, де висока частка кримськотатарського населення.
А днями Головне управління Міністерства юстиції України в Криму попередило керівника рухівської парторганізації в автономії Леоніда Пилунського про те, що реєстраційні документи організації не в належному стані. Місцева преса припускає, що існує загроза недопуску НРУ на вибори до Верховної Ради Криму.
Вибори без Меджлісу – влада без кримських татар. Що далі?
Експерти по-різному оцінюють імовірність того, що Меджліс-Рух на знак протесту справді відмовиться від участі у виборах. Але сходяться переважно на тому, що це матиме негативні наслідки. Причому, як для етно-політичної стабільності в Криму, так і для міжнародного іміджу України.
Кримський аналітик Микола Семена каже, що кримськотатарський народ у цьому випадку «залишиться поза виборчим процесом, що ставить місцеві вибори в Криму за межею легітимності». На думку аналітика, у цій ситуації вибори, очевидно, будуть «сумнівно-легітимними» і нова влада «не представлятиме весь спектр виборців у Криму».
Експерти звертають увагу на те, що лише Меджліс у кримськотатарському національному русі має розгалужену мережу регіональних відділень і реально може вплинути на участь чи неучасть у виборах більшої частини своїх співвітчизників.
Представники влади поки не коментують можливість бойкотування кримськими татарами виборів.
