Сучасна Європа економічно значно розвинутіша, технічно потужніша і водночас значно залежніша від стабільності в різних її куточках, аніж у часи «холодної війни». Так, у Європі досі не розв’язані «заморожені» конфлікти у Придністров’ї й на Кавказі, існує українсько-румунський «дунайський вузол»; Росія здійснює експансійну програму «Руський мир», а в центрально-східній Європі до влади прийшли доволі радикальні політики. Тож проблем у царині безпеки значно більше, аніж можливостей для їх вирішення, визнали учасники Київського форуму.
На думку заступника міністра закордонних справ України Олександра Горіна, багатополярність Європи – це і добре, і погано. Добре, тому що дозволяє нормально розвиватись тому чи іншому регіонові, тому чи іншому народові. Погано, тому що розвиток багатьох традицій і культур спричиняє нові конфлікти.
«Країни межують не з тим, з ким хочуть, а з ким можуть. Є сусіди географічні, а є ідеологічні, економічні, культурні, мовні, релігійні. І чим потужніша та відкритіша країна, тим компактніший для неї сучасний світ, тим більше у неї сусідів – реальних та віртуальних… Чим відкритіша нація для світу, чим щільніше вплетена вона у світову економічну, технічну, наукову мережу, тим закритіша вона для небезпек», – каже Горін.
Віце-прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Барамідзе наголосив, що конфліктуючі країни мають навчитися «відкритися» для діалогу – в ім’я національної стабільності та регіональної безпеки.
«Якщо ми хочемо жити у стабільному світі, нормально розвиватись, мусимо навчитися спілкуватись, вести переговори з найболючіших проблем», – вважає Барамідзе.
Його російський опонент Андрій Загорський зауважує: при цьому не можна поступатися національними інтересами. Політика «відкритих дверей», мирного діалогу не означає, що держава має втрачати свою гідність, свої інтереси у тому чи іншому регіоні, наголосив представник Росії.
Європейська безпека у новій стратегії НАТО
Учасники Форуму - українські та закордонні дипломати, політики, науковці Натомість, експерт Групи з підготовки нової стратегії НАТО Марі Жерве-Відрікер каже, що різні інституції та окремі країни мають діяти разом для подолання сучасних викликів та небезпек. За її словами, Альянс продовжить «політику відкритих дверей».
«Нова концепція Альянсу передбачає боротьбу з різноманітними викликами для систем колективної та регіональної безпеки. Так, Європа зітнулася з такими серйозними проблемами, як тероризм, нелегальна міграція, вичерпність енергетичних, продовольчих і водних ресурсів, забруднення довкілля, погіршення якості життя людини. Ще одна проблема – це вихід тероризму в Інтернет… Ми разом, у рамках НАТО, європейських структур і наших партнерів маємо їх долати», – розповіла Жерве-Відрікер.
Один із чільників НАТО Роберт Сіммонс зазначив, що країни, що не є членами Альянсу, але мають із НАТО партнерські стосунки, залишаться важливими гравцями у системі колективної безпеки. До таких держав належать Україна і Грузія. Нові реалії змушують Альянс та Росію «переглянути свої відносини і шукати можливості до спільних антитерористичних дій», – зауважив Сіммонс.
Учасники Київського безпекового форуму звернулись до урядів європейських країн, НАТО, ОБСЄ та інших європейських інституцій і висловили готовність працювати, щоб зменшити «градус напруги» між різними країнами Європи, перетворивши континент на «острів миру та стабільності».
На думку заступника міністра закордонних справ України Олександра Горіна, багатополярність Європи – це і добре, і погано. Добре, тому що дозволяє нормально розвиватись тому чи іншому регіонові, тому чи іншому народові. Погано, тому що розвиток багатьох традицій і культур спричиняє нові конфлікти.
«Країни межують не з тим, з ким хочуть, а з ким можуть. Є сусіди географічні, а є ідеологічні, економічні, культурні, мовні, релігійні. І чим потужніша та відкритіша країна, тим компактніший для неї сучасний світ, тим більше у неї сусідів – реальних та віртуальних… Чим відкритіша нація для світу, чим щільніше вплетена вона у світову економічну, технічну, наукову мережу, тим закритіша вона для небезпек», – каже Горін.
Віце-прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Барамідзе наголосив, що конфліктуючі країни мають навчитися «відкритися» для діалогу – в ім’я національної стабільності та регіональної безпеки.
«Якщо ми хочемо жити у стабільному світі, нормально розвиватись, мусимо навчитися спілкуватись, вести переговори з найболючіших проблем», – вважає Барамідзе.
Його російський опонент Андрій Загорський зауважує: при цьому не можна поступатися національними інтересами. Політика «відкритих дверей», мирного діалогу не означає, що держава має втрачати свою гідність, свої інтереси у тому чи іншому регіоні, наголосив представник Росії.
Європейська безпека у новій стратегії НАТО
«Нова концепція Альянсу передбачає боротьбу з різноманітними викликами для систем колективної та регіональної безпеки. Так, Європа зітнулася з такими серйозними проблемами, як тероризм, нелегальна міграція, вичерпність енергетичних, продовольчих і водних ресурсів, забруднення довкілля, погіршення якості життя людини. Ще одна проблема – це вихід тероризму в Інтернет… Ми разом, у рамках НАТО, європейських структур і наших партнерів маємо їх долати», – розповіла Жерве-Відрікер.
Один із чільників НАТО Роберт Сіммонс зазначив, що країни, що не є членами Альянсу, але мають із НАТО партнерські стосунки, залишаться важливими гравцями у системі колективної безпеки. До таких держав належать Україна і Грузія. Нові реалії змушують Альянс та Росію «переглянути свої відносини і шукати можливості до спільних антитерористичних дій», – зауважив Сіммонс.
Учасники Київського безпекового форуму звернулись до урядів європейських країн, НАТО, ОБСЄ та інших європейських інституцій і висловили готовність працювати, щоб зменшити «градус напруги» між різними країнами Європи, перетворивши континент на «острів миру та стабільності».
