Протягом тижня у рамках фестивалю можна переглянути більше 25 документальних фільмів, які визнані переможцями численних міжнародних конкурсів. Серед них і три стрічки польського режисера Яцека Блавути, колишнього кінооператора Папи Римського Івана Павла ІІ.
Лауреат міжнародних премій Яцек Блавута у стрічці «Ненормальні» показує порушення прав розумово відсталих людей.
«Щур у короні» – фільм про шлях, що веде до смерті, від якої головний герой-алкоголік не може втекти.
«Народжений мертвим» – стрічка про молодого рецидивіста, який проходить реабілітацію, працюючи з неповносправними дітьми. Любов та піклування про них повертають йому сенс життя.
У рамках фестивалю відбудеться також ретроспектива фільмів українського майстра світової документалістики Сергія Буковського. «Знак тире» – про проблему міжетнічних конфліктів, і фільм «Дах», відзнятий у волинському монастирі, в якому розташований притулок для літніх людей. Тут поруч живуть і душевно хворі, і колишні злочинці.
Від катувань не застрахований жоден громадянин України
Документальні фільми змушують людину глибше мислити і переосмислювати життя, наголосила Радіо Свобода консультант центру допомоги біженцям «Права людини не мають кордонів» Наталія Дульнєва. Адже нині в Україні, каже експерт, порушується право людини на гідне життя. Найчастіше доводиться захищати права людей, які зазнали катувань у відділах міліції. За словами Наталії Дульнєвої, жодна людина не застрахована від катувань у правоохоронних органах. Цю проблему породжує сама система міліції, відсутність реформувань, те, що правоохоронці женуться за показниками, а не за якісним розслідуванням злочину.
Фестиваль документального кіно привернув увагу і багатодітних родин, і тих батьків, які виховують неповносправних діток. Для Наталії Сіреджук, мами хворої дитини, цікаво дізнатись, як на Заході дотримуються прав неповносправних діток, яку допомогу вони отримують від держави, які можливості лікування, навчання у школі, здобуття вищої освіти і як суспільство сприймає неповносправних людей. Адже українські дітки, по суті, живуть у замкненому середовищі і хвора малеча – це проблема виключно батьків.
Наталія Сіреджук окреслила низку тих прав, які порушуються в Україні щодо неповносправних дітей. Це те, що вони позбавлені реальної можливості відвідувати загальноосвітні садочки і школи, навчатись безкоштовно у вузах, не мають вільного доступу у громадському транспорті, належних умов життя. Тому й залишаються усе життя у невеликому просторі. Наталія Сіреджук щодня виборює право для своєї дитини на місце у суспільстві. Вона вважає, що про кожну проблему потрібно говорити, а мова документального кіно – найдохідливіша.
Більшість фільмів фестивалю демонструють у музеї «Тюрма на Лонцького» – місці, де десятиліттями різні тоталітарні режими порушували право людини на життя, свободу слова і власну позицію.
Лауреат міжнародних премій Яцек Блавута у стрічці «Ненормальні» показує порушення прав розумово відсталих людей.
«Щур у короні» – фільм про шлях, що веде до смерті, від якої головний герой-алкоголік не може втекти.
«Народжений мертвим» – стрічка про молодого рецидивіста, який проходить реабілітацію, працюючи з неповносправними дітьми. Любов та піклування про них повертають йому сенс життя.
У рамках фестивалю відбудеться також ретроспектива фільмів українського майстра світової документалістики Сергія Буковського. «Знак тире» – про проблему міжетнічних конфліктів, і фільм «Дах», відзнятий у волинському монастирі, в якому розташований притулок для літніх людей. Тут поруч живуть і душевно хворі, і колишні злочинці.
Від катувань не застрахований жоден громадянин України
Документальні фільми змушують людину глибше мислити і переосмислювати життя, наголосила Радіо Свобода консультант центру допомоги біженцям «Права людини не мають кордонів» Наталія Дульнєва. Адже нині в Україні, каже експерт, порушується право людини на гідне життя. Найчастіше доводиться захищати права людей, які зазнали катувань у відділах міліції. За словами Наталії Дульнєвої, жодна людина не застрахована від катувань у правоохоронних органах. Цю проблему породжує сама система міліції, відсутність реформувань, те, що правоохоронці женуться за показниками, а не за якісним розслідуванням злочину.
Фестиваль документального кіно привернув увагу і багатодітних родин, і тих батьків, які виховують неповносправних діток. Для Наталії Сіреджук, мами хворої дитини, цікаво дізнатись, як на Заході дотримуються прав неповносправних діток, яку допомогу вони отримують від держави, які можливості лікування, навчання у школі, здобуття вищої освіти і як суспільство сприймає неповносправних людей. Адже українські дітки, по суті, живуть у замкненому середовищі і хвора малеча – це проблема виключно батьків.
Наталія Сіреджук окреслила низку тих прав, які порушуються в Україні щодо неповносправних дітей. Це те, що вони позбавлені реальної можливості відвідувати загальноосвітні садочки і школи, навчатись безкоштовно у вузах, не мають вільного доступу у громадському транспорті, належних умов життя. Тому й залишаються усе життя у невеликому просторі. Наталія Сіреджук щодня виборює право для своєї дитини на місце у суспільстві. Вона вважає, що про кожну проблему потрібно говорити, а мова документального кіно – найдохідливіша.
Більшість фільмів фестивалю демонструють у музеї «Тюрма на Лонцького» – місці, де десятиліттями різні тоталітарні режими порушували право людини на життя, свободу слова і власну позицію.
