Згідно з державною статистикою, продукти переробки зернових та овочі за останній місць подорожчали в середньому на сім відсотків. Також статистика фіксує незначне, в межах одного-однієї десятої відсотка, здешевлення молочних та м’ясопродуктів. У цілому, за перший місяць цього року ціни зросли лише на один відсоток.
В опозиції офіційна статистика давно викликає сумніви. Восени минулого року голова опозиційного тіньового уряд депутат-бютівець Сергій Соболєв навіть ініціював створення парламентської комісії, яка б мала розслідувати статистичні дані, проте голосів для такого рішення не вистачило.
«Думаю, що кожен громадянин, отримавши платіжки за газ, за електроенергію, я не кажу вже про ціни на ключові продукти харчування – зрозумів, що жодної довіри до такої статистики не повинно бути», – каже Сергій Соболєв.
Методика дозволяє рахувати «правильно»
Керівник економічних програм центру імені Разумкова Василь Юрчишин вважає, що в Україні використовується неадекватна методика розрахунку інфляції.
«Важливу роль має споживчий кошик, на основі якого відбуваються розрахунки. Цей кошик дуже вузький і непрезентабельний, розрахований фактично на фізіологічне виживання людей. До того ж, цей кошик не переглядався десь із 2000 року», – зазначає експерт.
Уряд обіцяє, що цього року інфляція не перевищить 8,9 %. Про це заявляв прем’єр Микола Азаров. Проте економіст Василь Юрчишин менш оптимістичний у прогнозах. На його думку, «все вказує на те, що показник інфляції має бути двозначним».
«Мінімальна заробітна плата і мінімальний споживчий кошик якраз підвищуються на 8,9%. І мені здається, що, саме виходячи із цього, робилися розрахунки інфляції. Тобто влада не могла просто показати інфляцію вищу, ніж зростання мінімальних стандартів. Тому що тоді потрібно визнати, що реальні стандарти знижуються», – каже Василь Юрчишин.
Експерти наголошують, що показник інфляції важливий при розрахунку мінімального прожиткового мінімуму, а тому зачіпає життя більшості громадян, а передусім – соціально незахищених верств населення.
В опозиції офіційна статистика давно викликає сумніви. Восени минулого року голова опозиційного тіньового уряд депутат-бютівець Сергій Соболєв навіть ініціював створення парламентської комісії, яка б мала розслідувати статистичні дані, проте голосів для такого рішення не вистачило.
«Думаю, що кожен громадянин, отримавши платіжки за газ, за електроенергію, я не кажу вже про ціни на ключові продукти харчування – зрозумів, що жодної довіри до такої статистики не повинно бути», – каже Сергій Соболєв.
Методика дозволяє рахувати «правильно»
Керівник економічних програм центру імені Разумкова Василь Юрчишин вважає, що в Україні використовується неадекватна методика розрахунку інфляції.
«Важливу роль має споживчий кошик, на основі якого відбуваються розрахунки. Цей кошик дуже вузький і непрезентабельний, розрахований фактично на фізіологічне виживання людей. До того ж, цей кошик не переглядався десь із 2000 року», – зазначає експерт.
Уряд обіцяє, що цього року інфляція не перевищить 8,9 %. Про це заявляв прем’єр Микола Азаров. Проте економіст Василь Юрчишин менш оптимістичний у прогнозах. На його думку, «все вказує на те, що показник інфляції має бути двозначним».
«Мінімальна заробітна плата і мінімальний споживчий кошик якраз підвищуються на 8,9%. І мені здається, що, саме виходячи із цього, робилися розрахунки інфляції. Тобто влада не могла просто показати інфляцію вищу, ніж зростання мінімальних стандартів. Тому що тоді потрібно визнати, що реальні стандарти знижуються», – каже Василь Юрчишин.
Експерти наголошують, що показник інфляції важливий при розрахунку мінімального прожиткового мінімуму, а тому зачіпає життя більшості громадян, а передусім – соціально незахищених верств населення.
