Евакуація автомобілів, які припарковані з порушенням українського законодавства, вкрай необхідна до Євро-2012, вважає Ярослав Погрібняк, заступник директора КП «Київтранспарксервіс». У столиці заборонили евакуювати транспортні засоби 2 роки тому. З тих пір 27 евакуаторів Київтранспарксервісу стоять без дії. Проте вже незабаром керівництво підприємства сподівається, що евакуацію поновлять. Це, каже Ярослав Погрібняк, сприятиме зменшенню заторів на дорогах.
«У більшості великих мегаполісів світу є евакуація. Чи то приватні структури нею займаються, чи то державні, але нею потрібно займатися. Машини нікуди не подінуться ні з дворів, ні з вулиць. Не треба тішити себе ілюзіями, що настане такий час, коли водії стануть правильними: всі будуть дотримуватися правил дорожнього руху, не будуть залишати свої машини на тротуарах, на газонах, на вуличній дорожній мережі та навіть на паркувальних майданчиках », – сказав Ярослав Погрібняк.
«Евакуація – корупційний чинник»
Евакуація автомобілів жодним чином не поліпшить ситуацію з паркуванням, переконаний Володимир Чемерис, член Громадської ради МВС України. За його словами, існування евакуаторів не вирішило проблему паркувань 2 роки тому і не вирішить її зараз. Володимир Чемерис наголошує, що евакуація стане лише додатковим корупційним чинником.
«Я думаю, що такими способами боротися неможливо. Ми бачили, що затори і паркування не були поборені, коли діяла евакуація в Києві, не будуть вони поборені, коли знову її введуть. Проблема зовсім в іншому: у нас різко збільшилась кількість транспортних засобів, а ширина вулиць залишилась такою ж. Звичайно, це проблема не «Київтранспарксервісу» і її не можна вирішити навіть за рік. Але КМДА треба вже думати про початок програм, які б дозволили розширити місце для паркування. Звичайно, це не буде запроваджено одразу . Але замість того, щоб пропонувати такі законопроекти, які можуть збільшити корупцію, краще подумати про те, щоб розширити місце для паркування», – зазначив Володимир Чемерис.
За його словами, під запитанням залишається законність евакуації автомобілів. Адже людей позбавлятимуть права власності за рішенням інспектора ДАІ. «Уже цей момент корупційний сам по собі. Саме на це скаржилися водії у 2009 році, коли евакуатори використовувати заборонили», – зауважив Володимир Чемерис.
Кожне п’яте порушення ПДР – стоянка в забороненому місці
20% від загальної кількості порушень правил дорожнього руху – це паркування в недозволеному місці. На порушника чекає штраф від 255 до 340 гривень, констатує Олег Сірий, головний інспектор Управління ДАІ України. За його словами, навіть нинішні забудовники міст не передбачають належної кількості гостьових стоянок для транспортних засобів, тому проблема паркувань у великих містах не вирішується.
«Мені здається, адміністративним впливом це питання не вирішити. Адже куди людині дівати машину, якщо її фактично нема куди діти. Це таке порушення, яке не впливає на стан аварійності. Причин ДТП з цієї причини, практично, немає. Але це дуже серйозне порушення, якщо порахувати економічні втрати від перебування в тисячних пробках. Це з одного боку. А з іншого боку, ДАІ нібито й повинно на це реагувати. Але як реагувати, якщо ми розуміємо, що цю машину нема куди діти», – зазначив Олег Сірий.
А де авто ставити? Машиномісць у 5 разів менше, ніж потрібно
У Києві має бути 100 тисяч машиномісць, відповідно до рішення про бюджет столиці на 2011 рік. А їх сьогодні у 5 разів менше, розповів заступник директор КП «Київтранспарксервіс» Ярослав Погрібняк. Щоб збільшити кількість місць для паркування, яких не вистачає, Київська міська влада звернулася до Державтоінспекції з проханням зменшити у столиці кількість знаків «про заборону зупинки та стоянки». Зараз кияни та гості столиці паркуються всюди: на тротуарах, газонах, мало не посеред проїжджої частини, іноді у 2-3 ряди. І найбільше проблем з парковками у центрі міста.
Надія працює в центрі Києва. Дівчині, щоб припаркувати авто, доводиться по півгодини кружляти в пошуках вільного місця. Двічі через це навіть на роботу спізнилася, зізнається Надія.
«Взагалі Київ – це таке місто, в якому машину поставити взагалі не реально, – говорить Надія. – Це, я вважаю, дуже несправедливо, адже штрафи стягують величезні (мінімальний – 255 гривень). І машину нема куди приткнути. Ставити авто постійно в оплачуваному місці неможливо, тому що 10 гривень за годину в центрі міста – це ніяких грошей не вистачить».
Чверть мільярда гривень – річний заробіток парковок Києва
250 мільйонів гривень щороку заробляє столиця від паркувальних майданчиків, підрахував Дмитро Гнап, голова громадської ініціативи «Комітет Прямої дії». Ще 2007 року влада обіцяла спрямувати ці гроші саме на будівництво нових парковок. Але ані грошей, ані нових паркінгів немає, каже Дмитро Гнап.
«Протягом 2007 – 2011 років ми чуємо одні обіцянки. Гроші на київських парковках щодня збираються, у тому числі на будівництво паркінгів. Але жодного паркінгу досі не побудовано. Тому треба почати будувати паркінги і потім уже карати автовласників, які не будуть ставити машини нормально, евакуацією машин, штрафами. Зараз, доки не створені в місті умови для нормального паркування, доки не побудовано в достатній кількості підземних, перехоплюючих паркінгів і за нормальними цінами, карати водіїв сенсу немає. Усе це не працюватиме», – сказав Дмитро Гнап.
Крім того, у Києві останнім часом усе більше з’являється надписів: «Паркування тільки для працівників такої-то установи» або «Паркування тільки для клієнтів банку чи бутіка». Громадські організації б’ють на сполох. Проте у КП «Київтранспарксервіс» Радіо Свобода запевнили, що це інформаційні таблички. Вони не обмежують стоянку будь-якого іншого авто, а просто вказують на місцезнаходження якогось підприємства.
Експерти також зауважують, що вартість паркувань у столиці не відповідає прибуткам більшості водіїв. Одна година у центрі Києва коштує 10 гривень, на окраїні міста – 5 гривень.
«У більшості великих мегаполісів світу є евакуація. Чи то приватні структури нею займаються, чи то державні, але нею потрібно займатися. Машини нікуди не подінуться ні з дворів, ні з вулиць. Не треба тішити себе ілюзіями, що настане такий час, коли водії стануть правильними: всі будуть дотримуватися правил дорожнього руху, не будуть залишати свої машини на тротуарах, на газонах, на вуличній дорожній мережі та навіть на паркувальних майданчиках », – сказав Ярослав Погрібняк.
«Евакуація – корупційний чинник»
Евакуація автомобілів жодним чином не поліпшить ситуацію з паркуванням, переконаний Володимир Чемерис, член Громадської ради МВС України. За його словами, існування евакуаторів не вирішило проблему паркувань 2 роки тому і не вирішить її зараз. Володимир Чемерис наголошує, що евакуація стане лише додатковим корупційним чинником.
«Я думаю, що такими способами боротися неможливо. Ми бачили, що затори і паркування не були поборені, коли діяла евакуація в Києві, не будуть вони поборені, коли знову її введуть. Проблема зовсім в іншому: у нас різко збільшилась кількість транспортних засобів, а ширина вулиць залишилась такою ж. Звичайно, це проблема не «Київтранспарксервісу» і її не можна вирішити навіть за рік. Але КМДА треба вже думати про початок програм, які б дозволили розширити місце для паркування. Звичайно, це не буде запроваджено одразу . Але замість того, щоб пропонувати такі законопроекти, які можуть збільшити корупцію, краще подумати про те, щоб розширити місце для паркування», – зазначив Володимир Чемерис.
За його словами, під запитанням залишається законність евакуації автомобілів. Адже людей позбавлятимуть права власності за рішенням інспектора ДАІ. «Уже цей момент корупційний сам по собі. Саме на це скаржилися водії у 2009 році, коли евакуатори використовувати заборонили», – зауважив Володимир Чемерис.
Кожне п’яте порушення ПДР – стоянка в забороненому місці
20% від загальної кількості порушень правил дорожнього руху – це паркування в недозволеному місці. На порушника чекає штраф від 255 до 340 гривень, констатує Олег Сірий, головний інспектор Управління ДАІ України. За його словами, навіть нинішні забудовники міст не передбачають належної кількості гостьових стоянок для транспортних засобів, тому проблема паркувань у великих містах не вирішується.
«Мені здається, адміністративним впливом це питання не вирішити. Адже куди людині дівати машину, якщо її фактично нема куди діти. Це таке порушення, яке не впливає на стан аварійності. Причин ДТП з цієї причини, практично, немає. Але це дуже серйозне порушення, якщо порахувати економічні втрати від перебування в тисячних пробках. Це з одного боку. А з іншого боку, ДАІ нібито й повинно на це реагувати. Але як реагувати, якщо ми розуміємо, що цю машину нема куди діти», – зазначив Олег Сірий.
А де авто ставити? Машиномісць у 5 разів менше, ніж потрібно
У Києві має бути 100 тисяч машиномісць, відповідно до рішення про бюджет столиці на 2011 рік. А їх сьогодні у 5 разів менше, розповів заступник директор КП «Київтранспарксервіс» Ярослав Погрібняк. Щоб збільшити кількість місць для паркування, яких не вистачає, Київська міська влада звернулася до Державтоінспекції з проханням зменшити у столиці кількість знаків «про заборону зупинки та стоянки». Зараз кияни та гості столиці паркуються всюди: на тротуарах, газонах, мало не посеред проїжджої частини, іноді у 2-3 ряди. І найбільше проблем з парковками у центрі міста.
Надія працює в центрі Києва. Дівчині, щоб припаркувати авто, доводиться по півгодини кружляти в пошуках вільного місця. Двічі через це навіть на роботу спізнилася, зізнається Надія.
«Взагалі Київ – це таке місто, в якому машину поставити взагалі не реально, – говорить Надія. – Це, я вважаю, дуже несправедливо, адже штрафи стягують величезні (мінімальний – 255 гривень). І машину нема куди приткнути. Ставити авто постійно в оплачуваному місці неможливо, тому що 10 гривень за годину в центрі міста – це ніяких грошей не вистачить».
Чверть мільярда гривень – річний заробіток парковок Києва
250 мільйонів гривень щороку заробляє столиця від паркувальних майданчиків, підрахував Дмитро Гнап, голова громадської ініціативи «Комітет Прямої дії». Ще 2007 року влада обіцяла спрямувати ці гроші саме на будівництво нових парковок. Але ані грошей, ані нових паркінгів немає, каже Дмитро Гнап.
«Протягом 2007 – 2011 років ми чуємо одні обіцянки. Гроші на київських парковках щодня збираються, у тому числі на будівництво паркінгів. Але жодного паркінгу досі не побудовано. Тому треба почати будувати паркінги і потім уже карати автовласників, які не будуть ставити машини нормально, евакуацією машин, штрафами. Зараз, доки не створені в місті умови для нормального паркування, доки не побудовано в достатній кількості підземних, перехоплюючих паркінгів і за нормальними цінами, карати водіїв сенсу немає. Усе це не працюватиме», – сказав Дмитро Гнап.
Крім того, у Києві останнім часом усе більше з’являється надписів: «Паркування тільки для працівників такої-то установи» або «Паркування тільки для клієнтів банку чи бутіка». Громадські організації б’ють на сполох. Проте у КП «Київтранспарксервіс» Радіо Свобода запевнили, що це інформаційні таблички. Вони не обмежують стоянку будь-якого іншого авто, а просто вказують на місцезнаходження якогось підприємства.
Експерти також зауважують, що вартість паркувань у столиці не відповідає прибуткам більшості водіїв. Одна година у центрі Києва коштує 10 гривень, на окраїні міста – 5 гривень.
