Напис на стіні паркану біля будинку кримськотатарської родини, Сімферополь, 3 жовтня 2011 року
Хто і чому провокує кримських татар?
Сімферополь – Із фактичним початком виборчої кампанії в сусідній Росії в Криму почастішали випади проти кримськотатарського населення. В автономії з’явилися й інші прояви публічної ксенофобії.
За останні півтора-два місяці півостровом прокотилися акти вандалізму проти культових споруд кримських татар. Найбільш резонансними стали факти руйнування невідомими зловмисниками Азізів (мусульманських святих місць) у Бахчисарайському районі та під Алуштою.
Водночас, у селах Сімферопольського району з’явилися образливі для кримських татар написи. Один із них виявили 3 жовтня в селищі Молодіжне – на паркані біля будинку кримськотатарської родини хтось написав «Татарив на ножі!» Експерти звертають увагу, що напис зроблений українською мовою з помилками.
Крім того, в Сімферополі масово поширювалися листівки напівфашистського угруповання «Русскоє национальноє єдінство», що заборонене в Росії. Деякі з листівок були відверто антиісламськими. Зокрема, на одній із них зображена карта Криму в кольорах імперського прапору Росії і на його тлі намальовані силуети мінаретів із написом: «Зупинимо ісламізацію Росії!»
Антиісламські листівки РНЄ
Російські вибори б’ють по Криму?
Кримський експерт Микола Семена припускає, що фактор Криму знову намагаються використовувати під час виборів у Росії, де у грудні обиратимуть парламент, а в березні – президента.
«Все це пов’язано з перебігом виборчої кампанії в Росії. Деякі сили намагатимуться дестабілізувати ситуацію в Криму, використовуючи антиісламські гасла і міжетнічні суперечки, інші політичні чинники. Знайшовши чергового зовнішнього ворога, наприклад, в Україні, зокрема, в Криму, – це дасть змогу мобілізувати свій електорат», – вважає Микола Семена.
До ланцюжка фактів, що можуть дестабілізувати Крим, експерт відніс і приїзд минулого тижня до Севастополя депутата Державної думи Росії Костянтина Затуліна, а також внесення ним же до російського парламенту законопроекту, який спрощував би отримання громадянства Росії мешканцями Криму без відмови від українських паспортів.
Поки що увагу влади і громадськості на всі ці факти звертає лише Меджліс кримськотатарського народу. Керівник його відділу зовнішніх зв’язків Алі Хамзін каже, що українські спецслужби «займають незрозумілу позицію». Саме на Службу безпеки України він покладає відповідальність за можливу дестабілізацію в регіоні.
«Це не просто недопрацювання. Це щось із тієї сфери, що може посприяти вибуху ситуації в Криму», – вважає Алі Хамзін.
Тим часом у прес-групі кримського главку СБУ відмовилися коментувати ситуацію, що склалася, але сказали, що «ретельно відстежують усі повідомлення про інциденти, які можна розцінити як провокації з метою дестабілізації етнополітичної ситуації в Криму».
Кримський журналіст. Співпрацюю з Радіо Свобода з 1990 року. Керівник проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії»з березня 2014 року. В грудні 2014-го був змушений покинути півострів. Заслужений журналіст України.
