Процес розширення Євросоюзу, як вважає Штефан Філе, єврокомісар, який відповідає за ці питання, є значним стимулом до реформування країн-сусідів і допомагає будувати стабільну, процвітаючу Європу.
З огляду на це переконання, Єврокомісія порекомендувала розпочати переговори щодо вступу до співдружності Чорногорії. Такий крок уперед став можливий після того, як влада цієї балканської держави продемонструвала значні результати у викоріненні корупції. Крім цього, Єврокомісія радо вітає перебіг реформ, зокрема посилення ролі парламенту Чорногорії, ухвалення нового закону про вибори та деполітизацію державних адміністрацій.
Брюссель, на основі своїх спостережень за країнами-претендентами на членство, щороку оголошує спеціальний звіт. У щойно оприлюдненому аналізі за останні 12 місяців також вказується на значний прогрес Чорногорії на ниві боротьби із організованою злочинністю.
«Чорногорія добре попрацювала упродовж останнього року, і ми побачили істотний прогрес у всіх напрямках. Тож пропонуємо відкрити з нею переговори. Але це не кінець шляху, це, швидше, початок цієї подорожі», – зазначає комісар з питань розширення та сусідства Штефан Філе.
Умова зближення для Белграда – злагода між Сербією і Косово
Та ще більшою новиною стала рекомендація Єврокомісії надати статус «країни-кандидата» Сербії, але за умови, якщо вона відновить мирний діалог із Косовом.
«Ми рекомендуємо, що переговори про вступ розпочнуться, як тільки Сербія досягне подальшого прогресу в одному ключовому пріоритеті, який ми визначили: подальшій нормалізації відносин із Косовом, згідно із умовами, передбаченими процесом стабілізації та асоціації», – додав єврокомісар.
Як вважають експерти, такий крок Європи назустріч Белграду – це компенсація за арешт двох останніх військових злочинців Ратко Младича та Ґорана Хаджича.
Характерно, що серби, які надіслали заявку на вступ до ЄС у 2009 році, розраховували на більше. Скажімо, на конкретну дату початку переговорів. Але ці плани перекреслило нове напруження у стосунках із Косовом, незалежність якого серби все ще не визнають.
Найближча до членства у Євросоюзі Хорватія, з якою, як очікується, кінцеву угоду про завершення переговорів підпишуть у грудні цього року, а 28-ю державою-членом ЄС Хорватія має стати десь усередині 2013 року.
Тим часом, організація «Міжнародна амністія» нині висловлює занепокоєння через послаблення у Хорватії процесу розслідування та судів над винними у скоєнні воєнних злочинів.
Що гальмує інших претендентів на шляху до ЄС?
Поруч із помітним прогресом низки згаданих країн Західних Балкан, інші претенденти на членство в ЄС, за оцінками Брюсселя, або прогресували дуже мало, або ж не здійснили жодного кроку. Йдеться, насамперед, про Туреччину, переговори з якою майже заморозили через двосторонні проблеми із сусіднім Кіпром, порушення свободи слова та негаразди у сфері незалежності судочинства.
Македонія також не виявила значних результатів ні у боротьбі із корупцією, ні у реформуванні адміністративного корпусу. Все ще триває дипломатичне протистояння між цією країною та Грецією через назву держави.
Не було помічено наближення до ЄС і таких потенційних кандидатів, як Боснія та Герцеговина, Албанія і Косово.
З огляду на це переконання, Єврокомісія порекомендувала розпочати переговори щодо вступу до співдружності Чорногорії. Такий крок уперед став можливий після того, як влада цієї балканської держави продемонструвала значні результати у викоріненні корупції. Крім цього, Єврокомісія радо вітає перебіг реформ, зокрема посилення ролі парламенту Чорногорії, ухвалення нового закону про вибори та деполітизацію державних адміністрацій.
Брюссель, на основі своїх спостережень за країнами-претендентами на членство, щороку оголошує спеціальний звіт. У щойно оприлюдненому аналізі за останні 12 місяців також вказується на значний прогрес Чорногорії на ниві боротьби із організованою злочинністю.
«Чорногорія добре попрацювала упродовж останнього року, і ми побачили істотний прогрес у всіх напрямках. Тож пропонуємо відкрити з нею переговори. Але це не кінець шляху, це, швидше, початок цієї подорожі», – зазначає комісар з питань розширення та сусідства Штефан Філе.
Умова зближення для Белграда – злагода між Сербією і Косово
Та ще більшою новиною стала рекомендація Єврокомісії надати статус «країни-кандидата» Сербії, але за умови, якщо вона відновить мирний діалог із Косовом.
«Ми рекомендуємо, що переговори про вступ розпочнуться, як тільки Сербія досягне подальшого прогресу в одному ключовому пріоритеті, який ми визначили: подальшій нормалізації відносин із Косовом, згідно із умовами, передбаченими процесом стабілізації та асоціації», – додав єврокомісар.
Як вважають експерти, такий крок Європи назустріч Белграду – це компенсація за арешт двох останніх військових злочинців Ратко Младича та Ґорана Хаджича.
Характерно, що серби, які надіслали заявку на вступ до ЄС у 2009 році, розраховували на більше. Скажімо, на конкретну дату початку переговорів. Але ці плани перекреслило нове напруження у стосунках із Косовом, незалежність якого серби все ще не визнають.
Найближча до членства у Євросоюзі Хорватія, з якою, як очікується, кінцеву угоду про завершення переговорів підпишуть у грудні цього року, а 28-ю державою-членом ЄС Хорватія має стати десь усередині 2013 року.
Тим часом, організація «Міжнародна амністія» нині висловлює занепокоєння через послаблення у Хорватії процесу розслідування та судів над винними у скоєнні воєнних злочинів.
Що гальмує інших претендентів на шляху до ЄС?
Поруч із помітним прогресом низки згаданих країн Західних Балкан, інші претенденти на членство в ЄС, за оцінками Брюсселя, або прогресували дуже мало, або ж не здійснили жодного кроку. Йдеться, насамперед, про Туреччину, переговори з якою майже заморозили через двосторонні проблеми із сусіднім Кіпром, порушення свободи слова та негаразди у сфері незалежності судочинства.
Македонія також не виявила значних результатів ні у боротьбі із корупцією, ні у реформуванні адміністративного корпусу. Все ще триває дипломатичне протистояння між цією країною та Грецією через назву держави.
Не було помічено наближення до ЄС і таких потенційних кандидатів, як Боснія та Герцеговина, Албанія і Косово.
