Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:52

Чечетову не цікавий статус мов, які розуміє «купка людей»


У Партії регіонів не можуть розібратися, що робити з мовним питанням

У Партії регіонів не можуть розібратися, що робити з мовним питанням

Київ – Регіонали не вбачають потреби надавати статус регіональної жодній мові національних меншин, крім російської. Про це заявив заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов, відзначивши, що для інших мов час прийде пізніше. Водночас член цієї ж фракції Сергій Головатий запропонував скасувати закон «Про засади мовної державної політики» і розглянути зареєстрований ним законопроект «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні». На думку цього регіонала, жодна мова, окрім української, в Україні не може мати юридичного статусу.

Лише українська та російська мови наразі потребують особливого статусу на території України, заявив Радіо Свобода заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов.

«46 мільйонів людей розуміють дві мови: російську й українську. Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську мову, не єврейську мову, ідиш, чи іврит, я не знаю як там. Ці мови розуміє лише купка людей. Ми говоримо про дві мови, які розуміє увесь народ», – сказав Чечетов.

Водночас, за словами депутата, закон «Про засади мовної державної політики», авторства регіоналів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова відповідає усім вимогам Європейської хартії із захисту регіональних та міноритарних мов.

Головатий пропонує скасувати мовний закон Ківалова-Колесніченка

Натомість інший член фракції Парті регіонів Сергій Головатий заявив, що не можна надавати статус регіональної ані російській, ані будь-якій іншій мові національних меншин, оскільки це тій-таки Європейській хартії суперечить.

Усі мови меншин, починаючи з російської, не можуть мати в Україні юридичного статусу
«Усі мови меншин, починаючи з російської не можуть мати в Україні юридичного статусу. Держава може визначити тільки заходи, які треба вжити для врятування цієї мови, чи підтвердження. Раз і назавжди треба запам’ятати статус єдиний української мови, як верховної мови України», – зазначив Головатий.

Відтак, Сергій Головатий зареєстрував у парламенті законопроект «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні». Головними відмінностями цього документу від закону Ківалова-Колесніченка є те, що діловодство та освіта можуть відбуватися мовою національної меншини тільки на території села, селища або міста, якщо на цій території не менш ніж 50 відсотків населення становлять представники цієї меншини.

Партія регіонів вже нічого не мінятиме – Ляпіна

Законопроект Головатого також дозволяє чиновникам вживати мову меншини лише разом з державною, а не обирати одну з двох, як це передбачено чинним мовним законом. Це відповідає нормам української Конституції, та Європейської хартії, але регіонал запізнився зі своєю ініціативою, вважає депутат від НУ-НС Ксенія Ляпіна.

Верховна Рада якось дуже швидко і яскраво перестала бути місцем для дискусій. І Головатий пізно помітив це
«Верховна Рада якось дуже швидко і яскраво перестала бути місцем для дискусій. І Головатий якось пізно помітив це. Від того, що він зареєстрував законопроект, який, напевно, ближче до Європейської хартії, нікому вже не стане а ні тепло, а ні холодно. Нічого регіоналами переглянуте не буде», наголосила Ляпіна.

На думку Сергія Головатого, в Україні підтримки і захисту на державному рівні потребують 18 мов національних меншин. Про таку саму кількість ідеться й у підписаному Президентом мовному законі. Поки що заходи з його реалізації схвалили лише на Одещині: там статус регіональної отримала російська мова.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG