Вибори президента США призначені на 6-го листопада вирішуватимуть не лише долю американців. Відповідно до того, хто переможе Обама, чи Ромні – може зміниться і зовнішня політика найпотужнішої країни світу.
Чикаго – традиційно демократичне місто. Політична батьківщина чинного президента США Барака Обами має одну з найбільших українських громад. Цілий район міста Носить офіційну назву «Українське Село».
Підтримувати варто Ромні, вважає Софія Разумова, колишня москвичка, яка вже 16 років видає популярну українську газету «Час і Події». Америка стала великою завдяки людям, які тяжко працюють, демократи ж , каже Софія – змінили менталітет країни.
"Люди перестали працювати і вважають, що це ОК. Ми, мовляв, будемо отримувати допомогу по безробіттю, не будемо працювати, будемо отримувати безкоштовну медицину, а хтось інший, держава, буде нас годувати. Так у радянському союзі було – взяти на роботі ручку було нормально. Хто що сторожив, той те і тягнув. От зараз у США така ситуація", - каже Софія.
На користь Ромні в Українській діаспорі, звучить і ще один аргумент – він має жорстку позицію щодо Росії.
Юрист Юліан Кулас, очолює національний комітет Українці за Обаму. Аргументи прихильників республіканців легко парирує. Економічні проблеми Обама - успадкував, а позиція щодо Росії - та головне демократії в Україні за Обами – дуже послідовна. До того ж інший президент республіканець Буш старший відмовляв Україну від Незалежності! А ось президент-демократ Клінтон особисто побував на Україні.
Зрештою – каже Кулас – інтерси обох партій збігаються з інтересами українців:
"Америка, чи то республіканська партія, чи демократична – не хоче бачити Україну в Російській Федерації, бо це створить нову Російську Імперію з якою можуть бути труднощі. І в інтересах Америки – бачити Україну незалежної державою. Про це кажуть і демократи і республіканці також".
Американська політика робиться на місцевому рівні додає Кулас. Українська громада має бути активною, хай би на який бік стала.
Про те, наскільки корисною може бути участь американських українців у політиці добре знає Марія Климчак, яка працює куратором в Українському Національному музеї Чикаго. За сприяння сенатора республіканця штату Іллінойс, американця Українського походження Вальтера Дудича, у 2000-му році, музей отримав мільйон доларів на розвиток!
"Був такий музейний день, коли попередній губернатор Раян виділив на певні музеї певні гранти. Коли він підійшов до українського музею і запитався, скільки ми отримали. А це було з телебаченням, ну а українці завжди такі яскраві, презентативні. То через кілька днів сюди було прислано сенатора Володимира Дудича, який говорив з дирекцією музею і після того ми отримали спочатку півмільйона, а потім ще стільки ж на розбудову музею", - розповідає Марія Климчак.
Такі здобутки – заслуга попередніх хвиль діаспори. Українці ж останньої хвилі, які і могли би активно увійти до американського політичного життя – пасивні. Американські демократи та республіканці – для них щось далеке. Про це каже Світлана Іванишин-Угрина, редактор газети «Час і Події».
"Такий синдром вічного гостя. Вони не відчувають себе, що тут ми збираємось жити і залишатися. Поговоріть з будь-яким з них. Він скаже. Коли я їду в Україну – я їду до дому. Навіть, якщо він тут вже живе 10 років, навіть, якщо у нього тут куплена хата", - зауважує Світлана.
Втім сила української громади, її майбутнє залежить саме від активності американців українського походження тут у США. Світлана, вважає– сподівання на молодь, але вона активно асимілюється.
"Хотілося би бачити серед молоді, яка вчиться тут, яка вільно володіє англійською мовою, що вони менше асимілювалися в американське суспільство в культурному плані і більше дотримувались своїх звичаїв та традицій, але не в шароварному плані, а у співвідношенні до динаміки, яка відбувається в Україні".
Данило Терлецький – вільно говорить української, цінує звичаї, і каже – я Американець. Батько та прадід Данила – тяжко працювали на заводах Детройта. Він – перший в родині мав змогу отримати університетську освіту. На виборах голосуватиме по своїй американській совіті.
Вважає – від Обами буде більше користі для Сполучених штатів, хоча має чимало зауважень до американської влади взагалі, незалежно від того демократична вона чи республіканська.
"І одна партія і інша – дві сторони однієї монетки. Інтереси великого бізнесу це головне і для демократів і для республіканців. Буш давав гроші банкам, коли почалася криза. Біл Клінтон підписав закони, які дозволили банкам перетворитись на казино", - ділиться Данило.
Втім подібність демократів та республіканців це і підгрунтя стабільності американської системи - усміхається Данило. А Америка продовжує давати всім рівні можливості для успіху та право на власну думку.
"В цій державі, у будь-якої людини, незалежно від того виросла вона у бідній родині, чи багатій – є можливість, щось зробити щось отримати. Це є держава можливостей", - аргументує Терлецький.
Данило вважає, що саме це і далі буде приваблювати до Америки людей з цілого світу, які прагнуть реалізувати себе. Саме тому в цілому світі, люди, які критикують США, чи навпаки бачать в Сполучених штатах взірець – уважно слідкуватимуть за тим, хто переможе на виборах президента 7-го листопада, та тим куди – відповідно рухатиметься ця країна.
(Передрук з "Голосу Америки")
Чикаго – традиційно демократичне місто. Політична батьківщина чинного президента США Барака Обами має одну з найбільших українських громад. Цілий район міста Носить офіційну назву «Українське Село».
Підтримувати варто Ромні, вважає Софія Разумова, колишня москвичка, яка вже 16 років видає популярну українську газету «Час і Події». Америка стала великою завдяки людям, які тяжко працюють, демократи ж , каже Софія – змінили менталітет країни.
"Люди перестали працювати і вважають, що це ОК. Ми, мовляв, будемо отримувати допомогу по безробіттю, не будемо працювати, будемо отримувати безкоштовну медицину, а хтось інший, держава, буде нас годувати. Так у радянському союзі було – взяти на роботі ручку було нормально. Хто що сторожив, той те і тягнув. От зараз у США така ситуація", - каже Софія.
На користь Ромні в Українській діаспорі, звучить і ще один аргумент – він має жорстку позицію щодо Росії.
Юрист Юліан Кулас, очолює національний комітет Українці за Обаму. Аргументи прихильників республіканців легко парирує. Економічні проблеми Обама - успадкував, а позиція щодо Росії - та головне демократії в Україні за Обами – дуже послідовна. До того ж інший президент республіканець Буш старший відмовляв Україну від Незалежності! А ось президент-демократ Клінтон особисто побував на Україні.
Зрештою – каже Кулас – інтерси обох партій збігаються з інтересами українців:
"Америка, чи то республіканська партія, чи демократична – не хоче бачити Україну в Російській Федерації, бо це створить нову Російську Імперію з якою можуть бути труднощі. І в інтересах Америки – бачити Україну незалежної державою. Про це кажуть і демократи і республіканці також".
Американська політика робиться на місцевому рівні додає Кулас. Українська громада має бути активною, хай би на який бік стала.
Про те, наскільки корисною може бути участь американських українців у політиці добре знає Марія Климчак, яка працює куратором в Українському Національному музеї Чикаго. За сприяння сенатора республіканця штату Іллінойс, американця Українського походження Вальтера Дудича, у 2000-му році, музей отримав мільйон доларів на розвиток!
"Був такий музейний день, коли попередній губернатор Раян виділив на певні музеї певні гранти. Коли він підійшов до українського музею і запитався, скільки ми отримали. А це було з телебаченням, ну а українці завжди такі яскраві, презентативні. То через кілька днів сюди було прислано сенатора Володимира Дудича, який говорив з дирекцією музею і після того ми отримали спочатку півмільйона, а потім ще стільки ж на розбудову музею", - розповідає Марія Климчак.
Такі здобутки – заслуга попередніх хвиль діаспори. Українці ж останньої хвилі, які і могли би активно увійти до американського політичного життя – пасивні. Американські демократи та республіканці – для них щось далеке. Про це каже Світлана Іванишин-Угрина, редактор газети «Час і Події».
"Такий синдром вічного гостя. Вони не відчувають себе, що тут ми збираємось жити і залишатися. Поговоріть з будь-яким з них. Він скаже. Коли я їду в Україну – я їду до дому. Навіть, якщо він тут вже живе 10 років, навіть, якщо у нього тут куплена хата", - зауважує Світлана.
Втім сила української громади, її майбутнє залежить саме від активності американців українського походження тут у США. Світлана, вважає– сподівання на молодь, але вона активно асимілюється.
"Хотілося би бачити серед молоді, яка вчиться тут, яка вільно володіє англійською мовою, що вони менше асимілювалися в американське суспільство в культурному плані і більше дотримувались своїх звичаїв та традицій, але не в шароварному плані, а у співвідношенні до динаміки, яка відбувається в Україні".
Данило Терлецький – вільно говорить української, цінує звичаї, і каже – я Американець. Батько та прадід Данила – тяжко працювали на заводах Детройта. Він – перший в родині мав змогу отримати університетську освіту. На виборах голосуватиме по своїй американській совіті.
Вважає – від Обами буде більше користі для Сполучених штатів, хоча має чимало зауважень до американської влади взагалі, незалежно від того демократична вона чи республіканська.
"І одна партія і інша – дві сторони однієї монетки. Інтереси великого бізнесу це головне і для демократів і для республіканців. Буш давав гроші банкам, коли почалася криза. Біл Клінтон підписав закони, які дозволили банкам перетворитись на казино", - ділиться Данило.
Втім подібність демократів та республіканців це і підгрунтя стабільності американської системи - усміхається Данило. А Америка продовжує давати всім рівні можливості для успіху та право на власну думку.
"В цій державі, у будь-якої людини, незалежно від того виросла вона у бідній родині, чи багатій – є можливість, щось зробити щось отримати. Це є держава можливостей", - аргументує Терлецький.
Данило вважає, що саме це і далі буде приваблювати до Америки людей з цілого світу, які прагнуть реалізувати себе. Саме тому в цілому світі, люди, які критикують США, чи навпаки бачать в Сполучених штатах взірець – уважно слідкуватимуть за тим, хто переможе на виборах президента 7-го листопада, та тим куди – відповідно рухатиметься ця країна.
(Передрук з "Голосу Америки")
