Київ – Завершився розгляд справи щодо Гостиного двору в Окружному адміністративному суді. Тепер суд перейшов до письмового провадження, відхиливши всі клопотання позивачів щодо додаткових експертиз і допиту свідків. Представники уряду та Мінкульту наполягають на тому, що будівля на Контрактовій площі у Києві – нова, тож включати її до реєстру пам’яток архітектури України, що перебувають під охороною держави, немає сенсу.
Судове засідання щодо визнання незаконною постанови Кабміну про виключення будівлі Гостиного двору з реєстру пам’яток архітектури України тривало майже 5 годин. Цього разу активісти просили відводу колегії суддів, а коли їм відмовили, знову клопотали про будівельну та мистецтвознавчу експертизи й допит свідків: Юрія Богуцького, який на момент вилучення будівлі із реєстру архітектурних пам’яток обіймав посаду першого заступника міністра культури, та прем’єр-міністра Миколи Азарова, що головував на засіданні уряду, коли відбувалось обговорення подальшої долі Гостиного двору. Проте і ці клопотання позивачів були відхилені.
Суд перейшов до письмового провадження, і ми чекаємо на рішення, яке колегія має винести до 19 квітня, зазначила представник позивачів Ірина Невмержицька.
«По-моєму, очевидно, що наш неупереджений суд є насправді зовсім не таким. І питання, які ставились, і обмеження у часі – це все свідчить про недостатню об’єктивність», – вважає вона.
Стверджуючи, що Гостиний двір потрібно знову внести до реєстру пам’яток, позивачі посилаються на підписану Україною Ризьку хартію про автентичність та історичну реконструкцію культурної спадщини, яка закликає захищати не тільки старовинні будівлі, а й, в окремих випадках, реконструйовані, якщо ті мають художню цінність і передають дух епохи. А також зазначають: щодо вилучення Гостиного двору із переліку пам’яток було два ідентичних подання, однак чому одне із них уряд підтримав, а інше – ні, представники Кабміну пояснити не змогли.
Ми говоримо про дві різні будівлі – представник Кабміну
Представники уряду і Міністерства культури продовжують наполягати, що Гостиний двір – цілком нова будівля, а проект її видозміни пройшов громадське обговорення на сайті Мінкульту. Результати обговорення, однак, обидві сторони справи представити суддям не змогли, хоча й заперечували твердження активістів, що нічого подібного на інтернет-сторінці міністерства ніколи не було.
Ми взагалі говоримо про дві різні будівлі, заявила під час свого виступу в суді представник Кабміну Ольга Станецька.
«Позивачі говорять, що нинішній Гостиний двір побудований за планами архітектора XVIII століття. Проте на час, коли будівля вносилася до переліку пам’яток Української РСР, вона була одноповерхова, вона була іншого геометричного розміру, мала інше планування, – зазначила вона. – Я вважаю, що тут усіма документами, що подавались на час будівництва метрополітену, вона була зруйнована, розібрана і створена заново. Це нова будівля. Така будівля не вносилася до переліку пам’яток архітектури».
А представник Мінкульту в суді Світлана Сухенко під час виступу зауважила, що хоча сама будівля Гостиного двору не є пам’яткою, вона входить до архітектурного ансамблю Контрактової площі, яка, в свою чергу, визнана пам’яткою місцевого значення. Що це означає і чи є підстави для будівельних робіт всередині приміщення, чиновниця не пояснила, оскільки спілкуватися з журналістами після засідання відмовилась категорично.
Судове засідання щодо визнання незаконною постанови Кабміну про виключення будівлі Гостиного двору з реєстру пам’яток архітектури України тривало майже 5 годин. Цього разу активісти просили відводу колегії суддів, а коли їм відмовили, знову клопотали про будівельну та мистецтвознавчу експертизи й допит свідків: Юрія Богуцького, який на момент вилучення будівлі із реєстру архітектурних пам’яток обіймав посаду першого заступника міністра культури, та прем’єр-міністра Миколи Азарова, що головував на засіданні уряду, коли відбувалось обговорення подальшої долі Гостиного двору. Проте і ці клопотання позивачів були відхилені.
Суд перейшов до письмового провадження, і ми чекаємо на рішення, яке колегія має винести до 19 квітня, зазначила представник позивачів Ірина Невмержицька.
«По-моєму, очевидно, що наш неупереджений суд є насправді зовсім не таким. І питання, які ставились, і обмеження у часі – це все свідчить про недостатню об’єктивність», – вважає вона.
Стверджуючи, що Гостиний двір потрібно знову внести до реєстру пам’яток, позивачі посилаються на підписану Україною Ризьку хартію про автентичність та історичну реконструкцію культурної спадщини, яка закликає захищати не тільки старовинні будівлі, а й, в окремих випадках, реконструйовані, якщо ті мають художню цінність і передають дух епохи. А також зазначають: щодо вилучення Гостиного двору із переліку пам’яток було два ідентичних подання, однак чому одне із них уряд підтримав, а інше – ні, представники Кабміну пояснити не змогли.
Ми говоримо про дві різні будівлі – представник Кабміну
Представники уряду і Міністерства культури продовжують наполягати, що Гостиний двір – цілком нова будівля, а проект її видозміни пройшов громадське обговорення на сайті Мінкульту. Результати обговорення, однак, обидві сторони справи представити суддям не змогли, хоча й заперечували твердження активістів, що нічого подібного на інтернет-сторінці міністерства ніколи не було.
Ми взагалі говоримо про дві різні будівлі, заявила під час свого виступу в суді представник Кабміну Ольга Станецька.
«Позивачі говорять, що нинішній Гостиний двір побудований за планами архітектора XVIII століття. Проте на час, коли будівля вносилася до переліку пам’яток Української РСР, вона була одноповерхова, вона була іншого геометричного розміру, мала інше планування, – зазначила вона. – Я вважаю, що тут усіма документами, що подавались на час будівництва метрополітену, вона була зруйнована, розібрана і створена заново. Це нова будівля. Така будівля не вносилася до переліку пам’яток архітектури».
А представник Мінкульту в суді Світлана Сухенко під час виступу зауважила, що хоча сама будівля Гостиного двору не є пам’яткою, вона входить до архітектурного ансамблю Контрактової площі, яка, в свою чергу, визнана пам’яткою місцевого значення. Що це означає і чи є підстави для будівельних робіт всередині приміщення, чиновниця не пояснила, оскільки спілкуватися з журналістами після засідання відмовилась категорично.
