Книгозбірня + інтернет = сучасна бібліотека

Київ – Сучасна бібліотека вийшла за межі «статутної діяльності», чи то пункту видачі книг. Майже дві тисячі бібліотек у різних куточках України перетворились на центри комунікацій, інтелектуального і соціального розвитку завдяки ініціативі своїх працівників і підтримці міжнародних організацій. Найцікавіші, найбільш корисні для громад приклади діяльності бібліотек у Києві представили учасники міжнародного форуму «Сучасна бібліотека: рухаємось вперед».

Замість вкритих пилом книг класиків радянського літературного реалізму – яскраві сучасні книги світової та української літератури. Замість стареньких чорнильниць і кулькових ручок – сучасні комп’ютери. А бібліотекарі – молоді привітні люди. Так виглядає більшість українських бібліотек, які відіграють у громаді роль її інтелектуальної, інформаційної основи.

Стереотипи щодо бібліотеки та образи бібліотекарів, які склались у радянські часи, поступово зникають, поступаючись місцем більш привабливим образам, зазначила на відкритті форуму працівник Національної бібліотеки для дітей Ольга Дубова.

«Я розпитала однолітків (а це люди віком 25-30 років), ким для них є бібліотекар, який він? Почула цікаві відповіді: «Бібліотекар – це комунікатор, здатний знайти інформацію у будь-яких джерелах. Бібліотекар поєднує у собі серйозні знання, поінформованість і дбайливе ставлення до культурної спадщини».

Водночас, серед українців побутує і стереотип радянських часів, в якому бібліотекар – це «жінка у сірому одязі й окулярах, яка постійно сидить за столом із 9-ї години ранку і до вечора, постійно читає», каже Дубова.

Бібліотекар Світлана Коляда з філії Сокальської районної бібліотеки у селі Забужжя вважає, що одним із найважливіших напрямків роботи цієї установи є гуртування громади.

«У нашому Забужжі ми, працівники бібліотеки, разом з місцевою асоціацією інвалідів допомагаємо неповносправним інтегруватись у місцеву громаду, організувати їхнє навчання і дозвілля. Наш проект називається «Промінь надії», – розповіла Коляда.

Подібний проект, із використанням можливостей театру, здійснюють у Державній бібліотеці для юнацтва у Києві.

«Ми використовуємо можливості театру, знаного як «play back театр». Там присутні актори і глядачі. І ми, актори, граємо не те, що написано, а те, що ви, глядачі, нам усно розповідаєте», – розповів журналістам ініціатор проекту Володимир Савінов.

Бібліотека – «територія казки», або Як малюки книжку полюбили

Наталія Дубач із Рівненської обласної дитячої бібліотеки ініціювала низку проектів із популяризації читання серед дорослих і дітей.

Використавши соціальні мережі, рівненські бібліотекарі інформують читачів про бібліотечні послуги, різні мистецькі і соціальні ініціативи, організовують конкурси тощо.

«Зараз такий час, який вимагає від нас, бібліотекарів, гідно конкурувати з інтернет-центрами, різними інформаційними центрами. Сучасний бібліотекар має бути і інформатором, і комп’ютерником, і піарником. Щоб виживати, треба запроваджувати у бібліотеках сучасні інформаційні технології», – наголосила у розмові з Радіо Свобода Наталія Дубач із Рівненської обласної дитячої бібліотеки.

А Євпаторійська бібліотека у соціальних мережах розмістила ролик про користь читання, відзнятий за підтримки місцевої громади,.


Сільська бібліотека – запорука фермерських перемог

Тим часом у сільській місцевості бібліотеки надають дієву допомогу, серед інших, місцевим фермерам.

Олексій Зарецький веде господарство поблизу Ізмаїла, а у місцевій бібліотеці з інтернету дізнається, які ціни на врожай, як оформляти товарні декларації тощо.

«Оце залізли з бібліотекаркою в інтернет, пошукали, подивились – ну то ж вигідна справа! Мед покачав, а потім до бібліотеки зайшов – подивився в інтернет, хто скільки пропонує, і продав увесь мед», – розповів журналістам Зарецький.

Звичайно, не кожна українська бібліотека може похвалитися подібним оновленням, а лише ті, які навчилися співпрацювати з місцевою владою й отримувати від чиновників належне фінансування.

Бібліотеки залежні від коштів

На думку президента Української бібліотечної асоціації Ірини Шевченко, не менш, а то і більш важливо працівникам бібліотек навчитися працювати з міжнародними донорськими організаціями, серед яких – Фонд Білла і Мелінди Ґейтс, програми Фонду розвитку ООН, ініціативи Посольства США та Європейської комісії в Україні.

Як наголосив на зустрічі з кращими українськими бібліотекарями посол США Джеффрі Пайєтт, американський досвід розвитку бібліотек корисний для українців.


«Важливе завдання – підвищити соціальну й комунікативну роль бібліотек в Україні, і американський досвід вельми корисний для тутешніх публічних бібліотек. Центр інформаційних ресурсів Посольства США в Україні навчає директорів бібліотек і бібліотекарів, а також поширює інформацію з актуальних питань», – зазначив Джеффрі Пайєтт.

Відкриття інтернет-центрів у бібліотеках сприяло збільшенню підтримки бібліотек з боку владних структур і бізнесових кіл, привернуло увагу до книгозбірень засобів масової інформації, зауважує посол США.