Доступність посилання

ТОП новини

Переговори в Женеві: що вибере Іран – 3,5 чи 20?


Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон (ліворуч) і міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф (праворуч), Женева
Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон (ліворуч) і міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф (праворуч), Женева
У середу в Женеві стартував черговий раунд переговорів «5 держав плюс Німеччина» з урядом Ірану щодо ядерної програми Тегерана. Делегацію «п’ятірки» плюс один (США, Росія, Китай, Франція, Велика Британія, Німеччина) очолює глава закордонної політки ЄС Катрін Аштон. Іранська сторона представлена на переговорах у Женеві міністром закордонних справ Джавадом Заріфом. Президент США Барак Обама і лідери ЄС вже висловили сподівання на успішність цих переговорів, коли вдасться відмовити Іран від виробництва збройного плутонію із 20 відсотками збагаченого урану. Але духовний лідер Ірану знову виступив у середу з войовничим заявами проти Заходу.

Сторони вже зустрічалися в Женеві 10 днів тому і не змогли досягнути домовленості з головного питання переговорів. Західні держави домагаються згоди Ірану на припинення виробництва урану із 20-м рівнем збагачення, котрий годиться для виготовлення ядерної бомби. Шістка країн світу на цих переговорах також домагається контролю за реактором в іранському Араку, який виробляє збройний плутоній. На Заході погоджуються з тим, щоб Іран виробляв лише уран, збагачений на 3,5 відсотки.

Західні держави заявляють, що Іран йде до своєї ядерної бомби, а в Тегерані спростовують це і твердять про їхні суто мирні ядерні програми, а про 20-відсотковий уран кажуть як про вироблену малу кількість його для науки і медицини країни.

У середу міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Гейґ заявив у Стамбулі, що є надії на успіх цих ядерних переговорів з Іраном.

«Договір на столі переговорів, у ньому зацікавлені всі країни, включно з державами Близького Сходу. Розбіжності між сторонами незначні, тому я сподіваюся, що вони досягнуть політичного та юридичного порозуміння», – зазначив Гейґ.

Духовний лідер Ірану попередив про «червоні межі», які мають бути дотримані

У США влада тимчасово утрималася від подальшого застосування жорстких санкцій проти Тегерана зі сподіваннями на успіх переговорів у Женеві. Цього тижня, вперше за понад 10 років, британський прем’єр-міністр Дейвід Камерон поспілкувався по телефону з президентом Ірану Хасаном Роугані, сторони наголосили на обопільній ясності щодо ядерних питань.

Але вже у середу духовний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї у телевізійному зверненні до керівників іранської міліції висловив підтримку переговорам в Женеві, але сказав що «вороги» повинні поважати «червоні лінії Ісламської республіки».

«Ми не втручаємося в деталі переговорів у Женеві. Але є певні червоні лінії і межі. Вони мають бути дотримані. Вони мають інструкції дотримуватися цих меж. Вони не повинні боятися того, що скаже ворог», – наголосив Хаменеї.

Він також заявив про бажання Ірану «мати дружні відносини з усіма народами, навіть зі США». У відповідь представники міліції Ірану скандували: «Смерть Америці!»

У середу Хаменеї також назвав Ізраїль «скаженим псом у регіоні» і заявив, що єврейська держава «приречена на загибель».

Коментарі Хаменеї були розкритиковані на Заході, зокрема, у Франції, яка займає жорстку позицію на переговорах у Женеві.

Пленарне засідання в Женеві розпочинається з 19-ї години за Києвом, потім пройдуть двосторонні зустрічі. Про ймовірність продовження переговорів у четвер поки-що нічого не повідомлялося.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG