Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:49
Хоча трудовим мігрантам у Росії давно не дуже комфортно, але 2013 рік був для них особливо важким, із наростанням тиску влади, психологічного страху перед масовою депортацією та посиленням натиску російських націоналістів і поліції. З одного боку, влада Росії не може обійтися без іноземних робітників, бо країна старіє, з іншого – цивілізовано легалізувати їх, навіть із перспектив зростання податків у державну казну, боїться. В Росії панує атмосфера зростання антиіммігрантських настроїв серед росіян та поринання бюрократії і поліції в атмосферу тіньового ринку.

Дедалі більші проблеми в економіці Росії, страхи перед зростанням злочинності, посилення націоналістичних виступів – усе це примушує Кремль ставити проблему іноземних трудових мігрантів на політичний прядок денний. Наростають заклики до масової депортації мігрантів, більшість котрих прибуває зі Середньої Азії та Кавказу, а також вимоги ввести візи для громадян із цих країн, котрі масово намагаються проникати на російський ринок праці.

Останнім часом антиіммігрантські почуття росіян посилилися. Новим явищем стали бунти, безлади, що мали місце на півдні Москви у жовтні цього року після вбивства російського юнака у ймовірній бійці з вихідцем із Азербайджану.

В Росії настають досить складні часи в економіці, труднощі, коли люди активізують пошуки так званого цапа-відбувайла
Марк Ґалеотті, професор університету Нью-Йорка та експерт із силових структур Росії, з цього приводу сказав Радіо Свобода: «Виглядає досить вірогідним, що в Росії настають досить складні часи в економіці, труднощі, коли люди у суспільстві активізують пошуки так званого цапа-відбувайла. Також створюється парадокс, суперечність, коли з одного боку, дешевий мігрант – чи іноземний, чи внутрішній – роботяга, корисний, але з іншого боку – у перспективі – все більш невдоволений своїм становищем».

Більшість росіян за депортацію іноземних мігрантів

Опитування незалежного московського «Левада-Центру», проведеного у листопаді, показують, що понад 60 відсотків росіян хочуть зменшення кількості мігрантів вдома, а понад 70 відсотків схвалюють депортацію нелегальних мігрантів.

І провладні політичні сили, і опозиція все більше підіграють таким почуттям росіян. Антикорупційний блогер та відомий опозиціонер Олексій Навальний, як вважають політологи, спробував стати на ідейну платформу так званого «ліберального націоналізму», коли звертався останнім часом до значної кількості ксенофобських елементів у суспільстві та намагався не образити своїх більш інтелігентних прихильників.

Проблема з іноземними мігрантами занадто складна для російської влади. Два роки тому, у промові в січні 2012 року, президент Володимир Путін закликав до «більш цивілізованої політики», котра б включала реєстрацію іноземних трудових мігрантів, регулювання їхнього притоку, захисту їхніх прав та подолання тут корупції. Але й до сьогодні влада Росії мало що зробила у цьому напрямку. Більше того, у своєму цьогорічному посланні Федеральним зборам Росії Путін закликав до нових обмежень.

«Потрібно посилити контроль за цілями в’їзду іноземних громадян, так роблять усі цивілізовані країни. Держава має знати, навіщо і на який термін прибуває іноземець до Росії. При цьому потрібно вирішити питання з іноземцями, які в’їхали в країну у безвізовому порядку і тривалий час перебувають у Росії без певної мети. Термін їх перебування у країні має бути обмежений», – заявив Путін.

У Росії до 10 мільйонів іноземних мігрантів поза законом

Мохаммад Маюмдер, президент Федерації мігрантів Росії каже, що близько 90 відсотків із понад 10 мільйонів робітників-мігрантів у цій країні працюють нелегально. Це не лише ставить їх у вразливе становище, робить незахищеними від шантажу та насильства, але й примушує жити у тіньовому ринку з перспективою поринання у злочинний світ.

Навіть офіційні трудові мігранти Росії кажуть про своє безправ’я. Бек Тахіров, 39-річний етнічний узбек, котрий приїхав до Росії у 2004 році, також починав тут працю як нелегал. З того часу він легалізувався і навіть отримав російське громадянство. «Зараз із кожним роком стає дедалі важче. Раніше приїхав і роботу можна було легко знайти. Ніяких документів не потрібно було, нічого. Зараз документи оформляєте і все одно довкола обманюють, виганяють вас. Повсюдно один обман», – каже він.

Сьогодні наростають спалахи міжетнічної ненависті, які направлені не лише на іноземних мігрантів, але й на російським мігрантів із Північного Кавказу, коли в суспільстві щодо них формується негативний образ.

У липні цього року мали місце міжетнічні безлади, між росіянами та чеченцями в південноросійському місті Пугачові, котрі призвели до виселення чеченців.

У серпні в Москві, унаслідок конфлікту з двома дагестанцями на ринку, поліція затримала до півтори тисячі іноземних робітників.

Особливо масштабними були безлади на півдні Москви, в Бірюльові, у жовтні, коли, внаслідок загибелі молодого росіянина тисячі розлючених москвичів перекидали автомобілі, палили склади, ламали будівлі на овочевих складах цього району столиці, у пошуках нелегальних мігрантів. Російська поліція заарештувала внаслідок цих подій понад тисячу іноземних робітників.

Незважаючи на наростання економічних труднощів в Росії, багато іноземних мігрантів кажуть, що вони не мають намірів від’їздити звідти. Зокрема, 22-річний Мірзо Курбонов із Таджикистану сказав Радіо Свобода: «Я чесно кажучи, хочу віднайти якийсь вихід з цієї ситуації. Чому? Тому що у мене в Таджикистані також такі проблеми. Навіть гірше, аніж тут. Тому що я всюди бачу несправедливість, корупцію. У мене в Таджикистані що там чекає – немає роботи, немає нормального забезпечення».

Влада Росії, яка сама погрузла в тіньових оборудках з іноземними трудовими мігрантами, так і не знає, як вийти на цивілізований, демократичний шлях вирішення цієї проблеми. Тому мільйони іноземних мігрантів очікує в Росії нелегке майбутнє і після 2013 року.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG