Лондон – Видавництво Cambridge University Press вирішило не друкувати книгу про можливі зв'язки Володимира Путіна зі злочинним світом, побоюючись судових позовів. Російський президент віддавна залякує ЗМІ у своїй країні. Тепер схоже, що він зміг налякати одну з найстаріших видавничих компаній у світі.
«Cambridge University Press» – шановане британське видавництво – відмовилося друкувати книгу американської дослідниці, що висвітлює звинувачення про можливі зв’язки президента Путіна з організованою злочинністю. Свою відмову видавець виправдовує побоюваннями можливих судових позовів у судах Англії.
Видавництво поінформувало професора Карен Давішу в Огайо, що звинувачення у її книзі про причетність Путіна та його соратників до фінансових оборудок можуть загрожувати коштовними судовими процесами, бо у Британії закони про наклеп більш вигідні позивачам, ніж аналогічні закони в Америці.
Британський пуліцист і автор книг про проблеми соціальної нерівності Стівен Армстронґ підтвердив в інтерв’ю Радіо Свобода поширену думку, що Британія заробила славу місця для заможних позивачів, які подають у британські суди за наклепи.
«Відомо, що британські закони в цій галузі використовують принцип, за яким звинувачені у наклепі вважаються винними, аж поки не доведуть протилежне. В результаті вартість розслідування будь-якого звинувачення лягає на обвинуваченого. У даному випадку – це не найбільша видавнича компанія. «Cambridge University Press» легко підозрювати у боягузтві, але проблема полягає у принципі британського закону. Він означає, що багатіям позиватися легко, і обвинуваченим треба також мати глибокі кишені», – пояснив Стівен Армстронґ.
Книга може вийти в Америці
«Очевидно, що я запропоную книгу якомусь видавництву у США», – сказала Радіо Свобода Карен Давіша, з іменем якої у видавництві «Cambridge University Press» вже вийшло сім книг.
Давіша називає свою нову працю ґрунтовним дослідженням, в якому використана інформація з відкритих джерел. Книга розповідає про те, як Путін та невелике коло наближених до нього осіб з числа колишніх службовців КҐБ та посадовців Санкт-Петербурга буцімто використовували у дев’яностих роках свої зв’язки в уряді, щоб збагатитися, у той час їхня влада в країні поступово зростала.
Карен Давіша каже, що отримала від «Cambridge University Press» згоду на таке дослідження восени 2011 року і подала 500 сторінок рукопису видавцям у листопаді, щоб правники могли дослідити загрозу судових позовів про наклеп.
Давіша чекала на відповідь кілька місяців, і два тижні тому видавництво поінформувало її, що не має підстав брати під сумнів достовірність даних у рукописі, але зауважило, що особи згадані у книзі «мали б бажання подавати у суд і мали б для цього фінансові ресурси».
«Більше того, з огляду на контраверсійність змісту книги, та її основного припущення, що влада Путіна заснована на його зв’язках з організованою злочинністю, ми не переконані, що книгу не можливо переписати, аби достатньо вгамувати наші побоювання», – написав Карен Давіша в електронному листі чільний представник видавництва Джон Гаслам.
Увага преси
Той лист, а також відповідь Карен Давіші, надрукував інтернетний сайт часопису «The Economist», який першим повідомив про рішення видавництва відмовитися від проекту.
Речник «Cambridge University Press» сказав тижневику «The Economist», що переписка «була внутрішньою, і базувалася на конфіденційних юридичних консультаціях, а також ніколи не мала стати відкритою заявою видавництва щодо згаданої книги, чи стосовно законів про наклеп загалом».
Давіша сказала, що за іронією вона отримала лист від Гаслама саме в ті дні, коли Сполучені Штати та європейські союзники Америки запровадили санкції проти посадовців та заможних підприємців, наближених до Путіна, по тому як Росія анексувала український півострів Крим. Давіша сказала, що чимало імен зі списків про санкції фігурують також і в її книзі.
«Це схоже на сумний збіг факту визнання з боку США, ЄС та Британії про те, що вони знали про дії тієї групи, і виявленого небажання одного з найпрестижніших видавництв дозволити оприлюднення того, що є очевидним», – сказала вона Радіо Свобода.
Російські посадовці вже назвали безпідставними звинувачення США проти осіб, щодо яких запроваджені санкції, і яких адміністрація Обами називає «друзяками» Путіна.
Речник «Cambridge University Press» відповів у заяві для «The Economist», що видавництво ніколи не мало домовленості з Карен Давіша про публікацію даної книги, а їхнє рішення відмовитися від публікації «дає авторці можливість подати книгу для друку в іншому видавництві».
Речник проте зауважив, що отримавши листа авторки, видавництво виходило на зв’язок з Карен Давіша, щоб з’ясувати «чи є можливість знайти компроміс».
Робота Путіна у Петербурзі
Давіша сказала Радіо Свобода, що її книга знайомить читачів зі звинуваченнями про злочинну діяльність 90-х років, з якою пов’язують Путіна, коли він працював в адміністрації мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака.
Серед них є звинувачення про можливе існування схеми, за якою кошти вилучали з програми поширення путівок для ветеранів Другої світової війни на відпочинок в Іспанію.
Вона розповідає також, що вивчала документи, зібрані Мариною Сальє, котра працювала у міській раді Петербурга у 90-х і звинувачувала Путіна, який тоді був заступником мера, у причетності до багатомільйонних «відкатів».
Речник Путіна Дмитро Пєсков сказав після смерті Сальє 2012 року, що документи, які буцімто показували причетність Путіна до фінансових махінацій, були «досить старі і їх неодноразово заперечували».
Британський журналіст Люк Гардінґ, який досліджував зв’язки російських владоможців та спецслужб із організованим злочинним світом, у своїй власній книзі «Mafia State» («Мафіозна держава»), в інтерв’ю Радіо Свобода назвав рішення «Cambridge University Press» не друкувати таку книгу «боягузливим і невчасним» і пояснив: «Британія справді має караючі закони про наклеп, але це недостатнє виправдання не друкувати книгу за умови, що вона базується на фактах про контраверсійне минуле Путіна».
Карен Давіша сказала, що не тримає зла на видавництво за відмову друкувати її книгу, але вважає за потрібне говорити відкрито про обставини проекту.
«Ніхто не каже, що їм треба ризикувати. Але водночас я вважаю, що автори-дослідники, журналісти й видавці в демократичному суспільстві мають особливий обов’язок вказувати, якщо щось не так як треба», – сказала вона.
Над матеріалом працювали Carl Schreck і Богдан Цюпин
«Cambridge University Press» – шановане британське видавництво – відмовилося друкувати книгу американської дослідниці, що висвітлює звинувачення про можливі зв’язки президента Путіна з організованою злочинністю. Свою відмову видавець виправдовує побоюваннями можливих судових позовів у судах Англії.
Видавництво поінформувало професора Карен Давішу в Огайо, що звинувачення у її книзі про причетність Путіна та його соратників до фінансових оборудок можуть загрожувати коштовними судовими процесами, бо у Британії закони про наклеп більш вигідні позивачам, ніж аналогічні закони в Америці.
Британський пуліцист і автор книг про проблеми соціальної нерівності Стівен Армстронґ підтвердив в інтерв’ю Радіо Свобода поширену думку, що Британія заробила славу місця для заможних позивачів, які подають у британські суди за наклепи.
«Відомо, що британські закони в цій галузі використовують принцип, за яким звинувачені у наклепі вважаються винними, аж поки не доведуть протилежне. В результаті вартість розслідування будь-якого звинувачення лягає на обвинуваченого. У даному випадку – це не найбільша видавнича компанія. «Cambridge University Press» легко підозрювати у боягузтві, але проблема полягає у принципі британського закону. Він означає, що багатіям позиватися легко, і обвинуваченим треба також мати глибокі кишені», – пояснив Стівен Армстронґ.
«Cambridge University Press» легко підозрювати у боягузтві, але проблема полягає у принципі британського законуСтівен Армстронґ
Книга може вийти в Америці
«Очевидно, що я запропоную книгу якомусь видавництву у США», – сказала Радіо Свобода Карен Давіша, з іменем якої у видавництві «Cambridge University Press» вже вийшло сім книг.
Давіша називає свою нову працю ґрунтовним дослідженням, в якому використана інформація з відкритих джерел. Книга розповідає про те, як Путін та невелике коло наближених до нього осіб з числа колишніх службовців КҐБ та посадовців Санкт-Петербурга буцімто використовували у дев’яностих роках свої зв’язки в уряді, щоб збагатитися, у той час їхня влада в країні поступово зростала.
Карен Давіша каже, що отримала від «Cambridge University Press» згоду на таке дослідження восени 2011 року і подала 500 сторінок рукопису видавцям у листопаді, щоб правники могли дослідити загрозу судових позовів про наклеп.
Давіша чекала на відповідь кілька місяців, і два тижні тому видавництво поінформувало її, що не має підстав брати під сумнів достовірність даних у рукописі, але зауважило, що особи згадані у книзі «мали б бажання подавати у суд і мали б для цього фінансові ресурси».
«Більше того, з огляду на контраверсійність змісту книги, та її основного припущення, що влада Путіна заснована на його зв’язках з організованою злочинністю, ми не переконані, що книгу не можливо переписати, аби достатньо вгамувати наші побоювання», – написав Карен Давіша в електронному листі чільний представник видавництва Джон Гаслам.
Увага преси
Той лист, а також відповідь Карен Давіші, надрукував інтернетний сайт часопису «The Economist», який першим повідомив про рішення видавництва відмовитися від проекту.
Речник «Cambridge University Press» сказав тижневику «The Economist», що переписка «була внутрішньою, і базувалася на конфіденційних юридичних консультаціях, а також ніколи не мала стати відкритою заявою видавництва щодо згаданої книги, чи стосовно законів про наклеп загалом».
Давіша сказала, що за іронією вона отримала лист від Гаслама саме в ті дні, коли Сполучені Штати та європейські союзники Америки запровадили санкції проти посадовців та заможних підприємців, наближених до Путіна, по тому як Росія анексувала український півострів Крим. Давіша сказала, що чимало імен зі списків про санкції фігурують також і в її книзі.
«Це схоже на сумний збіг факту визнання з боку США, ЄС та Британії про те, що вони знали про дії тієї групи, і виявленого небажання одного з найпрестижніших видавництв дозволити оприлюднення того, що є очевидним», – сказала вона Радіо Свобода.
Російські посадовці вже назвали безпідставними звинувачення США проти осіб, щодо яких запроваджені санкції, і яких адміністрація Обами називає «друзяками» Путіна.
Речник «Cambridge University Press» відповів у заяві для «The Economist», що видавництво ніколи не мало домовленості з Карен Давіша про публікацію даної книги, а їхнє рішення відмовитися від публікації «дає авторці можливість подати книгу для друку в іншому видавництві».
Речник проте зауважив, що отримавши листа авторки, видавництво виходило на зв’язок з Карен Давіша, щоб з’ясувати «чи є можливість знайти компроміс».
Робота Путіна у Петербурзі
Давіша сказала Радіо Свобода, що її книга знайомить читачів зі звинуваченнями про злочинну діяльність 90-х років, з якою пов’язують Путіна, коли він працював в адміністрації мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака.
Серед них є звинувачення про можливе існування схеми, за якою кошти вилучали з програми поширення путівок для ветеранів Другої світової війни на відпочинок в Іспанію.
Вона розповідає також, що вивчала документи, зібрані Мариною Сальє, котра працювала у міській раді Петербурга у 90-х і звинувачувала Путіна, який тоді був заступником мера, у причетності до багатомільйонних «відкатів».
Речник Путіна Дмитро Пєсков сказав після смерті Сальє 2012 року, що документи, які буцімто показували причетність Путіна до фінансових махінацій, були «досить старі і їх неодноразово заперечували».
Це недостатнє виправдання не друкувати книгу за умови, що вона базується на фактах про контраверсійне минуле ПутінаЛюк Гардінґ
Британський журналіст Люк Гардінґ, який досліджував зв’язки російських владоможців та спецслужб із організованим злочинним світом, у своїй власній книзі «Mafia State» («Мафіозна держава»), в інтерв’ю Радіо Свобода назвав рішення «Cambridge University Press» не друкувати таку книгу «боягузливим і невчасним» і пояснив: «Британія справді має караючі закони про наклеп, але це недостатнє виправдання не друкувати книгу за умови, що вона базується на фактах про контраверсійне минуле Путіна».
Карен Давіша сказала, що не тримає зла на видавництво за відмову друкувати її книгу, але вважає за потрібне говорити відкрито про обставини проекту.
«Ніхто не каже, що їм треба ризикувати. Але водночас я вважаю, що автори-дослідники, журналісти й видавці в демократичному суспільстві мають особливий обов’язок вказувати, якщо щось не так як треба», – сказала вона.
Над матеріалом працювали Carl Schreck і Богдан Цюпин
