Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:40

Меркель у важкій ролі примирювача Росії та України


Президент Росії Володимир Путін, канцлер Німеччини Анґела Меркель та Президент України Петро Порошенко, Уїстреам, Франція, червень 2014 року

Президент Росії Володимир Путін, канцлер Німеччини Анґела Меркель та Президент України Петро Порошенко, Уїстреам, Франція, червень 2014 року

Юрій Векслер

На всьому перебігу української кризи канцлер ФРН Анґела Меркель перебуває в непростій ситуації. З одного боку, Німеччина не могла не засудити анексії Криму і втручання Росії у справи України, що несуть загрозу стабільності в усій Європі. З іншого – Німеччина як найбільша економіка Євросоюзу і один із провідних торгових партнерів Росії зовсім не зацікавлена у граничному загостренні відносин із Москвою. Меркель намагається відігравати роль посередника і примирювача, не зраджуючи загальних принципів європейської політики і міжнародного права, але при цьому враховуючи інтереси своєї країни. Наскільки успішна канцлер ФРН у вирішенні цього непростого завдання?

Анґелу Меркель, відзначають німецькі видання, вже давно не зустрічали так сердечно, як у Києві минулої суботи, куди вона прибула з робочим візитом. Для України, яка воює, Меркель уособлювала надію на мир і європейську підтримку, в тому числі економічну. Останнє очікування канцлер почасти виправдала, пообіцявши 500 мільйонів євро на відновлення зруйнованого війною на сході України. Проте візит канцлера до Києва оцінюється німецькими ЗМІ неоднозначно.

«Зюддойче цайтунґ» пише: «Анґела Меркель не дозволяла собі в Києві захопитися новими, різкішими заявами на адресу Росії, вона говорила про солідарність із Україною, не сіючи при цьому нової ворожнечі з Росією. Вона залишає двері відчиненими. Вона говорить про проблеми не так пафосно, як генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, який часто висловлюється так, ніби він хоче підлити олії у вогонь, що вже палає. Ми знаємо, що агітація не є коником Меркель. Але вона добре знає, наскільки важливе словесне роззброєння. Адже насильство починається зі слів».

У тій же газеті опубліковане інтерв’ю з істориком Штефаном Требстом. Заключна частина цієї публікації має заголовок «Чому пані Ріббентроп-Меркель блукає мережею?» Адже порівняння Меркель із гітлерівським міністром, який підписав у Москві зі сталінським СРСР пакт про поділ Східної Європи, раз-у-раз миготять у пресі, особливо східноєвропейській, не кажучи вже про українську. Ось думка Штефана Требста.

Чи бачите ви особливий обов’язок Німеччини відігравати важливу роль у нинішньому конфлікті в Україні і діяти в інтересах східноєвропейських держав?

– У Німеччини цей обов’язок обґрунтований із двох поглядів. Із одного боку, Німеччині як найбільшій країні Євросоюзу почасти делегована цими країнами, в першу чергу Польщею, провідна роль у зовнішній політиці ЄС. Із іншого боку, такий обов’язок виникає виходячи з історії Німеччини у XX столітті, до якої належить і змова Сталіна з Гітлером. Своїми діями в обох світових війнах Німеччина значною мірою сприяла тому, що Східна Європа виглядає так, як ми можемо бачити зараз. Аргумент «Донецьк віддалений від нас на сотні кілометрів» Німеччина використовувати не може. Зрештою, під час обох світових воєн німецькі війська були і в Донецьку, і у Криму», – вважає німецький історик Штефан Требст.

Виходячи з цього, нескладно зрозуміти, чому Меркель поводить себе так, а не інакше, чому вона обережна і чому їй у Німеччині практично ніхто, навіть опозиція, за це не дорікає.

Канцлер поки що відкидає ідею нових санкцій щодо Росії, незважаючи на те, що ситуація на Україні не стає спокійнішою

Газета «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» у статті під заголовком «Поки ніяких нових санкцій» пише: «Канцлер поки що відкидає ідею нових санкцій щодо Росії, незважаючи на те, що ситуація на Україні не стає спокійнішою. Для неї зараз важливіше підтримати як прямі переговори в Мінську між Порошенком і Путіним, так і переговори визначних представників Євросоюзу з російським президентом».

Повернувшись із Києва, Анґела Меркель дала своє традиційне літнє інтерв’ю Першому каналові громадського телебачення ARD. У ньому вона, зокрема, говорила про перспективи вирішення кризи в Україні.

Треба розмовляти одне з одним, якщо є бажання прийти з рішенням, яке влаштовує всі сторони

«Урегулювання конфлікту – завжди справа двох сторін. І тому добре, що відбудеться зустріч президентів Росії і України. Моя поїздка до Києва була частиною підготовки цієї зустрічі. Але там не слід очікувати прориву, я дала це зрозуміти в Києві. Однак треба розмовляти одне з одним, якщо є бажання прийти з рішенням, яке влаштовує всі сторони. Я переконана, що в цьому конфлікті можливе тільки політичне вирішення, у створенні якого Євросоюз і Німеччина почуваються зобов’язаними допомогти. Воєнного рішення не буде. Тому політичні переговори є нагальною необхідністю.

Становище дуже крихке. Позиції сторін дуже розходяться. З одного боку, є комплекс питань, що стосуються децентралізації України і статусу регіонів. Із іншого боку, є питання, пов’язані з залежністю України та Європи від поставок російського газу. Я, яка пережила об’єднання Німеччини, що його вдалося провести безкровно, заспокоївши побоювання сусідніх країн, хочу сказати, що український народ повинен мати можливість самостійно обрати свій шлях. І якщо Україна раптом скаже, що хоче бути в Євразійському союзі, то ніхто в ЄС не буде роздмухувати з цього конфлікту. Ми за вільне рішення України. Але я також поважаю територіальну цілісність України і вважаю, що має бути вислухана і почута думка всіх громадян цієї країни. У тому й суть плану президента Порошенка, і побачимо, як із цими намірами нам спільно вдасться дістатися з нинішньої дуже небезпечної ситуації», – заявила Анґела Меркель.

Журнал «Шпіґель» у цьому зв’язку пише: «Меркель у Києві намагалася стримати очікування. В той час, коли на сході України йдуть важкі бої армії з сепаратистами, найважливішим для неї було, так би мовити, задокументувати солідарність і підтримку Німеччиною української влади. Це ж мало стати ясним сигналом на адресу Росії. За словами Меркель, «територіальна цілісність і добробут України і її громадян – це цілі нашої політики».

«Зараз ясно, що шлях до миру не буде коротким. Для Меркель важливо не дати конфліктові між Москвою і Києвом перейти в гострішу фазу. Ситуація навколо російського конвою з гуманітарною допомогою й так додала гостроти останніми днями. На шляху до миру в Україні президентові Порошенку, найімовірніше, доведеться йти в якихось позиціях на поступки сепаратистам і Росії. Ніхто не вірить всерйоз у те, що Київ здатний перемогти у воєнному протистоянні. Для цього воєнна підтримка сепаратистів із боку Росії надто вже сильна. Київ уже давно не контролює належним чином кордону з Росією, і Москва має багато можливостей безперешкодно постачати сепаратистів людьми і зброєю. Путін тримає в руках довший кінець каната», – зазначає у своєму коментарі «Шпіґель».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG