Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 03:00

Київ – Напередодні річниці створення Української повстанської армії, яку відзначають на Покрову, у Києві відбулася прем’єра документального фільму «Хроніки УПА 1942-1945» режисера Тараса Химича. Стрічка презентує історію українського повстанського року через свідчення його учасників. Автори кажуть: тоді у лави УПА йшли з ти самих мотивів, що й зараз – у добровольчі батальйони.

«Що таке був німецький режим? Слухай і нічого не питай. Ми розійшлися, між собою поговорили, повідомили тих, хто був в Організації українських націоналістів. Вони сказали: «Нікуди не поїдете. Підете всі в УПА», – так один із героїв фільму Тараса Химича розповідає про початок протистояння німецькій окупації.

Шукали їх по селах, багато з них вже відійшли

«Хроніки УПА» – це свідчення 34 очевидців. «Шукали їх по селах, багато з них вже відійшли», – пригадує режисер. Робота над стрічкою тривала два роки. Участь у ній взяли люди різних національностей. Реконструювати уніформу та деякі сцени допомагали військові консультанти. Але найважливіше у фільмі – це саме людські спогади, каже Тарас Химич.

«Дивно, що ці люди залишись в живих. Реконструкція допомагає зрозуміти атмосферу, але це не найголовніше у фільмі. Я починав знімати його із дуже піднесеним настроєм, але вже за рік зрозумів, що не маю піддаватись емоціям. Маю просто сісти і слухати», – розповідає він.

Герої розповідають про повсякдення повстанського руху, свої переживання. Також йдеться про роль жінок у визвольній війні.

«Розвідниця мала вміти плавати, стріляти, співати і грати на якомусь інструменті. Іноді доводилось і німця поцілувати», – пригадує одна з героїнь.

«Ми забуваємо, що серед нас досі живуть свідки тих подій»

Науковий консультант фільму Олександр Пагіря зауважує: вкласти усі аспекти контроверсійної діяльності УПА у двогодинний фільм – неможливо. Але максимально об’єктивним можна бути, давши слово тим, хто бачив історію на власні очі.

У фільмі ви не почуєте прізвищ Бандери та Шухевича. Ми аналізуємо мотивації людей, що вирішили вступити до лав УПА

«Працюючи з документами, ми постійно забуваємо, що серед нас досі живуть свідки і учасники тих подій. Ми прагнули показати цю історію через особистий досвід, зсередини. У фільмі ви не почуєте прізвищ Бандери та Шухевича. Ми аналізуємо мотивації людей, що вирішили вступити до лав УПА. Ті самі мотивації ми можемо почути від тих, хто зараз йде воювати у добровольчі батальйони», – каже Пагіря.

Володимир В’ятрович, директор Інституту національної пам’яті, розповідає: дослідники постійно знаходять нові матеріали на тему УПА, передусім тому, що ця історія маловідома. Так, наприклад, хороших художніх фільмів про повстанський рух в Україні й досі немає.

З’явилося багато якісних документальних фільмів, що розповідають про нашу забуту історію, про те, що донедавна було заборонено навіть обговорювати

«Але ситуація змінюється на краще хоча б тому, що з’явилося багато якісних документальних фільмів, що розповідають про нашу забуту історію, про те, що донедавна було заборонено навіть обговорювати. Як на мене, дослідника повстанського руху, це один із найкращих фільмів на цю тему», – вважає В’ятрович.

Першу частину «Хронік УПА 1942 – 1945» можна переглянути у вільному доступі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG