Чи має Україна достатньо палива, аби пережити морози? Адже, як переконує газета «Україна молода», після демаршів «Газпрому» теплова безпека українців – у запасах газу. А також у вмінні налагодити «об’їзні шляхи», тобто, отримувати газ з інших, окрім російських, джерел. Як стверджує газета, Європа, на відміну від Росії, вважає, що запасів газу в українських підземних сховищах назагал достатньо, щоб пережити зиму. Стаття називається «Напівпорожні чи наполовину повні?».
А ось як стверджує газета «Голос України», на мешканців окупованих територій чекає холодна зима, бо значну частину систем енерго-, водо-, теплопостачання, транспортної інфраструктури пошкоджено або зруйновано. Відбудовні роботи на непідконтрольній Україні території практично неможливі, оскільки пов'язані зі смертельною небезпекою. Та і навряд чи Київ почне вкладати гроші українських платників податків у добробут так званих «ДНР» і «ЛНР». Щоб здійснювати відбудовні роботи в населених пунктах, інфраструктура яких знищена бойовиками, проводити підготовку до зими, вирішувати соціальні питання, – передусім треба відновити українську владу на цій території, зазначає видання.
Події на Донбасі перейшли у стадію хронічної війни. У неї, як констатує газета «Сегодня», на відміну від активних бойових дій, є свої переваги. Насамперед з’явився час для перепочинку. Також хронічна війна більше зберігає солдатські життя і життя мирних громадян. Вона рятує від катастрофічних поразок на кшталт Іловайська. Але, як будь-яка хронічна недуга, вона таїть в собі і немало небезпек. По-перше, нескінченна війна виснажує сили. Вона руйнує українську економіку повільно, але вірно. І навіть якщо на фронті встановиться відносне затишшя, в тилу військові тяготи відчуватимуться все сильніше. По-друге, така війна загрожує загостреннями. Адже у будь-який момент зараза, що дрімає на Донбасі, може активізуватися і перекинутися на інші регіони – Харків, Одесу, Запоріжжя. Українці приречені жити в постійній напрузі. Проте, як наголошує видання, головна небезпека хронічної війни – це звикання до неї. Перейшовши в уповільнену форму, війна вже не здається чимось жахливим. Ненормальний життєвий устрій стає нормою. І чим краще суспільство пристосовується до такого життя, тим важче повернутися до справжнього світу.
Після мітингу солдатів біля адміністрації президента необхідно вжити відповідних заходів, щоб унеможливити загострення ситуації, наголошує газета «День». Так чи інакше, подібні пікети можуть стати іскрами на сухій соломі загального обурення. Системні прорахунки влади непогано підсушили середовище для розпалення дуже небезпечних процесів, а розхитування саме військового човна може стати прицільним ударом не лише по владі, а й по країні в цілому. Не треба виключати, що хтось має намір штучно розпалити згадану солому, і він може зробити це на об’єктивному тлі. Військові – це навіть не шахтарі. Останні обмежувались гуркотом касок і голодуванням. Солдат голодувати не любить. Ці небезпечні процеси лише до певної міри можуть здатися комусь контрольованими. Саме тому зараз необхідно вжити відповідних заходів, щоб унеможливити загоряння ситуації, наголошує газета.
Чи стане Антикорупційне бюро ефективним у боротьбі з корупцією, чи воно просто перетвориться на ще один бронзовий надгробок, але вже не радянської, а новітньої епохи незалежної України? Про це розмірковують експерти газети «День». Вони вважають, що багато що залежатиме від людей, що там працюватимуть. Саме вони вирішуватимуть – ловити для статистики дрібних порушників чи тих, хто дійсно завдає великих збитків державі. Також відкриваючи і розробляючи корупційні справи, Антикорупційне бюро рано чи пізно матиме справу з прокуратурою чи судами, які є найбільш корумпованими в Україні. Відтак буз судової реформи корупцію не здолати. Але це вже завдання для депутатів нового скликання. Стаття називається «Хто і як зупинить казнокрадів?».
