Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:05

Україна і газова формула Росії: домовитися не можна заморозити


Володимир Путін (ліворуч) і Олексій Міллер, керівник російського газового монополіста «Газпрому»

Володимир Путін (ліворуч) і Олексій Міллер, керівник російського газового монополіста «Газпрому»

(Рубрика «Точка зору»)

Глава представництва Європейського cоюзу в Києві Ян Томбінський назвав газові переговори України, Росії та Європейського cоюзу «мильною оперою», яка повинна ось-ось завершитися. З цим образним висловом досвідченого дипломата не можна не погодитися. Переговори йдуть так складно просто тому, що російське керівництво роздумує, де поставити розділовий знак у формулі «домовитися не можна заморозити» – і ніяк не може визначитися.

З одного боку, у Кремля є політична задача – заморозити Україну. На холод в українських квартирах і зупинку української промисловості Володимир Путін покладає особливі надії. З точки зору традиційно чуйного до українських проблем російського правителя, саме така заморозка призведе до «третього Майдану» і перемозі в Києві проросійських сил, які відмовляться від європейської інтеграції і приведуть Україну в Митний союз.

З іншого боку, «Газпром» не може дозволити собі відмовитися від поставок газу в Європу, які можуть бути поставлені під загрозу «заморожуванням». Та й прибутку від поставок газу в Україну «енергетичному гаманцю» Володимира Путіна втрачати теж не хочеться. Адже не варто забувати, що впродовж кількох десятиліть Україна була одним з найважливіших клієнтів «Газпрому». Правда, в Москві її любили не за це – а за те, що за допомогою українських одержувачів газу можна було споруджувати різноманітні корупційні схеми, які збагачували керівників російського газового монополіста і їхніх кремлівських «кураторів». Тепер, коли можливість створення нових схем зникла, Росія прагне хоча б не упустити прибуток – але так, щоб Україна замерзла.

Саме тому, що неясно, як домогтися і того, й іншого відразу, Росії важко знайти взаєморозуміння з Україною і європейцями. У цьому сенсі процес газових переговорів анітрохи не відрізняється від інших воєн Володимира Путіна. Він щоразу намагається досягти максимальних цілей із мінімальними втратами, насамперед економічними. І в цьому є свій сенс: Росія – не стільки держава, скільки бізнес-проект Путіна і його найближчого оточення. І коли за допомогою цього бізнес-проекту намагаються вирішувати політичні завдання, він щоразу буксує. Якщо перевести бажання Путіна на мову точної формули, то воно буде виглядати так: він хоче заморозити Україну, але щоб за це європейці заплатили «Газпрому». І поки що не придумав, як цього домогтися. «Мильна опера» триває.

Віталій Портников журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG