Київ – Порівняно з минулими виборами, цього разу до Верховної Ради балотувалося в середньому на 4% більше жінок. Такого висновку дійшли експерти проекту «Гендерний моніторинг парламентських виборів-2014». За їхніми даними, кандидатки «помолодшали» і стали більш публічними. Водночас, експерти відзначають: 30-відсоткова квота для представників іншої статі у парламенті виконується більшістю партій тільки технічно, і жінки опиняються «у хвості» списків.
Сорокарічна жінка із вищою освітою без офіційного працевлаштування – такою є середньостатистична кандидатка-мажоритарниця, говорить Світлана Гаращенко із кіровоградської громадської організації «Коло», що брала участь у проекті гендерного моніторингу теперішніх виборів до Верховної Ради.
«Ми маємо наймолодших кандидаток – їх у нас дві – вони 93-го року, і найстаршу кандидатку – вона 44-го року народження. В цілому ж спостерігається значне омолодження кандидатів у народні депутати», – зауважує вона.
За словами експерта, порівняно з минулими парламентськими виборами, зросла кількість жінок із середньою та середньою спеціальною освітою – із усіх кандидаток це близько 10%. За професійною зайнятістю найбільше кандидаток кваліфікують себе як «безробітні», на другому місці – жінки-підприємці, вперше представлені студентки та жінки-військовослужбовці, додає Гаращенко. За її словами, найбільше кандидаток-мажоритарниць було у Луганській (60) та Одеській (54) областях, найменше – на Закарпатті (4) та у Чернівецькій області (5).
Загальна кількість жінок-кандидаток зросла: на 4% їх стало більше у партійних списках і на 2% – серед кандидатів у одномандатних округах, каже голова волинської громадської організації «Гендерний центр» Оксана Ярош. Водночас, за її словами, у законі «Про політичні партії» є речення про те, що у виборчих списках має бути не менш ніж 30% кандидатів іншої статі, але часто цю норму виконують тільки технічно, і жінки потрапляють у завідомо непрохідну частину списку.
«Наш парламент за сім скликань жодного разу не мав більш ніж 10-відсоткове представництво жінок. Ми сподіваємося, що коли ЦВК матиме ще остаточні результати по мажоритарці, то ця цифра буде більшою. Не набагато більшою, але трохи більшою. Тому демонструємо оцей такий стриманий оптимістичний прогноз», – говорить вона.
Міжнародні спостерігачі також відзначили незначну кількість жінок, що балотувались на одномандатних округах. Зокрема, голова місії Бюро ОБСЄ з прав людини Тана де Зулуета, зокрема, зауважила: «Включення значної кількості жінок у «прохідну» частину списку могло б свідчити про більш збалансовану репрезентацію, але це не стосується мажоритарних округів. Там мало кандидаток, і ми ще побачимо, скільки з них обрані».
Верховну Раду чекає якісно інша «хвиля» жінок-політиків – Фесенко
Ці вибори до Верховної Ради показали, що в Україні з’явилася «нова хвиля» жінок-політиків. Серед партій, що вже долають 5-вітсотковий бар’єр, є дві, чиї списки очолили жінки, зауважує політолог Володимир Фесенко.
«Раніше у нас були окремі яскраві лідери-жінки, в першу чергу – Юлія Тимошенко, але були й інші впливові персонажі – Богатирьова, Ганна Герман. Але зараз молода хвиля жінок з’явилася, нова хвиля жінок-політиків. Я думаю, це пов’язано зі зміною політичних поколінь, більш активною роллю самих жінок. Вони дуже помітні і в експертному середовищі: та ж Світлана Заліщук, Анна Гопко», – зазначає він.
Наразі, за підрахунками ЦВК, 5-відсотковий бар’єр долають «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Об’єднання Самопоміч», «Опозиційний блок», «Радикальна партія Олега Ляшка» та «Батьківщина».
Згідно з даними Держстату України, станом на вересень минулого року в Україні налічувалось 24,4 мільйона жінок та 20,9 мільйона чоловіків. При цьому у складі Верховної Ради сьомого скликання було лише 9,4% жінок-депутатів.
