Рух до НАТО не менш важливий для України, ніж вступ – дипломат

Київ – У понеділок, 15 грудня, Арсеній Яценюк має зустрітися у Брюсселі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Прем’єр України прагне відновлення євроатлантичної інтеграції. Натомість експерти радять утриматися від занадто оптимістичних сподівань. Шлях України до альянсу блокує не лише своєю дипломатією, а й неоголошеною війною Росія, констатують аналітики. Дається взнаки і скепсис деяких західних політиків. Але це не означає, що Україна відмовляється від позаблокового статусу. Сам по собі рух до НАТО не менш важливий для України, ніж вступ.

Арсеній Яценюк вдруге відвідає штаб-квартиру НАТО як глава українського уряду. Вперше він це зробив у березні – невдовзі після перемоги Майдану. А до цього прем’єр-міністр України відвідував штаб-квартиру найпотужнішого у світі військового блоку шість років тому (тоді Кабмін очолювала Юлія Тимошенко).

Напередодні візиту до Брюсселя Арсеній Яценюк знову наголосив на необхідності скасування позаблокового статусу України, українське військо, за його словами, має повністю відповідати стандартам Північноатлантичного блоку. Для цього Україна щорічно буде затверджувати річний цільовий план дій Україна-НАТО. «Ми сподіваємося на реальну підтримку», – сказав Яценюк.

27 листопада президент Петро Порошенко заявив, що позаблоковість не дала гарантій безпеки Україні і від неї треба відмовитися. У Верховній Раді вже зареєстрований відповідний законопроект.

Дуже важливо, що керівництво України відновлює курс на вступ до НАТО. Про це заявив у коментарі Радіо Свобода аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. Але декларувати, обіцяти дотримання курсу мало, треба ділом доводити, що багаторічне так зване багатовекторне тупцювання України нарешті закінчилося, сказав експерт. Одних візитів до Брюсселя в цьому плані недостатньо.

«Цей статус так званої позаблоковості є офіційним бар’єром на шляху євроатлантичної інтеграції України. Адже саме на цю норму внутрішнього українського законодавства посилається керівництво НАТО, коли його запитують про перспективи членства в цій організації», – сказав Володимир Горбач.

Росія, анексувавши Крим, відібрала в України не лише частину території…

Просування до НАТО – важкий і тривалий процес, наголошують також фахівці. Успіх у ньому залежить не тільки від самої країни-претендента. Наприклад, до НАТО не приймають держави, які мають територіальні суперечки із сусідами. Росія, анексувавши Крим, відібрала в України не лише частину території, а й блокує таким чином можливість вступу до альянсу. У Кремлі не приховують: одна з головних зовнішньополітичних цілей Росії – отримання від Заходу гарантій, що ніхто не думає про вступ України до НАТО. Про це, зокрема, заявляв речник президента Путіна Дмитро Пєсков.

Посол Сполучених Штатів у Москві Джон Теффт наголосив у цьому зв’язку, що Росія не має права вето на розширення НАТО. У самому альянсі закликали Москву поважати суверенні рішення Києва.

На це звернув увагу в коментарі Радіо Свобода політолог Євген Магда. На його думку, позиція НАТО стосовно України змінилася й ілюстрацією такої зміни став вересневий саміт у Вельсі. Водночас варто зважати і на те, що новий генсек альянсу – Єнс Столтенберг – назвав українське питання пріоритетним для себе.

«Створено, зокрема, чотири трастових фонди допомоги Україні. І взагалі, риторика, скажімо, пана Столтенберга стала такою достатньо жорсткою. Тобто вважали, що його попередник Андерс Фог Расмуссен, так би мовити, вже робив дембельський акорд у зовнішньополітичному плані, але бачимо, що і новий генеральний секретар НАТО робить достатньо жорсткі заяви», – вважає Євген Магда.

Але позиція впливових західних політиків щодо можливого членства України в НАТО є різною. Зокрема, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявляв, що між блоком і Україною повинні бути партнерські відносини, «але ніякого членства».

«Навіть поступовий процес інтеграції з НАТО – це вже величезний внесок у нашу безпеку»

Як би не затягувався шлях до альянсу, само по собі цей рух теж приносить користь державі, зауважив Радіо Свобода дипломат, голова правління «Майдану закордонних справ» Богдан Яременко. Якщо перефразувати спортивне гасло, що стосується олімпіад, «головне – не тільки перемога, а й участь».

«Дуже важливо розуміти, що навіть поступовий процес інтеграції з НАТО, процес виконання річних планів – це вже величезний внесок у нашу безпеку, оскільки він передбачає докорінні зміни не лише Збройних сил України і переведення їх на стандарти НАТО, тобто повна сумісність військова, але й переведення української промисловості на стандарти, зокрема військово-промислового, оборонного комплексу України, в такий спосіб реформування його, щоб він відповідав натівським стандартам. Це вже буде покращувати обороноздатність нашої країни», – вважає Богдан Яременко.

Упродовж 2014 року число прихильників приєднання до Північноатлантичного альянсу в Україні значно зросло. Про це свідчать дані соціологічної групи «Рейтинг». За проведеним нею опитуванням, якби референдум про вступ України до НАТО провели в листопаді цього року, половина опитаних українців (51 відсоток) проголосували б за вступ, 25 відсотків– проти. Ще чверть не визначилася б або не взяла б участі у такому референдумі. До нинішнього року кількість прихильників приєднання до альянсу не перевищувала 15 відсотків.