Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 13:32

Реверсний газ із Європи обраховується у кілоджоулях, а не кубах – Тодійчук


Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

Частка російського газу у балансі на 2015 рік має становити не більше ніж 30% – експерт

Упродовж 2014 року Україна жила без російського газу практично півроку, постачання відновилося лише вкінці листопада після укладання так званого «зимового пакету» між Україною та Росією за участю Євросоюзу. На кінець року частка російського палива в українському газовому балансі становитиме 15 мільярдів кубів – це близько 38%. 2014-й енергетичний рік для України ознаменувався також розвитком реверсних газових маршрутів із Європи, через які надійшло близько 4,5 мільярдів кубів. Про перспективи української газової галузі у 2015 році Радіо Свобода запитало у президента міжнародного енергетичного клубу Q-club, заступника голови правління «Нафтогазу» Олександра Тодійчука.

– Досі Україна залишається залежною від російського газу, і, очевидно, що домовлятися про постачання газу з Москвою доведеться попри конфлікт. На яких умовах мають відбуватися ці домовленості?

Олександр Тодійчук

Олександр Тодійчук

Як член Енергетичного співтовариства, і як асоційований член ЄС, Україна зобов’язана припинити залежати від одного з постачальника більше ніж на 30%

– Попри велику залежність від Росії – це 40% в енергетичному балансі газу – Україна переживає одну з найважчих зим і нам вдається значно скоротити свою залежність. Влада зробила досить багато у цьому напрямку. Перш за все йдеться про диверсифікацію джерел постачання. Як член Енергетичного співтовариства, і як асоційований член ЄС, Україна зобов’язана припинити залежати від одного з постачальника більше ніж на 30%. Це досить правильно з точки зору енергетичної безпеки і відходу від монопольних постачань.

Є хороша перспектива щодо так званих реверсних постачань. Думаю, як і більшість країн, Україна мала б сьогодні отримувати газ різновекторно. У залежності від того, хто з постачальників, хто з продавців газу може запропонувати більш вигідні умови. І у цьому напрямку є великий прогрес зі Словаччиною. Угорщина у січні, максимум у лютому розпочне використання інтерконектора між Угорщиною та Словаччиною і це зміцнить постачання з інших джерел. Є прогрес з Польщею. Україна декілька днів тому під час візиту президента України до Польщі, підписала план спільних дій щодо будівництва інтерконектора між Польщею і Україною. І зважаючи на те, що Польща паралельно будує термінал зрідженого газу, інтерконектор із Німеччиною, у перспективі з Литвою, з Данією, у нас з’являється ще один надійний маршрут постачання.

Якщо ми не збавимо темп, то вже у наступному році ми зможемо звести свою залежність від постачань з боку Росії до мінімуму

І останнє у цих проектах – це можливість створити на базі наших підземних сховищ елемент енергетичної безпеки не лише для нашої держави, а й низки країн Євросоюзу. І тут якраз стоїть питання, щоб ці сховища стали таким торговим майданчиком, східним хабом, як його називають зараз професіонали. Це і буде реальною інтеграцією української газотранспортної системи в енергетичну систему Європи. Я думаю, якщо ми не збавимо темп, то вже у наступному році ми зможемо звести свою залежність від постачань з боку Росії до мінімуму. І тільки на таких умовах, у разі необхідності, ми можемо продовжувати наші економічні відносини, але на рівних. Тому що будь-яка монопольна позиція Росії буде тут же відхилена і з’являється можливість альтернативи. Є ще питання утримання і у подальшому збільшення власного видобутку, хоча б на першому етапі.

– Щодо необхідності зменшити енергозалежність України від Росії. Ви називали цифру 30%. Чи реально вийти у 2015 році на цю цифру?

– Так, це реально. Звичайно, що на жаль, не усі споживачі газу керувалися доведеними до них лімітами споживання газу. Ще влітку уряд визначив ліміти, які на 30% були меншими, ніж у 2013 році для промисловості, для теплокомуненерго і на 10% менше для приватних споживачів. Лише приватний споживач виконав свої зобов’язання, як і у питаннях оплати. Тобто найбільш дисциплінованим все таки є населення України. А теплокомуненерго і промисловці, на жаль, певним чином зменшили обсяги споживання, але не на 30%. Це один з ресурсів за рахунок чого можна скоротити енергозалежність від Росії. Інший – збільшення власного видобутку.

Якщо будемо так само активно і конструктивно працювати у наступному році щодо диверсифікації власного видобутку, покращення інвестиційного клімату, то є всі передумови пережити навіть складніші зими, ніж ця

Упродовж 2014 року свердловини працювали на виснаження, у них не вкладали практично нічого. Найближчим часом ми повинні більше уваги приділити саме власним компаніям, які видобувають газ. Тут буде і перегляд ціни. Бажано тільки, щоб компенсаційні заходи були максимально об’єктивними, але і за 35 доларів сьогодні вже ніяк не виходить видобувати газ в Україні. З іншого боку треба вкладати на перспективу, тобто залучати сучасні технології, ремонтувати свердловини, іншу інфраструктуру, яка використовується на виснажених родовищах. На жаль у нас поки що не вистачало коштів. В основному кошти йшли на розрахунки за газ – реверсних постачань чи постачань з Росії. Якщо ми будемо далі так само активно і конструктивно працювати у наступному році щодо диверсифікації, щодо власного видобутку, покращення інвестиційного клімату у нафтогазовій галузі, то у нас є всі передумови пережити навіть складніші зими, ніж ця.

– Упродовж останнього часу Україна дійсно не вкладала кошти у буріння розвідувальних свердловин, у дослідження нових родовищ. Зараз фахівці говорять про нові технології, зокрема про глибинне буріння. Наскільки це технологічно розтягнуто у часових рамках? Чи може теоретично Україна збільшити видобуток газу вже у 2015 році?

Закуповуючи газ чи на Заході, чи на Сході, ми інвестуємо у чужі економіки. Тому власний видобуток мав би забезпечити хоча б 50 відсотків потреби

– Ні, це малоймовірно. Видобуток вуглеводнів це інертна система. Якщо ми вкладаємо сьогодні кошти, ми їх вкладаємо у пошук, у геологічну розвідку наших надр. Потім починаємо бурити пошукові свердловини і лише після цього промислові. Все це вимагає багато часу. І коли ще бурити старими станками 60-х, 70-х років і за старими технологіями, то це все взагалі дуже довго. Треба вкласти сьогодні великі кошти, і вкладення великих коштів при всіх проблемах, які сьогодні є в Україні, це ще інвестиції у нашу економіку. Це і відрахування у бюджет, робочі місця. Закуповуючи газ чи на Заході, чи на Сході, ми інвестуємо у чужі економіки. Тому власний видобуток мав би забезпечити хоча б 50 відсотків потреби і тоді можна було б говорити про реальну енергетичну безпеку.

Елемент енергетичної безпеки ставиться поруч із військовою безпекою

Нафтогазова галузь може стати галуззю відродження інвестиційної привабливості в Україні. Тобто навіть при сьогоднішніх низьких цінах на нафту, і відповідно автоматично на газ, все одно Україна може видобувати конкурентну сировину, навіть у цих умовах. Але ще раз наголошую, що елемент енергетичної безпеки ставиться поруч із військовою безпекою. Тобто це надзвичайно важлива галузь для нашої держави.

– Щодо глибинного буріння, чи проводилися якісь дослідження, скажімо на тій «Шебелинці», яка вже виснажується?

Ще не зовсім досконалий закон про розподіл продукції, є проблеми з відведенням землі під геологічні дослідження і будівництво інфраструктури щодо видобутку газу

– Ведеться дослідження «3-Д», так зване тривимірне дослідження. Попередні дані показують, що запаси на глибинах 5-6 кілометрів існують. Навіть свого часу розпочалася спільна робота «Украгазвидобування» з компанією Shell. Вони зробили першу свердловину з досить непоганими результатами. Це було на сході України, але ця робота, наскільки я знаю, була припинена, у зв’язку з тим, що роботи велися поблизу зони АТО, на Харківщині. Але щось схоже за характеристиками є і в Карпатському регіоні. Тому у нас є дуже багато питань, ще не зовсім досконалий закон про розподіл продукції, є проблеми з відведенням землі під геологічні дослідження і будівництво інфраструктури щодо видобутку газу. Дуже важко все це відбувається.

Ми будемо ініціювати через Міністерство ухвалення нових законів, які зроблять більш доступним пошук і розробку нових родовищ

Є багато нарікань від іноземних компаній та й власних компаній. Але власні, на жаль, до цього вже починають звикати. А іноземні здивовані, наскільки важко йдуть погодження, виділення землі, при виконанні усіх природоохоронних заходів. Тому не виключаю, що ми будемо ініціювати через Міністерство ухвалення нових законів, які зроблять більш доступним пошук і розробку нових родовищ. Але наголошую, що попередні дослідження показують, що така перспектива у нас існує. І ще сподіваюся, що відродиться така підгалузь, як морське буріння, коли трохи заспокоїться політична та військова ситуація, Тоді у районі Одеси і на Азові знову розпочнуться пошукові і видобувні роботи на морському шельфі.

– Яка перспектива реверсних поставок газу у 2015 році?

Словаччина найближчим часом буде давати понад 10 мільярдів кубів на рік. У перспективі це може бути і 20

– Словацький напрямок потенційно може давати нам десятки мільярдів метрів кубічних. Все буде залежати від того, наскільки ми зможемо використати існуючий потенціал, який зв’язаний із зобов’язаннями Словаччини перед російськими компаніями. Вони орендували велику частину потужностей. Але зараз створюються нові потужності. І Словаччина найближчим часом буде давати понад 10 мільярдів кубів на рік. У перспективі це може бути і 20. Але за умови, коли на території України будуть працювати підземні сховища і інші трейдери закачуватимуть газ у підземні сховища, а потім його забирати.

Угорщина хоче запустити свій інтерконектор вже на початку наступного року і збільшити свою присутність на українському ринку

Коли з’являться багатовекторні рухи газу в українській газотранспортній системі, я думаю, що нам можна буде полегшено зітхнути, тому що такі обсяги газу на території України значно посилять нашу енергетичну безпеку. Польща десь попередньо говорить про 2018 рік, коли вона зможе разом із Україною збудувати цей інтерконектор і запустити його в дію. Угорщина хоче запустити свій інтерконектор вже на початку наступного року і збільшити свою присутність на українському ринку.

– Щодо зобов’язань України як члена Енергетичного співтовариства. Що зроблено і що ще потрібно зробити?

Був ухвалений закон про вільний доступ до труби – це дуже важливо для інвесторів, які хочуть видобувати газ на території України. Зараз готуються зміни у торгових операціях вже в енергетичній цінності вуглеводнів. Купувати і продавати газ будуть в джоулях, мегаватах і так далі

– У цьому році був ухвалений закон про реформу у нафтогазовій галузі. Там розділяється газотранспортна мережа і виділяються підземні сховища в окремий господарюючий суб’єкт, зважаючи на перспективу завантаження в якості хаба. Був ухвалений закон про вільний доступ до труби – це дуже важливо для інвесторів, які хочуть видобувати газ на території України, вони можуть вільно використовувати українську ГТС.

Зараз є низка інших законопроектів, які мають покращити інвестиційний клімат. Інша тарифна політика вже за принципом вхід-вихід, а не 1000 кубів на 100 кілометрів, або у нафті це тонна на 100 кілометрів, тобто від тих старих традиційних. Зараз готуються зміни у торгових операціях вже в енергетичній цінності вуглеводнів (у першу чергу це газ), а не у кубах. Куби будуть обраховуватися лише як технологічна складова. А купувати і продавати газ будуть в джоулях, мегаватах і так далі.

– Наскільки це реально? Європа вся платить за теплоємність, а Україна за об’єм…

Ми вже платимо за теплоємність, отримуючи газ по реверсних схемах, за європейськими стандартами

– І ми вже платимо за теплоємність, отримуючи газ по реверсних схемах, за європейськими стандартами. Єдине, ми хотіли б цю практику розповсюдити на всю свою територію і відповідно обладнати пункти прийому газу з Росії на своїх східних кордонах, щоб вже стовідсотково закрити всю територію. Це буде одна з передумов успішної роботи хаба. Тому що вся Європа працює якраз в цих одиницях у комерційному вимірі.

– Що мала б зробити Україна, щоб втримати інвесторів із видобутку нетрадиційних вуглеводнів, які є в Україні, і які, очевидно, скоро підуть? (Йдеться про компанію Shell, яка розробляла Юзівське родовищу і Chevron – Олеське).

Було б доцільно уряду впровадити окрему державну програму розвитку видобутку вуглеводнів в Україні

– Було б доцільно уряду впровадити окрему державну програму розвитку видобутку вуглеводнів в Україні. У нас є багато різних програм, але бажаючи пришвидшити впровадження законів і полегшити роботу інвесторів, у найближчий час було б доцільно запровадити програму, яка б кореспондувалася з енергетичною стратегією у новій редакції. Ця програма могла б стати додатковою гарантією для інвесторів як закордонних, так і українських.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG