США й Ізраїль розкритикували рішення Росії продовжити виконання контракту на постачання Іранові зенітно-ракетних комплексів С-300.
Білий дім повідомив, що державний секретар США Джон Керрі висловив чіткі заперечення проти цього в телефонній розмові з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
Рішення Росії може поставити під загрозу план зняти з Ірану міжнародні санкції за досягненою з Тегераном домовленістю щодо його ядерної програми, заявив речник Білого дому Джош Ернест.
В Ізраїлі, який раніше закликав Росію не поновлювати того контракту, міністр розвідки Юваль Стейніц заявив, що крок Москви свідчить, що, мовляв, Тегеран використає економічне зростання після зняття санкцій на озброєння, а не на добро іранського народу.
У Росії Сергій Лавров, зі свого боку, заявив журналістам, що ці зенітно-ракетні комплекси виключно оборонні і не загрожують безпеці жодної з держав регіону, включно з Ізраїлем.
Раніше в понеділок, 13 квітня, президент Росії Володимир Путін підписав указ, що знімає заборону на постачання до Ірану зенітно-ракетних комплексів С-300.
Рішення ухвалене через тиждень по тому, як Іран і шість із провідних держав світу узгодили домовленість щодо суперечливої іранської ядерної програми. За нею Тегеран має обмежити цю програму в обмін на полегшення і врешті скасування міжнародних санкцій ООН і окремих санкцій ЄС і США.
Як вважають, указ президента Росії має на меті віддячити Іранові за відхід від конфронтації зі світом і одночасно зміцнити для Росії ґрунт для співпраці з Іраном після скасування санкцій.
Контракт про постачання до Ірану російських зенітно-ракетних комплексів С-300 ПМУ-1, укладений 2007 року, був зупинений указом тодішнього президента Росії Дмитра Медведєва 2010 року після того, як Рада безпеки ООН запровадила санкції проти Ірану через його ядерну програму. При цьому в Росії наголошували, що ці ЗРК формально не підпадають під заборону за тими санкціями. У світі привітали тоді те рішення Росії, Іран висловив невдоволення.
