Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:48

Повернути не можна пробачити. Яка доля «націоналізованих» у Криму об'єктів


Україна готує позови за лінією державних структур щодо власності «Чорноморнафтогазу»

Елліна Маковенко

Хвиля так званої «націоналізації» об'єктів на користь російських громадян прокотилася Кримом. Так, серед «націоналізованих» виявилися великі підприємства, що мають стратегічну важливість для регіону – ПАТ «Массандра», ТОВ «Севморрем», ПАТ «Укртелеком», ТОВ «Південморсервіс» та інші. Всього, за підрахунками організації Free Crimea, кількість захоплених об'єктів перевищила позначку в чотири тисячі.

Сьогодні головне запитання до експертів – як правильно організувати процес повернення. Чимало критики лунає на адресу уряду України, досі не вироблена стратегія повернення об'єктів і захисту, серед іншого, приватних інтересів українських громадян на території Криму, відзначають фахівці.

Тарас Березовець

Тарас Березовець

«Та величезна кількість злочинів, які були і які тривають, не знаходять об'єктивної реакції з боку урядових структур, з боку держави Україна. Хоча є деякі сигнали, які вселяють надію і надходять сьогодні», – про це говорить політолог, ідеолог проекту Free Crimea Тарас Березовець.

Андрій Сенченко

Андрій Сенченко

З критикою в бік української влади виступив і політик Андрій Сенченко (депутат Верховної Ради України попередніх скликань), який сам втратив майно в Криму.

«На жаль, держава Україна наразі не виробила стратегії ставлення до власних окупованих територій і не реалізовує жодних системних технологій захисту інтересів держави, державних організацій, приватного бізнесу та окремих громадян, які постраждали внаслідок окупації цих територій», – наголосив Сенченко.

При цьому він вказав і на випадки націоналізації приватної власності.

Суд або не суд

Сигналами, що вселяють надію, експерти називають ініціативу української держави щодо складання позовів до міжнародних судових органів, і наводять як приклад підприємство «Чорноморнафтогаз».

Будівля підприємства «Чорноморнафтогаз» у Сімферополі

Будівля підприємства «Чорноморнафтогаз» у Сімферополі

«Україна готує позови за лінією державних структур щодо власності «Чорноморнафтогазу», де є скандальні вишки Бойка. Це скандальний контракт: вишки були закуплені за суму 400 млн доларів з латвійськими посередниками, сума була завищеною. Сьогодні ці вишки працюють і забезпечують Крим поставками газу для побутових потреб населення в обсязі один мільярд кубометрів на рік», – говорить Березовець.

Однак, за словами експерта, ці позови не містять ключових оцінок – вартості майна, яке було незаконно відчужено на користь нових власників.

Відсутність таких оцінок і виплат за ними з боку Росії експерти розцінюють, швидше, як позитивний момент у вирішальній стадії повернення об'єктів.

Юлія Каздобіна

Юлія Каздобіна

Якщо Україна буде відстоювати компенсацію, то вона її отримає і втратить право на цю власність. Значить, Україні необхідно відстоювати не компенсацію за власність, а компенсацію за той дохід, який країна втратила

«Ця «націоналізація» триває без виплат відповідних компенсацій, які мали бути виплачені відповідно до російського законодавства. Але цей же фактор знімає питання про те, яким способом Україна могла б оскаржити «націоналізацію» і відстоювати свої права. Багато юристів дотримуються точки зору, що, якщо Україна буде відстоювати компенсацію, то вона її отримає і, отримавши компенсацію, втратить своє право на цю власність. Значить, Україні необхідно відстоювати не компенсацію за власність, а компенсацію за той дохід, який країна втратила в результаті того, що втратила можливість використовувати цю власність», – пояснює аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Каздобіна.

Експерти кажуть, що Україна ухвалила рішення йти цивілізованим шляхом, при цьому, така дорога може виявитися дуже довгою і, у підсумку, неефективною.

Так, Юлія Каздобіна відзначає «звичку» Росії ігнорувати рішення міжнародних судів, наводячи як приклад справу ЮКОСа, за якою Російській Федерації було присуджено виплачувати компенсацію, однак кошти на такі виплати у федеральний бюджет так і не заклали.

Олеся Яхно

Олеся Яхно

Політолог Олеся Яхно уточнює, що подібні суди все ж таки можуть мати хоч і довготривалі, але дуже вагомі наслідки для Російської Федерації.

Якщо не будуть виплачувати ні компенсацію, ні пеню, то почнеться механізм вилучення російської власності за кордоном

«Згадали про ЮКОС, хочу звернути увагу, що якщо Росія не буде виплачувати цю компенсацію (призначену міжнародним судом – ред.), буде нарахована пеня. Якщо не будуть виплачувати ні компенсацію, ні пеню, то почнеться механізм вилучення російської власності за кордоном. Реагування на економічні злочини – це один з найдієвіших механізмів», – стверджує Яхно.

Юлія Каздобіна запропонувала також альтернативний спосіб компенсувати втрачене майно – залучити в Україну інвесторів, які відмовилися від роботи з Росією.

«Якщо йде мова про відновлення справедливості, мені здається, що Україні потрібно звернути увагу на таку тенденцію: зараз наклали санкції на Російську Федерацію, і дуже багато інвесторів, які хотіли б вкладати гроші в Крим (до Криму особливо заборонені інвестиції в усі галузі), не зробили цього. Україні потрібно звернути увагу на те, щоб тих інвесторів, які шукають, куди вкласти свої гроші, залучити в Україну. Зробити Україну привабливою для цих інвесторів. Якщо найближчим часом не вдасться отримати компенсації від Російської Федерації, можна компенсувати ці втрати залученням інвесторів до української економіки», – вважає аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень.

Позицію про неефективність міжнародних судових справ також висловлює економіст, керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній. Експерт вважає, що Росія не зацікавлена зараз інвестувати в Крим, і тому стане вичавлювати з нього всі можливі ресурси, а поки способом для повернення підприємств може стати шантаж і торг з представниками еліти країни-агресора.

Єдиний спосіб, який бачу, – м'який шантаж бізнес-еліт

«Єдиний спосіб, який бачу – м'який шантаж. Мовляв «хлопці, ми збираємо інформацію, і позов може бути або трильйон, або 800 мільярдів, давайте обговорювати, як вирішувати це питання». В першу чергу, удар має припасти на бізнес-еліту, з тим, що б будь-яке підприємство, будь-яка банківська структура, яка має частку в державному капіталі, опинилися під загрозою. Враховуючи інтеграцію російського державного капіталу в багато бізнес структур – це виразна загроза еліті, тому що вони глобалізовані й працюють у багатьох країнах світу», – вважає Загородній.

При цьому, експерт упевнений, що з «націоналізованими» підприємствами вже можна попрощатися.

«Крим як єдина господарська структура міг працювати тільки в рамках захоплення Миколаївської, Херсонської, Одеської і так далі областей. Після того, як Росії не вдалося захопити шість областей України, вона перейшла до плану «Б». План «Б» полягає в тому, щоб заробляти на руйнуванні. З перерахованими підприємствами ми маємо морально попрощатися. Швидше за все, вони будуть або розпиляні на металобрух, або переведені до Росії, як це було в Луганській області», – пояснює свою думку Загородній і додає, що «Крим колись нам повернуть, але він буде повністю зруйнований».

Поки російський уряд Криму говорить, що не має наміру «масово переглядати» підсумки приватизації підприємств, зробленої до 16 березня 2014 року. Про це йшлося в заяві нинішнього голови Криму Сергія Аксьонова 27 березня під час особистого прийому в приймальні президента Росії в Сімферополі, повідомляли раніше «Крим.Реалії».

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG