Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 19:11

«Ви арештовуєте людей? Ми вам відрізаємо світло». Як захистити кримських татар


Сходження на Чатир-Даг у пам'ять про жертв депортації, Крим, 16 травня 2015 року

Сходження на Чатир-Даг у пам'ять про жертв депортації, Крим, 16 травня 2015 року

«На мою думку, це швидко вплинуло би і у Москві, і в Сімферополі на ситуацію» – Пашаєв

Київ – Напередодні Дня пам’яті жертв депортації члени Меджлісу отримали «прокурорські попередження» від окупаційної влади за намір провести жалобний мітинг, при цьому, влада звинуватила їх у «радикалізмі». Це – лише остання ланка з довгого ланцюга безперервних репресій проти кримськотатарського народу, які розпочалися з окупацією Криму. Заяви ООН, ОБСЄ, політичних діячів і міжнародних правозахисних організацій на захист кримських татар викликають у Москві та Сімферополі лише роздратування і ще більше «закручування гайок». Тож боротьба за права кримських татар перенесена на материкову Україну і держави західної демократії. Чи достатньо роблять українські і європейські політики на підтримку кримськотатарського народу, чи змінилось у Києві та європейських столицях ставлення до кримських татар?

На засіданні 14 травня 2015 року Верховна Рада України закликала «усіх світових лідерів і визнаних громадських діячів стати на захист кримських татар від дискримінації та переслідувань з боку Росії».

Народні депутати просять світ сприяти відновленню прав колишнього й чинного голів Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва і Рефата Чубарова, громадських діячів Ісмета Юкселя і Синавера Кадирова «на проживання на своїй рідній землі, безперешкодний в’їзд до Криму». Від Росії Київ вимагає забезпечити повернення в Україну сина Джемілєва Хайсера, звільнити від незаконного позбавлення волі заступникаголови меджлісу Ахтема Чийгоза, громадських активістів Алі Асанова, Мустафу Дегерменджі, Ескендера Небієва, Талята Юнусова, мовиться у парламентському зверненні.

Ті, хто не зміг жити в умовах окупації, шукають прихистку на материковій Україні. За оцінкою завідувача відділу забезпечення діяльності уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу Адміністрації президента Арсена Джумаділова, половина втікачів з Криму – кримські татари.

«За весь час окупації з Криму виїхали близько 20 тисяч осіб, з них, за нашими підрахунками, половина – це кримські татари. Чому я кажу, що за нашими оцінками? Бо немає офіційної статистики, наразі вона не ведеться. Тобто, не фіксується національна приналежність тієї особи, якає внутрішньо переміщеною з Криму», – поінформував Джумаділов.

За його словами, найбільше кримських татар оселились у Херсонській і Запорізькій областях і на Західній Україні. Управління державних та урядових установ з території АРК переведені, здебільшого, у Херсон.

Волонтери і громадськість першими прийшли на допомогу

Допомогти кримським переселенцям на державному рівні мала би Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та тимчасово переміщених осіб, яку Кабінет міністрів створив ще минулого літа. Але голову цієї установи уряд призначив лише 14 травня цього року – цю посаду обійняв заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Аслан Омєр Киримли.

А допоки чиновники з’ясовують свої функціональні обов’язки і «утрясають» повноваження, допомогу вимушеним переселенцям з Криму надають місцеві органи влади, місцеві громади, волонтерські й міжнародні організації.

Таміла Ташева

Таміла Ташева

Київська волонтер громадської ініціативи «Крим SOS» Таміла Ташева визнає, що попервах уряд і місцева влада Києва і Львова, які рік тому прийняли основний потік втікачів, розгубились, не знаючи, що робити з великою кількістю переселенців. Першими допомогли кримським татарам облаштуватись на новому місці пересічні українці. Громадські організації також тиснуть на владу, щоб вона не забувала про проблеми своїх громадян в Криму.

Якби не громадські активісти, не лідери кримськотатарського руху, то питання Криму взагалі би затерлось

«Якби не громадські активісти, не лідери кримськотатарського руху, то питання Криму взагалі би затерлось. Тому те, що громадські активісти роблять, це справді велика справа. Що стосується створення уповноваженого органу з проблем кримськотатарського народу при президентові України, який очолює Мустафа Джемілєв. Це справді позитивні кроки, це можливість доносити інформацію, зокрема, до найвищого керівництва української держави», – вважає Ташева.

Серед головних проблем переселенців голова Держслужби з питань Криму називає збереження ідентичності і водночас – інтеграцію у життя громад на нових місцях, спільне ухвалення рішень у містах материкової України та забезпечення постійного зв’язку з тими, хто намагається вижити у Криму за умов окупації. А програма-мінімум – це налагодження належного функціонування держслужби, визнав Киримли.

Україна розмахує кулаками після бійки?

Осман Пашаєв

Осман Пашаєв

​Проте системного підходу до підтримки кримських татар у Києві так і не з’явилося. Рішення Верховної Ради України – назвати аеропорт у Сімферополі іменем Героя Радянського Союзу, кримськотатарського льотчика-випробувача Амет-Хана Султана – ухвалене запізно, зауважив журналіст Осман Пашаєв.

Вони роками збирали документи, щоб дати аеропорту ім’я Амет-Хана Султана, але роками цього не відбувалось. І раптом це відбулось! Коли цей аеропорт для усіх міжнародних польотів закритий, туди літають лише російські літаки, які ніколи не будуть користуватися цією назвою

«У Криму навіть у тих кримських татар, які дуже прихильні до України, це рішення викликало негатив, його сприйняли, як фарс. Я говорю людям, що це робити краще пізно, ніж ніколи, але люди теж праві. Вони роками збирали документи, щоб перейменувати аеропорт і дати йому ім’я Амет-Хана Султана, але так само роками цього не відбувалось. І раптом це відбулось! Коли цей аеропорт для усіх міжнародних польотів закритий, туди літають лише російські літаки, які ніколи не будуть користуватися цією назвою», – пояснив Пашаєв у розмові з Радіо Свобода.

Медіаконсультант Національної телерадіокомпанії України, координатор «Крим SOS» у Львові Алім Алієв каже, що окупація Криму ще раз, по-новому відкрила кримськотатарський народ для України і Європи.

Я вірю, що про кримських татар будуть усе більше дізнаватись через позитивні новини

«Через окупацію люди почали більше дізнаватись про кримських татар, більше розуміти їхні проблеми і потреби, їхню історію і культуру. Те саме відбувається і в Європі, і у цілому світі – про кримських татар так масово стали говорити уперше після нашого повернення на Батьківщину після сталінської депортації. Але знову через трагічні події. Але я вірю, що про кримських татар будуть усе більше дізнаватись через позитивні новини».

Як приклад, Алієв навів поїздку кримськотатарських митців до Польщі з ініціативи Польського інституту. Також з ознайомчим візитом до Польщі їздила кримськотатарська й українська молодь.

Але, на думку кримськотатарського журналіста Османа Пашаєва, ніхто не зробить за українську владу її роботи щодо захисту громадян України, які залишились в окупованому Криму.

У влади є хороший інструментарій: агов, ви у Криму арештовуєте людей? Ми вам відрізаємо світло. Ви знову арештовуєте людей? Ми перекриваємо дорогу для бізнесу, який торгує з Кримом. На мою думку, це дуже швидко вплинуло би і у Москві, і в Сімферополі на ситуацію

«Я вважаю зараз найважливішим захистити громадян України у Криму: тих, кого переслідують, кого арештовують, катують у СІЗО і в’язницях. І тут в України, у влади й уряду є хороший інструментарій: агов, ви у Криму арештовуєте людей? Ми вам відрізаємо світло. Ви знову арештовуєте людей? Ми перекриваємо дорогу для бізнесу, який торгує з Кримом. На мою думку, це дуже швидко вплинуло би і у Москві, і в Сімферополі на ситуацію», – вважає журналіст.

Військовий шлях наразі неприйнятний – Чубаров

Тим часом, лідери кримських татар вважають шлях відкритої конфронтації з Росією в питанні Криму, а тим більше, конфронтації військової, до якої закликають окремі київські політики, небезпечним. Росія перетворює Кримський півострів у величезну військову базу, а місцеве населення стає заручником цієї мілітаризації, зауважують фахівці.

Якщо хтось думає, що методом визволення Криму має бути військовий шлях, то він має зрозуміти, що найсучасніша зброя, яку має Росія, на сьогодні розміщена у Криму

«Якщо хтось думає, що методом визволення Криму має бути військовий шлях, то він має зрозуміти, що найсучасніша зброя, яку має Росія, на сьогодні розміщена у Криму», – заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров.

Чубаров та інші представники кримських татар й української влади шукають міжнародної підтримки своїй справі. За словами Таміли Ташевої, представники кримськотатарського народу відвідують держави західної демократії, зустрічаються з лідерами держав і політичних партій, з громадськістю, щоб донести правду про ситуацію у Криму і становище кримськотатарського народу за умов російської окупації Криму.

«Ми відчуваємо досі величезну підтримку з боку наших міжнародних колег, особливо велика підтримка йде від польських й американських колег, які чітко дають сигнали про те, що ми всі не змиримося з анексією Криму. Я щотижня маю по кілька таких розмов з колегами з-за кордону, де намагаюся донести інформацію про те, що відбувається нині у Криму, про факти переслідувань і зникнень людей. Я думаю, що такими спільними зусиллями можна хоч якось вплинути на ситуацію, оскільки українська держава і ми не маємо доступу до Криму», – каже Таміла Ташева у розмові з Радіо Свобода.

Повноцінного доступу на територію Кримської автономії наразі не мають і представники міжнародних організацій та європейських інституцій, які постійно закликають окупаційну владу і Кремль припинити порушення прав людини, зупинити насильство, унаслідок якого кримські татари знову змушені покидати історичну Батьківщину.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG