Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 02:59

Арешт закордонного майна Росії: які шанси на успіх?


Карикатура Сергія Йолкіна

Карикатура Сергія Йолкіна

За підрахунками організації Free Crimea, в Криму були захоплені понад 4 тисячі українських підприємств

Анна Рибальська

Україна може вимагати арешту закордонного майна Росії за збитки, заподіяні «націоналізацією» майна українських підприємств у Криму, таку заяву нещодавно в ефірі «5 каналу» зробила заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. Процедуру арешту, за її словами, можна почати після відповідного рішення Європейського суду з прав людини, заяву до якого подав Мін’юст.

За попередньою оцінкою Мін’юсту, сума збитків від «націоналізації» Росією українського майна в Криму – більше трильйона доларів, хоча для Європейського суду встановлювати суми ще зарано, каже Наталія Севостьянова. Надалі ж Мін’юст планує залучити для підрахунків міжнародних аудиторів.

За підрахунками організації Free Crimea, в Криму були захоплені понад 4 тисячі українських підприємств.

Кримський винзавод «Массандра» був націоналізований окупаційною владою Криму (фото березня 2014 року)

Кримський винзавод «Массандра» був націоналізований окупаційною владою Криму (фото березня 2014 року)

Європейський суд може прийняти заяву до розгляду, орієнтовно, у другій половині цього року, каже голова громадської організації «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко. Справа ж може тривати від кількох місяців до кількох років.

Богдан Яременко

Богдан Яременко

Найбільше турбує дипломата те, що невідома методика, яку український уряд застосовував при обчисленні суми позовних вимог.

Що враховувалося: балансова вартість чи недоотримані прибутки, податки урядом України?

«Фактично Україна не змогла підготувати консолідовану заяву, котра враховувала б втрати всіх – громадян, держави, підприємств. Що враховувалося: балансова вартість чи недоотримані прибутки, податки урядом України? Стягнення коштів з Російської Федерації – перспектива віддаленого майбутнього», – розмірковує він.

Судова практика арешту закордонного майна наступна: майно не передається державі, воно відчужується, а кошти передаються країні, на користь якої є судові рішення.

Якщо Україна виграє позов проти Росії, а остання не буде це рішення виконувати, тоді позивач через виконавчі служби знаходитиме будь-яке рухоме або нерухоме закордонне майно Російської Федерації. Далі звертатиметься через національні органи тих країн, де воно знайдене, з проханням заарештувати, провести процедуру відчуження і зарахувати кошти на користь України.

«Україна дуже слабо підготована до такого виду діяльності. З огляду на те, що Росія – ядерна держава, член Ради безпеки ООН, перспектива легких та швидких виграшів судових справ, на жаль, дуже невелика, – розповідає дипломат. – Проте, ситуація може змінитися, і до цього треба готуватися в середині країни».

В Україні арештовувати російське майно можна вже тепер, але жодного рішення нема

А от для арешту російського майна на території України не потрібно рішень міжнародних судів, наголосив Яременко.

«Ми можемо це робити відповідно до положень українського законодавства, рішень українських судів, яких, до речі, поки що немає. Для цього нам не потрібні ніякі дозволи – це акт держави. Україна ігнорує можливості внутрішнього законодавства. Немає політичної волі або знань, як це робити. Ті люди, які уповноважені виявляти політичну волю, очевидно, не керуються мотивами або інтересами української держави», – зазначив він.

Відділення «Сбербанка России» у Києві, квітень 2015 року

Відділення «Сбербанка России» у Києві, квітень 2015 року

Підтверджує можливість арешту російського майна на території нашої держави і юрист з міжнародного права Злата Симоненко. Це входить до компетенції судів, оскільки розгляд справ здійснюється за місцем розташування такого майна. Націоналізація відбувається за рішенням суду або після прийняття необхідних нормативно-правових актів.

Арешт майна – це ще не отримання права власності. Це виключно запобіжний захід

«Арешт майна – це ще не отримання права власності. Це виключно запобіжний захід задля уникнення обставин, коли майно може бути перепроданим або змінити власника. Якщо ми ведемо мову про визнання права власності на майно, то, згідно з українським законодавством, саме після рішення суду особа може вважатися власником майна. У даному випадку – не особа, а держава. Проте, зазвичай, такі випадки вирішуються дипломатичним, а не судовим шляхом», – розповідає юрист.

Якщо Україна виявить бажання націоналізувати російське майно, то протилежна сторона має право написати заперечення на позовну заяву, не визнавати за українською державою право власності на це майно. Росія ж виступить представником відповідача або безпосередньо відповідачем і зможе оскаржувати таке рішення.

Український парламент у квітні цього року вже робив спроби ухвалити законопроект «Про націоналізацію майна держави-агресора», проте не вистачило голосів для його ухвалення

Націоналізувати російське майно означає провокувати Росію – Новак

Андрій Новак

Андрій Новак

​Голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає націоналізацію російського майна на території України політичним актом, який треба було здійснювати одразу після анексії Криму. Зараз це буде виглядати лише як черговий привід для Росії продовжувати свою агресію.

Росії потрібні чергові приводи, щоб захищати «русcкоязычных» або російську власність на території України. От вони шукають, часто провокують такі приводи

«Цей крок дуже запізнілий. Абсолютно невигідний з економічної точки зору, тим паче, з військово-політичної. Росії потрібні чергові приводи, щоб захищати «русcкоязычных» або російську власність на території України. От вони шукають, часто провокують такі приводи заради картинки для російського телебачення – як в Україні гноблять росіян і російську власність», – вважає він.

Російський бізнес політизований, і це фактор ризику – Дубровський

Для західного світу і цивілізованих інвесторів подібний крок України виглядатиме логічним, але також дуже запізнілим. За словами старшого економіста CASE-Україна Володимира Дубровського, конфіскація власності російських інвесторів буде сприйматися Заходом, як негативний сигнал для інших інвесторів, адже, при всіх застереженнях щодо Росії, це все-таки приватна власність, каже Дубровський: якщо держава так чинитиме з приватною власністю одних, то вона може повестися так і з приватною власністю інших.

Володимир Дубровський

Володимир Дубровський

Економіст наголошує, що сама по собі конфіскація приватної власності – дуже ризикований крок, який сильно погіршує імідж держави. У такі «краї» інвестиції, зазвичай, не йдуть.

Хоча, у випадку юридичного оформлення, коли не постраждає імідж України в площині захисту права власності, тоді від повторного продажу цих об'єктів держава може заробити, принаймні, багато мільярдів доларів, зауважує економіст.

Внести відповідні положення, аби стратегічні об'єкти не потрапляли до рук російських інвесторів у процесі приватизації, а також у процесі подальших перепродажів

«Найбільше, що може зробити український уряд у даному випадку – внести відповідні положення, аби стратегічні об'єкти не потрапляли до рук російських інвесторів у процесі приватизації, а також у процесі подальших перепродажів. Мотивація таких дій – Росія є країною-агресором, – зазначив він. – Російський бізнес політизований, і це фактор ризику».

Радіо Свобода надсилало запит до Мін'юсту з проханням дати роз'яснення щодо позову до Європейського суду, проте не отримало відповіді від цього відомства протягом встановлених законом 5 днів.

МЗС України у березні підрахувало, що через незаконну «націоналізацію», яку здійснила Росія в Криму, було втрачено понад 400 українських підприємств та захоплено 18 газових родовищ, що належали Україні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG