Питання України об’єднало демократів та республіканців у Конгресі Сполучених Штатів, бо це питання «не лише порушення суверенітету та безпеки громадян України, але і порушення міжнародного законодавства», сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода співголова Українського кокусу в Конгресі США, конгресмен-республіканець зі штату Пенсильванія Майкл Фіцпатрик. Ухваливши Акти підтримки свободи України в 2014 році, численні резолюції на підтримку України, з вимогами звільнити українських бранців, включно з Надією Савченко, закликами надати Україні оборонну зброю, американські конгресмени також висловлюються за те, щоб США поділилися з Україною розвідувальними даними.
Ми в Конгресі наполягаємо на міжнародних зобов’язаннях Сполучених Штатів, які ми взяли на себе щодо захисту суверенітету України
– Ми говоримо в Конгресі одним голосом про право України мати суверенні кордони, шановані міжнародним співтовариством, і також наполягаємо на двопартійній основі, на міжнародних зобов’язаннях Сполучених Штатів, які ми взяли на себе щодо захисту суверенітету України, її народу, та уряду України. Ми це зробили ще наприкінці 2014 року, коли ухвалили Акт на підтримку свободи в Україні, ухвалений Палатою представників переважною більшістю. Наша відповідь була негайною і ясною, і вона давала дозвіл президенту СШУ надати Україні захисну зброю, щоб народ України міг себе захистити від ясної російської агресії в східній частині України.
Ми маємо добрі можливості розвідки, які ми використовуємо, і вже ділимося з урядом України
Отже президент має дозвіл надати Україні військові засоби захисту, технології, та забезпечити підготовку військових. Сполучені Штати вже дещо з цього роблять, але ми можемо зробити більше. Бо додатково ми маємо добрі можливості розвідки, які ми використовуємо, і вже ділимося з урядом України, щоб у цій співпраці мінімізувати ризики, чи хоча б їх визначити.
Розвідувальні дані говорять про те, що Росія просувається далі на територію Східної України, створює бази для наступу
І ці розвідувальні дані, які надходять до Сполучених Штатів, і якими ми ділимося з українською стороною, говорять про те, що Росія продовжує просування поза територію Криму, просувається далі на територію Східної України, створює бази для наступу, що говорить про їхні майбутні плани. І я думаю, що від президента Сполучених Штатів та міжнародного співтовариства потрібен чіткий сигнал Росії щодо того, якими будуть наслідки для Росії у випадку спроби подальшого просування на територію України.
– Для багатьох українців той факт, що Крим не був включений до Мінських угод, є предметом серйозного занепокоєння, бо вони побоюються того, що міжнародна спільнота намагається використати питання Криму для замирення президента Росії Володимира Путіна. Чи це дійсно так, і якщо це так, то який прецедент безкарна анексія Криму могла б створити в міжнародних стосунках?
– Згідно з угодою, якій вже близько 20 років, підписаній в Будапешті в 1994 році, всі країни, які його підписали, погодилися поважати кордони і суверенітет України. І те, що зробила Росія, увійшовши до Криму, було порушенням Будапештської угоди, порушенням всіх десятьох принципів Гельсінських угод 1974 року, і гадаю, що міжнародна спільнота, включно зі Сполученими Штатами, має зобов’язання дотримуватися своїх обіцянок.
Тому, повернення Криму до України, на мою особисту думку, є важливим. Цю думку можуть не поділяти інші міжнародні лідери, які підписали Мінську угоду, але, я думаю, що коли підписується угода, сторони мають її дотримуватися, і міжнародне співтовариство повинно вас підтримувати у намаганні захистити ці угоди.
– Для чітких дій потрібна ясність мислення та висловлювання. Сполучені Штати від самого початку російської агресії не цуралися називати речі своїми іменами. Але ані український уряд, ані його міжнародні партнери так і не визнали факт існування російсько-української війни офіційно. Чому, на Ваш погляд?
– Я не впевнений. Я говорив про російську агресію на сході України, в Криму, я говорив про те, що наміри Росії зрозумілі – вона хоче далі посувати кордони на захід України. І це неправильно. Чи ви будете це називати війною, чи агресією, чи вторгненням, це є порушенням міжнародного законодавства і міжнародна спільнота повинна протестувати проти цього.
– Є достатньо аналітиків, які говорять, що російська агресія в Україні стала можливою через те, що в Кремлі вважають Захід взагалі та Сполучені Штати зокрема, слабкими. Чи, на Вашу думку, ситуація змінюється? Чи, можливо, наступна адміністрація буде діяти на випередження, а не лише реагувати на дії Росії?
Сполучені Штати, якщо вони бачать серйозні порушення, повинні висловлюватися чітко, швидко і рішуче, а не реагувати пізно і слабко
– Думаю, що ще кілька років тому багато людей у Сполучених Штатах були занепокоєні Росією та російською агресією так само, які і іншими міжнародними питаннями. І думаю, що Сполучені Штати запізнилися з реакцією, наприклад, у Сирії, і що ця реакція була слабшою, ніж багато людей би хотіло. І тоді президент Путін побачив у цьому шанс. І його відповіддю на цей шанс було просування на схід України. Тому, я думаю, що Сполучені Штати, якщо вони бачать серйозні порушення у будь-якій країні, чи йдеться про порушення прав людини, чи суверенітету, повинні висловлюватися з цього приводу, як Ви сказали, чітко, швидко і рішуче, а не реагувати пізно і слабко.
