Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:47

«Transparency International Україна» почала інформаційно-мобілізаційну кампанію «Викривати не соромно!»

Ольга Тимченко і Олександр Калітенко

У світі по різному ставляться до викривачів корупції. В той час, коли в одних країнах викривачі корупції допомагають зекономити державі десятки мільярдів доларів, в інших, зокрема в Україні, культура викривання корупційних злочинів лише починає зароджуватися.

Чому це важливо?

Інститут викривачів є важливим запобіжником для виникнення та поширення корупції у суспільстві. Корупціонер краде гроші країни, впливає на її загальне майбутнє та покладається на мовчання звичайних людей. Якщо пересічні громадяни перестануть мовчати про корупційні діяння, свідками яких вони стали – на роботі, під час волонтерства, співпраці з контрагентами тощо, то потенційний корупціонер подумає тричі перед взяттям хабара чи вчиненням незаконних дій. А вже викриті такі факти підвищать рівень несприйняття корупції суспільством. Більше прозорості та відкритості з’явиться і в публічній сфері, що посилить національну економіку.

І хоча ці аргументи зрозумілі своєю логікою кожному, суспільне ставлення до викривачів корупції, особливо у пострадянському просторі, залишається негативним. Не дивно, адже суспільство, яке протягом поколінь жило в традиції замовчування і сприймало корупцію як певний зручний тип відносин, не може одразу змінити свої переконання та цінності.

Першочерговим кроком на шляху до змін має стати саме нульова терпимість до корупції абсолютно у всіх сферах життя. А це значить – викривати корупцію щоразу, зіткнувшись з нею. Інформування – це найпростіший та найдієвіший метод боротьби з корупційним злочином. Як зробити викривання популярним та позбавити негативної конотації, отриманої у спадок від СРСР? «Transparency International Україна» має відповідь на це питання.

Викривачі в світі – що каже закон

В ЄС не так багато країн мають сильне законодавство про захист викривачів (з-поміж них, наприклад, Словенія, Ірландія, Велика Британія). В світі ситуація ненабагато краще – яскравими прикладами просунутого, працюючого законодавства є, приміром, США та Південна Корея. Однак навіть гарне законодавство не завжди належно застосовується на практиці, як, наприклад, в Румунії та Японії. Часто викривачі не захищені від звинувачень у наклепі (Португалія, Чехія), розкриття анонімності (Іспанія, Естонія, Литва, Аргентина, Австралія, Китай), негативних дій від звинувачених корупціонерів у відповідь (Польща, Словаччина, Нідерланди, Бразилія). Деколи суб’єктами захисту є лише деякі категорії осіб, тоді як правовий захист має поширюватися не тільки на працівників публічного та приватного секторів, але й на стажерів, консультантів, підрядників, тимчасових і колишніх працівників. Не вистачає також окремо створених національних органів незалежного розслідування повідомлень викривачів.

Тож, у багатьох країнах поки відсутня політична воля до змін у цій сфері. Проте, це не заважало, до прикладу, багатьом фінським великим компаніям самостійно розробити внутрішні процедури захисту інформаторів, ґрунтуючись на міжнародних стандартах. А в Люксембурзі діє інноваційна правова норма про можливість некомерційних організацій подавати заяву про порушення кримінальної справи у сфері боротьби з корупцією. Тransparency International Luxembourg стала першою такою НКО, яка отримала схвалення парламенту на проведення цих дій.

Як це працює на практиці у світі

Закон про наклеп в США дозволяє приватним громадянам подавати позови від імені уряду про повернення коштів, вкрадених через договірне шахрайство. Як компенсацію за ризик і зусилля, інформатори можуть отримати винагороду в розмірі 15-25% від будь-яких вилучених коштів і штрафів. Як результат, уряд США зміг отримати як мінімум 35 мільярдів доларів у вигляді штрафів і вкрадених грошей з 1986 року, при чому з 2007 по 2012 роки, число нових випадків викриття, зареєстрованих федеральною поліцією, збільшилось із 482 до 1148, із них кількість позитивних рішень щодо інформаторів зросла з 50 до 223 випадків. Комісія з цінних паперів і бірж у 2013 році виплатила інформаторам понад 14 мільйонів доларів «на знак визнання їхнього внеску в успіх справи щодо зупинення поточних шахрайств у своїх напрямках». Взагалі, в Америці працюють понад тисячу організацій, які надають допомогу викривачам.

Одним із яскравих прикладів роботи системи є випадок, який трапився у 2009 році. Американський викривач стверджував, що друга за обсягом мережа аптек США Walgreens незаконно підняла ціни на рецепти, які оплачувались за програмою страховки Medicaid. Викривач-фармацевт, який подав позов про шахрайство проти уряду, отримав 5 мільйонів доларів як нагороду. Інший американський фармацевт у 2003 році спіймав Johnson & Johnson на шахрайських маркетингових прийомах. У позові стверджувалося, що фармацевтична компанія сприяла просуванню застосування препарату від шизофренії, який не був схвалений компетентним державним органом. Викривач був нагороджений премією в розмірі 27,7 мільйона американських доларів.

У Південній Кореї в 2002-2013 роках Комісія з цивільних прав та боротьби з корупцією отримала 28 тисяч 246 повідомлень про порушення. В результаті розкриття 220 випадків, 60,3 мільйона доларів були повернуті і 6,2 мільйона були виплачені інформаторам як винагороду.

В Японії колишній генеральний директор Olympus Майкл Вудфорд повідомив, як компанія приховувала величезні втрати інвестицій протягом 13 років. Вудфорд був звільнений в 2011 році, перш ніж компанія визнала приховування 1,5 мільярда американських доларів збитків, що стосувалося періоду до 1990 року. За іронією долі, два керівника Olympus, які активно беруть участь у приховуванні, відповідали за гарячу лінію для викривачів у компанії. Вудфорд був нагороджений сумою в 15,4 мільйона доларів через своє звільнення в результаті позасудового врегулювання.

Захист викривача в українському законодавстві

В Україні державний захист викривачів регулювався Законом «Про засади запобігання і протидії корупції», який був замінений Законом «Про запобігання корупції», що набрав чинності 26 квітня 2015 року. В новому законі була вилучена вимога до відсутності у викривача корисливих мотивів, мотивів неприязних стосунків, помсти, інших особистих мотивів.

Іншою зміною є те, що заборона на звільнення чи примушення до звільнення через викривання, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи застосування з боку керівника або роботодавця інших негативних заходів впливу тепер буде розповсюджуватись не тільки на викривача, а і на члена його сім’ї. Крім того, тепер інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою (за виключенням випадків, встановлених законом), а посадові і службові особи органів держави та місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права повинні у разі виявлення чи одержання інформації про корупційне діяння негайно письмово повідомити про це та вжити заходи в межах повноважень.

Новостворене Національне агентство з питань запобігання корупції буде здійснювати постійний моніторинг виконання закону у сфері захисту викривачів та проводити щорічний аналіз та перегляд державної політики у цій сфері. Інфографіку про захист викривачів за новим українським законом ви зможете подивитися тут.

Що слід зробити, щоб інститут захисту викривачів в Україні запрацював повною мірою? Рекомендації «Transparency International Україна»

  • створити доступні і безпечні, насамперед, зовнішні канали розкриття інформації (в тому числі запровадити санкції за порушення анонімності і конфіденційності викривача, утиски та переслідування з боку зазначених ним осіб);
  • розповсюдити захист викривачів на не тільки розкриття інформації про корупцію та пов’язані з нею правопорушення, передбачені Законом про запобігання корупції, а і на розкриття інформації про всі незаконні дії;
  • реформувати судові та правоохоронні органи для дійсного захисту викривачів державою; створити незалежний орган для розслідування повідомлень викривачів.
  • розробити в законодавстві реальні процедурні механізми захисту, що зроблять чинні правові норми не лише декларативними.

Інформаційно-мобілізаційна кампанія «Викривати не соромно!»

Але для творення реальних змін самих лише законодавчих норм замало. Для цього необхідно стимулювати розвиток нових ідей у суспільстві, впливати на менталітет народу, займатися просвітництвом, давати громадянам в руки нові інструменти та заохочувати використовувати їх. Саме для того, аби змінити ставлення до викривачів та переконати людей інформувати про корупційні злочини, «Transparency International Україна» почала інформаційно-мобілізаційну кампанію «Викривати не соромно!».

За допомогою образів видатних українців, які зображені на купюрах високого номіналу і які змушені бути учасниками корупційного круговороту грошей в брудних схемах, кампанія закликає не мовчати, адже ці моральні авторитети не промовчали б. Такий візуальний образ є лише «точкою входу», яка приведе зацікавленого громадянина на спеціальний сайт, де він може не лише досконально вивчити свої права, але й повідомити про корупцію. Крім цього, заплановано широку просвітницьку активність – експерти «Transparency International Україна» проведуть низку вебінарів та тренінгів, де навчать викривачів захищати свої права. Інформаційна кампанія відбуватиметься за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Головна мета кампанії «Викривати не соромно!» – змінити ставлення до викривачів та створити прецеденти справжнього захисту їх за всіма нормами нового законодавства. Адже лише створюючи зміни самостійно, можна очікувати змін навколо.

Ольга Тимченко і Олександр Калітенко – «Transparency International Україна»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG