Рада федерації Росії складає «патріотичний стоп-лист» «шкідливих організацій»

Євгенія Назарець

Рада федерації Росії ініціює створення списку небажаних організацій, який автори називають «патріотичним стоп-листом». Головними «двигунами» цього процесу виступили комітети Ради з міжнародних справ, з оборони і з конституційного законодавства. З подачі цих комітетів Рада федерації ухвалила звернення до Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції та ФСБ з вимогою надати інформацію для формування списку «небажаних». Така процедура передбачена нещодавно ухваленим у Росії законом про «небажані організації». Рада федерації спрямувала до Генпрокуратури список з 12 іноземних організацій, які сенатори рекомендували перевірити на відповідність закону про «небажані організації».

Минулої п'ятниці в Раді федерації відбулася нарада, на якій парламентарі обговорювали методику та ідеологію складання «патріотичного стоп-листа». Російські ЗМІ за даними своїх джерел і раніше наводили назви кандидатів для списку «небажаних організацій». Серед них були, зокрема, міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch і «Світовий конгрес українців».

Очевидно, що кожен з членів Ради федерації і депутатів Держдуми, які висловилися на користь існування «патріотичного стоп-листа», має для себе якийсь свій список. ЗМІ, які наводили конкретні назви кандидатів для цього переліку, спиралися на інтерв'ю та особисті думки найактивніших лобістів цього процесу. Незалежно від того, яким буде підсумок спільної роботи парламентарів, спецслужб, прокуратури та Мін'юсту, суть в тому, що це якраз той випадок, коли важливий не результат, а сам процес. Він уже має величезний вплив на «самопочуття» некомерційного сектора в Росії, і відповідним чином «виховує» все суспільство.

На це звертає увагу Тетяна Локшина, програмний директор з Росії міжнародної правозахисної організації «Хьюман Райтс Вотч» (Human Rights Watch): «Безумовно, полювання на відьом вже почалася. І Рада Федерації складає якийсь список. А також індивідуальні члени парламенту складають якісь інші свої списки. І різні парламентарі, різні політики називають різні організації. При цьому зрозуміло, що рішення ухвалюватиме Генеральна прокуратура, консультуючись з Міністерством закордонних справ, і я навіть підозрюю, що рішення про те, які організації потраплять до горезвісного списку «небажаних» першими, напевно, вже ухвалене. Ухвалене саме виконавчою владою. Але ці парламентські ініціативи з підбору кандидатів до «небажаних», звичайно, самі по собі грають дуже важливу роль, тому що вони створюють клімат страху, підозрілості мимоволі. Вони тримають в напрузі міжнародні, іноземні організації, які можуть теоретично потрапити до остаточного списку, і їх російських партнерів. А списки, безумовно, призводять до того, що створюється атмосфера тиску, підозрілості, яка націлена на те, щоб підштовхнути, я думаю, критично налаштовані організації до самоцензури. Можливо, спонукати деякі організації до того, щоб вони з власної волі залишили Росію. І, звичайно, тримати всіх у напрузі. А різні політики висувають різні кандидатури, представляючи свої списки, вирішують цілу низку проблем. Сказати, що ось той список, який зараз готується Радою федерації , буде остаточним, не можна. Ні, звичайно, він не буде остаточним. Буде складено якийсь список, його відправлять до Генпрокуратури, але рішення будуть ухвалювати не члени Ради федерації. Що в головах у сенаторів – теж ворожіння на кавовій гущі. Але цілком очевидно, що так відбувається полювання на відьом і створюється дуже неприємна атмосфера, в якій організаціям дуже важко працювати. У такій ситуації їхні різні співрозмовники до них повинні ставитися з недовірою, чи то чиновники на місцях, чи то просто російські громадяни, які дивляться телевізор, читають газети», – каже Тетяна Локшина.

Human Rights Watch – організація, яку представляє Тетяна Локшина, – була серед тих, які російські ЗМІ назвали кандидатами в «патріотичному стоп-листі». Також журналісти помістили до цього списку «Національний демократичний інститут з міжнародних питань», «Міжнародний республіканський інститут», Інститут «Відкрите суспільство» (Фонд Сороса), «Американські ради з міжнародної освіти», а також «Національний фонд підтримки демократії». Зі слів лідера «ЛДПР» Володимира Жириновського, ЗМІ вносять до списку «небажаних» також: Британську раду, Фонд Кавказу і «Черкеський культурний центр» (що базуються в Грузії), «Світовий конгрес українців» (зі штаб-квартирою в Канаді), Фонд «Меркурій» з Польщі, «Товариство месхетинських турків Америки», «Черкеську організацію підтримки репатріації», «Українську всесвітню координаційну раду», «Кримську польову місію», екологічні організації «Беллона» і «Рада Грінпіс».

Віктор Гіржов – співголова регіональної громадської організації «Українці Москви». Ця організація співпрацює зі «Всесвітнім конгресом українців», який був згаданий вище серед потенційно «небажаних». Згідно з нещодавно ухваленим у Росії законом, котрий породив той самий «патріотичний стоп-лист», навіть співпраця з небажаними організаціями карається. Віктор Гіржов хотів би почути від російської влади чіткі пояснення з приводу причин включення «Всесвітнього конгресу українців» до списку «небажаних»:

– Ми спостерігаємо, як у Росії змінюються вимоги і ставлення до некомерційних організацій. Ті, які фінансуються з-за кордону, оголошуються «небажаними», «іноземними агентами». Відбувається безперервне посилення цього тиску. Що стосується «Всесвітнього конгресу українців», мені в голову навіть не приходить, в чому вони завинили перед Російською Федерацією. Цікаво було б ці аргументи, звичайно, вислухати від російської сторони. Ми, «Українці Москви», як партнерська організація, маємо стосунок до «Всесвітнього конгресу українців», але ми працюємо автономно, у нас є свій статут, у нас є своя рада. І власне, зі «Всесвітнім конгресом» ми маємо абсолютно номінативні відносини. Іноді, раз на чотири роки, буваємо на загальному з'їзді, іноді буваємо на річних зборах. Якщо до цього списку потрапив СКУ, то ми, як партнерська організація, знову-таки, хотіли б почути, які претензії до нас у людей, які ініціювали внесення до «стоп-листа» нашої організації. Інакше це все буде необґрунтовано.

– Чим займається громадська організація «Українці Москви»?

– Ми дуже тісно співпрацюємо з іншими етнічними об'єднаннями Москви і російських регіонів, де зареєстровано дуже багато українських громадських організацій, активно беремо участь у різних етнічних фестивалях. На базі Національного культурного центру України в Москві ми проводимо різні заходи. У нас працює народний театр «Еней», відомий у всьому світі, він і всю Європу об'їздив, і в Австралії був. Там же працює «Музичний салон», Українська народна хорова капела, відбуваються виставки, фотовиставки, фестивалі. Проводили ми і фестиваль на ВДНХ «Сорочинський ярмарок», збираємося його відродити. Нещодавно в Москві на Арбаті, де і розташований цей Національний культурний центр, відббулася акція-флешмоб «Вишиванка». Ми також проводили благодійний концерт спільно з Фондом Козловського.

– Це був благодійний концерт на підтримку постраждалих від війни на Донбасі?

– Це був концерт для збору коштів на допомогу постраждалим від повені в Хабаровському краї. Що стосується біженців з Донбасу, ми також співпрацюємо з регіональними організаціями, збираємо гроші, речі. У Москві мало таких людей, біженці в основному спрямовуються до регіонів Росії: у Новгород, Хабаровськ, Карелію, Магадан, Архангельськ... У нас ще є «Конгрес українців Росії», він, щоправда, в Мін'юсті не зареєстрований, хоча двічі ми подавали документи на реєстрацію. Але, навіть не будучи зареєстрованою, ця організація проводить велику роботу саме в регіонах.

– Для «Конгресу українців Росії» або для «Українців Москви» має значення, кому допомагати – мирним жителям, українській стороні чи прихильникам «ЛНР» і «ДНР»? Можливо, через цей вибір ви опинилися втягнутими в політику?

– Ні, це виключено. Наш статут категорично забороняє займатися політикою. У сфері наших інтересів тільки питання національно-культурної ідентичності, для чого й існують подібні організації. А політичні питання ми абсолютно не зачіпаємо, тим більше про Донбас.

– Але залишитися осторонь цього зараз практично неможливо. Хоча б тому, що українсько-російські відносини, Крим, Донбас – це головний політичний порядок денний в Росії сьогодні.

– Члени організації беруть участь у радіо- та телепередачах, де ми висловлюємо свою думку щодо тих чи інших актуальних питань у російсько-українських відносинах, зокрема, і щодо подій на Донбасі. Але це особиста позиція кожного. А як організація ми політичними питаннями не займаємося. У цьому плані до нас претензій не повинно бути. Але виходячи з російської політики, зовнішньої і внутрішньої, я все допускаю, найнеймовірніші сценарії. Але ми не пов'язані з «Всесвітнім конгресом українців» фінансово. Йдеться в основному про те, що з-за кордону фінансуються якісь некомерційні організації в Росії. Це основна претензія, наскільки я розумію. Або ж позиція НКО не відповідає поглядам російського керівництва з тих чи інших питань. Для російської влади мають значення два питання – як себе поводить організація, і чи отримує фінансування з-за кордону. Ми ні копійки не отримуємо з-за кордону, тому це питання відпадає. А те, що стосується політики... Ми як організація політикою не займаємося, тільки якщо хто-небудь з членів в приватному порядку.

Голова міжнародного комітету Ради федерації Костянтин Косачов після обговорення підходів до формування списку «небажаних» не став називати конкретні імена і назви. Він підтвердив, що до моменту обговорення майбутнього списку в комітетах Ради федерації жодної єдиної «чернетки» ще не було. За його словами, навіть з тих, кого зараз називають кандидатами до «патріотичного стоп-листа», туди втраплять не всі. «У нашому багажі вже кілька десятків претендентів на потрапляння до патріотичного стоп-листа, – сказав він. – Кожна така ситуація повинна бути предметом дуже ретельного розгляду… Тут не буде ніяких остаточних вироків, тут буде постійна жива робота в інтересах Росії і громадянського суспільства», – цитують російські інформагентства главу Міжнародного комітету Ради федерації .

Повний текст матеріалу – на сайті Російської служби Радіо Свобода