Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 10:47

Добробут українського споживача від ЗВТ із ЄС має зрости на 12% – речник Єврокомісії


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

З 1 січня 2016 року починає діяти угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС: європейці радять українцям експортувати не лише метал і фрукти-овочі

Брюссель – Бум в економіці, збільшення інвестицій, підвищення заробітних плат, створення нових робочих місць, зростання ВВП – такими, зрештою, були наслідки створення зон вільної торгівлі з такими державами, як Польща, Угорщина або Чеська Республіка. Такі самі наслідки, хоча, можливо, й не завтра, пророкують європейці й Україні, яка з нового року переходить на нові рейки – вільну торгівлю із найбільшим ринком світу, що налічує півмільярда споживачів, тобто Європейським союзом.

Припустімо, ви – власник невеликого агропідприємства, що виробляє мед. Якщо ви орієнтовані тільки на своє село чи регіон, то зона вільної торгівлі між ЄС та Україною вас не зачепить. Однак, якщо ви маєте бажання розвивати свій бізнес, то час настав: починайте адаптувати свій продукт до європейських стандартів, на що, звісно, треба буде витратити і час, і гроші. Але, стривайте, те, що ви витрачатимете – це вже не гроші, а інвестиції, адже попереду – перспектива експорту на багатий європейський ринок, тобто мова йде про розширення та успіх вашого бізнесу.

Ось так просто пояснюють у Європейській комісії перспективи, що відкриваються для України з першого січня. Звичайно, спочатку українці повинні будуть докладати зусиль, адже мова йде про підприємства різних ґатунків, які звикли працювати по-іншому, однак з часом мають інтегруватися до європейського ринку. Відповідно до досвіду інших держав, які створили з ЄС вільний торговельний простір, логічно одне – нинішня зона вільної торгівлі має принести Україні абсолютно новий рівень розвитку в середній та далекій перспективі. Однак цю історію успіху Україна має написати сама.

Наразі Україна експортує до ЄС 35 відсотків своєї продукції. Успіх зони вільної торгівлі тепер цілком залежить від українського промислового потенціалу

«Наразі Україна експортує до ЄС 35 відсотків своєї продукції: здебільшого з металургії, видобувної галузі, сільського господарства, дещо менше продуктів хімічної промисловості й устаткування, – зауважує речник Єврокомісії Енріко Брівіо. ­– Успіх зони вільної торгівлі тепер цілком залежить від українського промислового потенціалу. За підрахунками експертів та науковців, у середньостроковій перспективі добробут українського споживача має зрости на 12 відсотків, адже ця поглиблена зона вільної торгівлі зачіпає багато галузей».

ЄС дає Москві підстави для тиску на Україну – експерт

Втім слід усвідомити один важливий елемент. Металургія та сільське господарство, які, як вказує Брівіо, є основними галузями українського експорту, на європейському ринку не є особливо динамічними. Для прибутку та використання переваг зони вільної торгівлі з ЄС Україні конче потрібна диверсифікація, пояснює політичний директор Центру Вілфріда Мартенса в Брюсселі Роланд Фройденштайн. На його думку, відкриття кордонів для українського товару з нового року – це, насамперед, не економічний, а символічний та стратегічний момент переорієнтації бізнесу України «із традиційно східного напрямку, на багатовекторність із великим акцентом на розвинений західний ринок». Він висловлює сподівання, що позитивні зміни від впровадження цього комерційного проекту будуть відчутні вже 2016 року. Однак, додає Фройденштайн, може бути так, що українці не відчують змін, бо є перешкода, на яку ні ЄС, ні Київ досі не змогли ефективно відреагувати – це реакція Кремля. До того ж, ЄС останнім часом засвідчив непослідовність у своєму протистоянні підступним планам Москви.

«Раніше ми чітко заявляли: Митний союз у рамках Євразійського союзу та зона вільної торгівлі між Україною та ЄС – несумісні, тож Києву слід вибирати, бо такі економічні реалії, – каже експерт. – Але ось вже кілька місяців, як ЄС змінив позицію й пропонує конструювати щось на зразок трикутника Україна-ЄС-Росія. Але це ж дає Москві додаткові підстави для політичного тиску на Україну, якого ми намагаємося позбутися. Тож, я не можу вітати ці зусилля Європейської комісії».

Символічний жест для України у впровадженні зони вільної торгівлі вбачають й інші політологи. На економіці ЄС це особливо не позначиться, адже вона набагато масштабніша, ніж українська, вважає директор Центру досліджень європейської політики, експерт з питань економіки Даніел Ґрос. Натомість, зауважує він, експорт з України має суттєво збільшитися, бо можливості, що відкриваються для її підприємств, будуть величезними.

ЗВТ на Балканах загальмував застій у реформах – Даніел Ґрос

Українська економіка повинна суттєво покращитися, бо зміцніють її експортні можливості. Переорієнтація на європейський ринок, що вже почалася через війну з Росією, значно пришвидшиться

«Українська економіка повинна суттєво покращитися, бо зміцніють її експортні можливості, – вважає економіст. – Переорієнтація на європейський ринок, що там вже почалася через війну з Росією, значно пришвидшиться. Тенденції спаду українського експорту, що спостерігалися впродовж останнього року, мають змінитися, адже експорт скорочувався через активні бойові дії на Донбасі. До того ж, промисловість досі не мала часу навіть скористатися односторонніми преференціями, що були впроваджені ЄС, щоб полегшити становище».

Можливо, для адаптації будуть потрібні кілька років, додає Даніел Ґрос і проводить порівняння зони вільної торгівлі між ЄС та Україною із подібними просторами, які були встановлені між ЄС та державами-кандидатами на членство із Західних Балкан. «Старт у їхньому випадку був дещо іншим, хоча ті країни теж відновлювалися після війни. Однак там економіки та експорт були більш динамічними, ніж зараз в Україні».

«Тож спочатку там було велике зростання експорту, – каже Ґрос. – Однак дещо пізніше він пішов на спад, бо в реформах у цих державах почався застій. І це є також головною турботою щодо України, а саме хід українських внутрішніх реформ».

До того ж, можливість відновлення боїв на сході України може загальмувати ефективний перехід до зони вільної торгівлі, каже фахівець.

Втім навіть неекономічні українські галузі від зони вільної торгівлі у разі її ефективного впровадження зазнають позитивного впливу, додає Світлана Кобзар, директор кафедри міжнародних відносин коледжу Весаліуса, що діє при Вільному брюссельському університеті. Вона звертає увагу на те, що коли формувався Євросоюз, економічні зміни, все більша залежність однієї держави від іншої, їхнє зближення – все це давало поштовх добрим змінам і на інституційному та політичному рівнях.

Євроінвестор звертає увагу на систему й рівень корупції

Економіка дуже пов'язана з політичними та антикорупційними процесами

«Економіка дуже пов'язана з політичними та антикорупційними процесами, – вважає Кобзар. – Велика її частина – торгівля – також має впливати й на українські реформи, що її прямо не стосуються. Адже, якщо бізнес захоче виживати, мати конкурентні можливості з європейським бізнесом, то влада України буде змушена відповідати цим вимогам. Якщо за сертифікат треба буде давати хабарі, то інвестицій з боку європейців не буде. Як наслідок, українському бізнесу буде дуже важко конкурувати в Євросоюзі».

Західний інвестор чи компанія, що має нові технології й готова їх експортувати, у першу чергу, звертають увагу на систему, рівень корупції, тож це має якимось чином примусити підприємців тиснути на владу, аби та не сиділа склавши руки, додає Світлана Кобзар.

Відвикати від пострадянського політизованого ринку та призвичаюватися до вільних бізнес-відносин об'єднаної Європи багатьом українським підприємцям буде непросто, зауважують деякі західні експерти. Доведеться відмовлятися від старих звичок, більше уваги приділяти якості продукту, а не зв’язкам, «відкатам» та пошукам різних обхідних шляхів для того, щоб продукція знайшла свого покупця.

У будь-якому разі, опитані європейські експерти радять українським виробникам бути терплячими, підготуватися до «забігу на довгу дистанцію» та, співпрацюючи з владою України, не боятися разом відкривати нові ринки не лише в Європейському Союзі, а й за його межами, бо перехід на євростандарти також відкриває українським підприємствам ринки третіх країн.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG