Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 20:57

Реформа прокуратури без кадрового оновлення залишиться «косметичною» – експерти


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Українські та західні аналітики розкритикували переатестацію працівників прокуратури та ставлення ГПУ до боротьби з корупцією

Київ – Реформи, які тривають в Генпрокуратурі України, виявилися лише косметичними змінами, а конкурсний відбір на посади не дав змогу новим людям прийти на прокурорські посади – таких висновків дійшли представники Харківської правозахисної групи та зарубіжні експерти. З критикою реформи прокуратури виступають й західні політики і дипломати. Між тим у Генпрокуратурі звітують про успішне призначення всіх місцевих прокурорів на конкурсній основі. Водночас і прості українці, і представники бізнесу визнають, що у системі прокуратури мало що змінилося, і навіть свідчать про скоєння правопорушень представниками прокуратури, які пройшли за конкурсом.

Генеральний прокурор України Віктор Шокін саботував останній раунд реформ у органах прокуратури, і під виглядом нової дієздатної системи збереглася стара, стверджує член Харківської правозахисної групи Галина Койнаш. Ці її висновки поширив сайт Атлантичної Ради.

На думку Галини, «безпрецедентна реформа», про яку говорив Шокін у новорічному зверненні до колег є лише «косметичними» змінами. До того ж, закон щодо реформування органів прокуратури мав запрацювати 25 квітня 2015 року, але дію значної частини його положень відклали до 15 квітня 2016 року, визнала експерт.

Оновлення кадрів в органах прокуратури передбачав конкурсний відбір місцевих прокурорів. Однак якщо спершу 60% кандидатів були людьми не зі старої системи, то після двох етапів незалежного тестування їх залишилося лише 22%. А після інтерв’ю з кандидатами з боку відбіркових комісій, де з семи членів по чотири призначалися генпрокуратурою, лише 3% успішних кандидатів були новими в органах прокуратури, наголошує експерт. Але, за словами Галини Койнаш, «після «останнього слова» Шокіна сторонніх кандидатів не лишилося зовсім».

За словами заступника генпрокурора Віталія Каська, 84% місцевих прокурорів, призначених Шокіним, раніше були районними прокурорами, і переважно працювали на таких посадах за президентства Віктора Януковича.

Депутат від «Самопомочі», голова антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв назвав це просто «ротацією» старих кадрів.

Критика щодо роботи ГПУ та реформи прокуратури лунає і з боку США. Так посол США в Україні Джеффрі Пайєтт заявив на фінансовому форумі в Одесі, що Генеральна прокуратура України відмовляється боротися з внутрішньою корупцією, і це «підриває реформи, які проводить українська влада».

Замість того щоб підтримувати реформи в Україні та працювати на викорінення корупції, корумповані чиновники в ГПУ роблять гірше, відкрито і агресивно підриваючи реформи

«Ця проблема загрожує всьому, що Рада, Кабмін, Нацрада реформ та інші роблять, щоб підштовхнути політичні та економічні реформи. Ця перешкода – відмова Генпрокуратури успішно боротися з внутрішньою корупцією. Замість того щоб підтримувати реформи в Україні та працювати на викорінення корупції, корумповані чиновники в ГПУ роблять гірше, відкрито і агресивно підриваючи реформи», – сказав Пайєтт. «Вони залякують і перешкоджають зусиллям тих, хто працює чесно в рамках ініціатив з реформування ГПУ», – додав посол США.

Водночас, Пайєтт визнає, що США високо оцінюють антикорупційну роботу заступників генерального прокурора Давіда Сакварелідзе і Віталія Каська.

Склад прокуратури був значно омолоджений. Значно змінюються і завдання нових керівників, які мають на меті повернути довіру суспільства

Зі свого боку прокурор генеральної прокуратури України Владислав Куценко вважає, що конкурс на прокурорські посади був успішним, очистив та омолодив керівництво місцевих прокуратур.

«У конкурсі на адміністративні посади у місцеві прокуратури подавалися 562 колишні прокурори, з них 195 було відсіяно. Склад прокуратури був значно омолоджений. Значно змінюються і завдання нових керівників, які мають на меті повернути довіру суспільства. Новий закон саме і забезпечує незалежність місцевих прокуратур та захист від безпідставного втручання у їхню діяльність вищих за посадами прокурорів», – зауважив прокурор ГПУ.

На уточнююче запитання Радіо Свобода Куценко наголосив: з понад 150 призначених прокурорів 14 – раніше не працювали в органах прокуратури конкретного району, з призначених їхніх заступників – ніколи не працювали в цьому районі 20. Якою є частка прокурорів, які раніше не мали стосунку до органів прокуратури, Владислав Куценко сказати не зміг.

«Нові» прокурори – і «старі» злочини

Попри звіти представників генпрокуратури України про реформи та очищення лав прості українці продовжують повідомляти про злочини, які вчиняють прокурори. Так у грудні, у той самий день, коли в у Києві в генпрокуратурі звітували про завершення переатестації, у Івано-Франківську волонтер і музикант Дмитро Бабінчук став жертвою жорстокого нападу трьох прокурорських працівників.

«У публічному місці мене та мого друга, громадянина Нідерландів, жорстоко побили троє п’яних прокурорів. Це молодики, які невідомо чи пройшли люстрацію, чи ні. Я дізнався, що вони працюють у міській прокуратурі Івано-Франківська. Причому мають родинні зв’язки, які тепер використовують для затягування розслідування у справі. Батько одного нападника є першим заступником прокурора Івано-Франківської області, батько іншого – є депутатом Тесминецької районної ради у цій же області», – розповів Бабінчук Радіо Свобода.

Більшість експертів та бізнесменів, з якими Радіо Свобода спілкувалося щодо перебігу реформ в Україні, визнавали серед найнеобхідніших з них – очищення суддівської системи та прокуратури. Цей крок вони вважають головною передумовою для поліпшення інвестиційного клімату. Утім, до Радіо Свобода надходять сигнали про те, що працівники прокуратури, задіяні у незаконних схемах часів Віктора Януковича з привласнення чужого бізнесу, залишаються на своїх посадах. Більше того, декого з них лише нещодавно упіймали на хабарі.

Такі факти свідчать, що реального оновлення Генпрокуратури не відбулося, заявляє Радіо Свобода колишній голова правління Укрінбанку Сергій Мещеряк, який нині перебуває у США. Він звинувачує представників прокуратури у тиску і залякуванні працівників банку та його особисто. Конфлікт бере початок з часів правління Віктора Януковича, коли люди з його оточення отримали контроль над банком з порушенням закону, розповів Сергій Мещеряк.

«Радник Януковича, колишній голова НБУ Володимир Стельмах та екс-заступник голови СБУ Микола Герасименко захопили банк, де я був головою правління. Цю схему, за моєю інформацією, курував тодішній генпрокурор Віктор Пшонка. Слідчий прокуратури шевченківського району на прізвище Кипчарський, який мене допитував, на моє запитання про те, чи усвідомлює він незаконність переслідування працівників банку, в якому бере участь – визнавав, що не має іншого вибору, бо є наказ керівництва, і в разі його невиконання з ним буде те ж, що зі мною. Його керівником був тодішній прокурор Шевченківського району Києва Сергій Нечипоренко», – розповідає банкір.

Учасники переслідування менеджменту «Укрінбанку» працювали в органах прокуратури і після Майдану, а дехто працює й досі, запевняє Мещеряк.

«Зараз слідчий Кипчарський працює в генпрокуратурі. А кілька тижнів тому Сергій Нечипоренко та його помічник Олексій Білий були упіймані на отриманні хабаря, і відпущені під заставу», – аргументує свою позицію Сергій Мещеряк.

Наразі Укрінбанк визнали неплатоспроможним. Раніше його нинішнє керівництво звинувачувало Сергія Мещеряка у навмисному підриванні репутації банку та у привласненні його коштів. Утім, американське правосуддя до нього претензій не має.

Експерти: прокуратура майже не змінюється, реформи – під загрозою

З часу Революції гідності українська прокуратура майже не змінилася, і зберігає підходи, характерні для репресивних органів, визнає керівник проектів Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.

У такий спосіб не може працювати державна структура, яка представляє державу і виступає від імені держави в суді. Це реально некомпетентно

«Прокуратура – не змінюється. Вона і далі обурює своєю бездіяльністю або ж некомпетентною діяльністю. У судах представники прокурорів наполягають на триманні людей під вартою, не наводячи жодних доказів провини, – наголошує правозахисник. – Прокурори зобов’язані реагувати на скарги тих, хто перебуває в слідчих ізоляторах: вони мають функції нагляду. У такий спосіб не може працювати державна структура, яка представляє державу і виступає від імені держави в суді. Це реально некомпетентно».

Андрій Діденко наводить приклади, коли, на його думку, через непрофесійні дії прокуратури або навмисну бездіяльність роками перебувають у СІЗО підозрювані, щодо яких, вважає правозахисник, немає жодних доказів провини.

Експерт з реформування прокуратури «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Банчук натомість покладає надію на створення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії в прокуратурі. Але вже проведені етапи реформ він вважає неякісними.

Навряд чи це можна назвати структурною реформою: де-факто ми отримали те, що жоден зовнішній кандидат на керівні посади місцевих прокуратур по конкурсу не пройшов

«Навряд чи це можна назвати структурною реформою: де-факто ми отримали те, що жоден зовнішній кандидат на керівні посади місцевих прокуратур по конкурсу не пройшов. У генерального прокурора був вибір з трьох кандидатів, яких пропонувала конкурсна комісія в кожну місцеву прокуратуру на керівні посади. Але він обрав для себе комфортне рішення і призначив колишніх керівників районних прокуратур, або екс-заступників. Тобто саме прокурорів, а не тих зовнішніх кандидатів, які були, хоча їх і була невелика кількість».

За словами аналітика, в липні 2015 року парламент ухвалив зміни до закону про прокуратуру, але він виявився компромісом між потребами реформ та інтересами влади.

«Компроміс ми маємо в тому вигляді, що оновлення, на яке заслуговує українське суспільство, кадрове оновлення прокуратури – не відбулося. Наступний етап реформи – це те, що з 15 квітня 2016 року повинна почати роботу кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури. Яка має забрати значну частину повноважень від генерального прокурора. Побачимо, чи ніхто не захоче відтермінувати набрання нею чинності, тому що саме цей орган повинен буде відповідати за набір, просування по службі і звільнення всіх прокурорів у прокуратурі, крім військових прокурорів... Це наступний етап, але створення і функціонування цієї комісії – це не одномоментні зміни». Відтак Банчук пропонує змінити законодавство, щоб так звану «прокурорську частину» цієї кваліфікаційно-дисциплінарної комісії складали іноземні фахівці.

Тим часом, сам ідеолог реформи української прокуратури, заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе, визнає, що конкурсні умови недосконалі та потребують термінових змін.

«До нас почала надходити інформація про тиск з боку кандидатів, які не пройшли, на тих, хто вже допущений до проходження наступних конкурсних етапів. Мета таких дій – змусити успішних претендентів відмовитися від подальшої участі в конкурсі і таким чином звільнити місце в рейтингу для себе або лояльних до себе людей», – написав Сакварелідзе на своїй сторінці у Facebook. Пізніше він зауважив, що посадовці Генпрокуратури намагаються тиснути на суддів, які розслідують прокурорські злочини.

ГПУ сперечається із західними експертами через поради звільнити Шокіна

Західний економіст та експерт з української кризи Андерс Аслунд включає «реформу ГПУ» до найнеобхідніших передумов стабільності та розвитку України.

Для боротьби з корупцією необхідно почати реформу ГПУ та судової системи

«Владі доведеться реально взятись за боротьбу з корупцією. Це означає, що вона повинна пожертвувати кількома топ-урядовцями, які, очевидно, винні у корупції. Обрати, ким саме пожертвувати, влада може сама, але справжні винуватці повинні бути викриті, звільнені і покарані, – пише Аслунд. – Для боротьби з корупцією необхідно почати реформу ГПУ та судової системи. Це буде довга битва, але уряд більше не може уникати її», – додає експерт.

А восени 2015-го року Аслунд прямо висловлював думку, що протягом кількох місяців Шокіна можуть звільнити.

Про те, що генерального прокурора України Віктора Шокіна необхідно звільнити через гальмування реформ, заявила й експерт аналітичного центру Hudson Institute Ганна Тобурн.

У відповідь на запитання Голосу Америки, що стало би свідченням того, що влада України серйозно взялась за боротьбу із корупцією, Тобурн відповіла: «Звільнення Генерального прокурора Шокіна. Очищення митниці».

В результаті прокурор ГПУ Владислав Куценко закликав Тобурн навести факти корумпованості Віктора Шокіна. Інакше, за словами Куценка, ГПУ звернеться до міжнародних судів для захисту честі, гідності та ділової репутації Шокіна.

На це Тобурн у своєму Twitter зазначила, що ніколи не називала Шокіна корумпованим.

Про необхідність звільнення генпрокурора України, який не впорується з реформуванням прокуратури, говорив і віце-президент США Джо Байден на зустрічі з українськими депутатами. Про це свідчить одна з них, депутат від «БПП» Світлана Заліщук.

Про реформування органів прокуратури йшлося в ефірі «Ранкової Свободи». Фрагменти ефіру можна послухати нижче:

На цю ж тему:

11.01.2016
Претензії до Шокіна не виняткові – експерт, з якою хоче судитися ГПУ

Ганна Тобурн з Hudson Institute розповіла, що думає про намір ГПУ судитись за її твіт далі

16.12.2015
Реформа Генпрокуратури: змінили структуру, але не кадри

Генпрокуратура не зацікавлена в оновленні, то такий результат і отримала – Дерев’янко далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG