Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 01:51

Путін досі не втомився від воєнних ігрищ на Донбасі та шукає нових розваг?

Зустріч Нового року в окупованому Росією Торезі минула зі справжньою зимовою погодою – снігами та морозами, чого вже давно не було і про що так мріяли діти. Одне тільки сумно, що мінські домовленості залишилися на папері і перекочували у 2016 рік. Життя у зоні беззаконня розтягнеться, мабуть, ще на рік. Ніхто не знає того, що буде далі, чого чекати, на що сподіватися, яким буде майбутнє?

Мені невідомо, яке бажання загадували за новорічними столами під келих шампанського більшість мешканців окупованих територій. Діти не знають того, чи зарахують їм роки навчання на окупованих територіях за підручниками, завезеними агресором – Росією, та за програмами, введеними в дію «міністерствами освіти та науки» ніким не визнаних організацій «ДНР» та «ЛНР». А їхні батьки не знають, чи зарахують їм роки праці на окупованій території.

Питання до керманича, хворого на ідею відтворення СРСР чи то Російської імперії: задля чого стільки вбитих, поранених, біженців, розбитих підприємств і зруйнованих будівель?

Росія заявила офіційно: окупований Донбас вона не бачила і не бачить у своєму складі. Питання до її керманича, хворого на ідею відтворення СРСР чи то Російської імперії: задля чого стільки вбитих, поранених, біженців, розбитих підприємств і зруйнованих будівель? Мабуть, гравець ще не втомився від воєнних ігрищ на Донбасі та шукає нових розваг? Які у нього плани на 2016 рік? Ця невизначеність у майбутньому турбує кожного мешканця Тореза, викликає постійний стрес.

Ялинку прикрасили іграшками, принесеними дітьми з дому. Діти та їхні батьки віддали свої іграшки на благородну справу і зробили те, на що не спромоглися окупанти та їхні помічники
Фото автора

Фото автора

Незважаючи на цю невизначеність та стрес, життя в окупованому Торезі триває. На головній площі міста поставили натуральну ялинку, зрубану на подвір’ї літніх мешканців Торезу в обмін на машину вугілля. Дуже струнка і красива анфас, якщо дивитися з боку будівлі місцевої ради, ялинка виглядає нахиленою з іншого боку. Незважаючи на те, що з боку кінотеатру імені Артема вона нагадує Пізанську вежу під великим кутом, ялинку прикрасили іграшками, принесеними дітьми з дому та зробленими на уроках праці у школах. Дивно бачити на гілках новорічної ялинки автобус без колеса, трактор, старого плюшевого ведмедя, ляльку Барбі і навіть величезні саморобні цукерки й серпантин. Є і скляні прикраси. Добре те, що діти та їхні батьки віддали свої іграшки на благородну справу і зробили те, на що не спромоглися окупанти та їхні помічники.

Ця ялинка нагадує десятки ялинок перед наметами на Майдані 2014 року, прикрашених іграшками, принесеними з дому. Тоді їх несли люди, сповнені надій на краще майбутнє. Сподіваюсь, що і зараз люди були щирі у своєму бажанні прикрасити ялинку і не виконували чиюсь вказівку згори.

На ринку придбати навіть звичайні «хлопушки» чи бенгальські вогні було проблематично

Свято Нового року не обходиться без традиційного феєрверку та салютів. З ними окупаційна влада вирішила нещадно боротися, бо в умовах воєнних дій і постійної канонади під час випробувань завезених з Росії танків, гармат та систем залпового вогню на танковому полігоні у районі Торезького кар’єра порушувати спокій «мирних» громадян заборонено. Тому на ринку придбати навіть звичайні «хлопушки» чи бенгальські вогні було проблематично.

Під час 24-ї години за київським часом салюти були зі звичайних крамничних ракет та феєрверків. Так люди «проголосували» за те, куди вони прагнуть і з ким збираються жити

Під час традиційної 24-ї години за російським часом виявилося те, що залпи салюту були переважно з військових ракет освітлювання та черг автоматів. Під час 24-ї години за київським часом салюти були зі звичайних крамничних ракет і феєрверків. Так своєрідно люди «проголосували» за те, куди вони прагнуть і з ким збираються жити.

Фото автора

Фото автора

Традиційно з виплатою зарплатні у рублях окупаційна влада дотягла до передостанніх до Нового року днів. Ціни на ринку та у крамницях відразу злетіли догори – покупців суттєво побільшало. З острахом люди у захопленому «Ощадбанку» взнавали новину, що у 2016 році окупанти збираються робити виплати через єдиний на увесь Торез банкомат, встановлений у тісному приміщені банку. Колись у місті було багато банків і банкоматів. Тепер нема жодного, бо їх потрощили, грабуючи, бойовики так званої «ДНР». Зараз бандити задумали відродити те, що самі потрощили. Питання полягає в тому, як усі люди будуть отримувати зароблене із одного банкомату. Загадка вирішується просто: ніхто і не думає про звичайних людей, їх хочуть укотре обібрати.

Можна прочитати заклик: «Восстановим города Донбасса». Виконують його своєрідно – усе те, що вціліло, «націоналізується» і видається за досягнення молодої бандитської «республіки»

На вцілілих деінде рекламних щитах можна прочитати заклик: «Восстановим города Донбасса». Виконують його своєрідно – усе те, що вціліло, «націоналізується» і видається за досягнення молодої бандитської «республіки». Парк дитячих атракціонів, кінотеатр імені Артема європейського класу, палац культури імені Маяковського – усе це подається як досягнення теперішніх «господарів» мого рідного міста.

Над входом до палацу культури імені Маяковського повис на розтяжці плакат із написом «Мы хотим мира». Підійшовши ближче, можна побачити збоку напис про те, що це виставка фотографій та малюнків дітей із Росії, Абхазії, Південної Осетії та Іраку. Дивним чином про дітей Донбасу забули. Чи може тут, в окупованому Торезі, вже панує мир? Хай здійсниться бажання кожної дитини, кожної людини, кожної родини – жити у мирі в усьому світі.

Мирослав Тямущий, пенсіонер, місто Торез

Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода


Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG