Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:59

Політична криза може завадити швидкому розгляду «безвізових законів» – депутат


©Shutterstock

©Shutterstock

представники ЄС не мають впевненості, що Україна буде виконувати свої зобов'язання

Київ – Наступного пленарного тижня Верховна Рада ухвалить решту «візових законів», необхідних для безвізового режиму з Європейським Союзом, очікує президент України Петро Порошенко. Уряд, зі свого боку, вже напрацював й ухвалив зміни до пакету законів, яких вимагає ЄС. Утім у парламенті досі не проголосували за законопроект, що скасовує так звану поправку «Деркача-Мисика», яка відтерміновує електронне декларування доходів. Це разом з гучними корупційними скандалами не сприяє іміджу України як партнера, зауважують експерти.

Президент Петро Порошенко заявив, що цього тижня зміни до законопроектів, зміст яких вже узгодили з МВФ та Євросоюзом, будуть ухвалені.

«Внесення цього тижня і голосування наступного тижня решти чотирьох законів, які супроводжують надання Україні безвізового режиму, буде остаточним виконанням усіх вимог», – сказав президент України.

В Україні сподіваються, що безвізовий режим між Україною та Євросоюзом буде запроваджений уже в 2016 році. Раніше джерело в Раді ЄС у Брюсселі повідомило Радіо Свобода, що дана в грудні 2015 року згода на візову лібералізацію з Україною не була безумовною – на відміну від паралельної обіцянки щодо безвізового режиму для Грузії.

Високопосадовець, який побажав залишитися неназваним, але який був присутнім на переговорах у грудні в Брюсселі між президентом Петром Порошенком на комісаром ЄС з питань сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнесом Ганом, сказав, що існує неафішоване доповнення до грудневого звіту Єврокомісії, який був позитивним.

За його словами, передусім ідеться про призначення авторитетного керівника та керівної п’ятірки Національного агентства з питань запобігання корупції, а також електронні декларації чільних посадовців та депутатів парламенту про статки і їхнє походження.

Скандальна поправка затримує безвізову лібералізацію

З 13 необхідних для безвізового режиму законів Верховна Рада ухвалила лише декілька, в них зокрема, йшлося про вдосконалення процедури документування осіб, адміністративне судочинство й зміну порядку отримання свідоцтва про народження чи смерть на окупованій території Україні в українських органах.

Наприкінці минулого року Україна зобов’язалася запустити роботу Національної агенції із запобігання корупції (НАЗК). Саме це й стало вирішальним для Європейської комісії, яка «авансом» схвалила позитивний звіт для України. Тим не менше, в ухвалений парламентом закон про бюджет на 2016 рік потрапила поправка, яка відтерміновує електронне декларування доходів, необхідне для роботи НАЗК, щонайменше на 2017 рік. Про це стало відомо лише після Нового року – її не було в урядовому проекті бюджету. Раніше депутати не змогли включити у порядок денний сесії законопроект, який передбачав її скасування.

Затягування парламентом ухвалення законів погано впливає на імідж країни – експерт

В останньому звіті Єврокомісії, опублікованому у грудні минулого року, були конкретні часові рамки щодо виконання Україною технічних критеріїв – це перший квартал 2016 року. Керівник проектів громадської організації «Європа без бар’єрів» Мар’яна Кузьо каже, на сьогодні Україна більшість свої зобов’язань виконала, проте затягування парламентом розгляду деяких законопроектів погано впливає на імідж країни.

«Жодні інформаційні приводи, які побутують зараз в українському інформаційному просторі з приводу відставки міністра та з приводу перенесення електронного декларування, не сприяють іміджу України як партнера, який зобов’язався виконати всі технічні критерії Європейського Союзу стосовно візової лібералізації. Зокрема, підтвердженням цього є нещодавні заяви голови представництва ЄС в України пана Яна Томбінського», – зауважила Мар’яна Кузьо.

У свою чергу, Ян Томбінський нагадав про запуск Національного агентства із протидії корупції й поправку про відтермінування електронного врядування, без якого робота агентства фактично неможлива.

«Щоби це агентство запрацювало, йому потрібно надати електронні декларації про майно. Ви чули, що на прохання деяких депутатів, це було відкладено до 2017 року. Ми знову опинилися у ситуації, що європейським урядам буде важко прийняти рішення про запровадження безвізового режиму, бо немає впевненості, що Україна буде виконувати свої зобов'язання», – наголосив Томбінський.

Нещодавно голова Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що всі необхідні «безвізові» закони мають бути розглянуті на пленарному тижні з 16 до 19 лютого. А Кабінет міністрів 4 лютого ухвалив зміни до пакету законів, яких вимагає ЄС, зокрема зміни до закону про спецконфіскацію і до закону про агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами.

Оптимістично налаштований щодо парламентського «так» візовій лібералізації й депутат від «Блоку Петра Порошенка» Володимир Ар’єв.

«До кінця першого кварталу 2016 року залишилося три пленарні тижні. Я думаю, що зараз це пройде через комітети і буде поставлено на порядок денний. Єдине, що може трохи завадити – це політична криза. Переконаний, вона інспірована штучно, і може певним чином затримати, але не зупинити», – сказав у телефонному коментарі Радіо Свобода Володимир Ар’єв.

Які побоювання викликає Україна в ЄС?

Проникнення зброї та терористів з української зони конфлікту, збільшення кількості контрабанди, відсутність контролю за лінією розмежування та транзит мігрантів з Центральної Азії та Близького сходу – ці ризики європейці вбачають для себе у разі, якщо Європа відкриє свої кордони для українців. Такі дані на основі інтерв’ю з представниками МВС, МЗС та неурядових організацій Польщі, Угорщини, Швеції, Франції та інших протягом 2015 року називають в організації «Європа без бар’єрів».

Конфлікт на Сході України й можливе збільшення трудових мігрантів менше хвилюють європейців, аніж швидкість реформ у сфері боротьби з корупцією,виокремлюють експерти організації «Європа без кордонів».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG