Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 22:06

Влада не може переконати людей у необхідності перемир’я – волонтер


Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

Більш ніж половина українців вважають мінські домовленості невигідними

Приблизно половина українців вважає мінські домовленості невигідними для України, а відповідальність за їхнє невиконання покладає на Росію. Керівництво Інституту Горшеніна, який проводив опитування, закликає використати ці дані на переговорах із західними країнами. Активісти говорять, що люди не вірять у мінські домовленості через бездіяльність влади.


Про мінські домовленості знають приблизно 80% опитаних українців і приблизно стільки ж стверджують, що розуміють їх суть. Більш ніж половина опитаних називають домовленості взагалі не вигідними або не дуже вигідними для України і лише 15% вважають, що за їхнє невиконання має відповідати українська влада. Про це свідчать результати опитування Інституту Горшеніна під гаслом «Війна і мир».

Російська влада більшою мірою несе відповідальність за невиконання мінських домовленостей – вважають майже 46% опитаних; бойовиків вважають відповідальними – приблизно 17%

«Російська влада більшою мірою несе відповідальність за невиконання мінських домовленостей – вважають майже 46% опитаних; бойовиків вважають відповідальними приблизно 17%; українську владу – менш ніж 15%. Приблизно відсоток вважає, що мінські домовленості виконуються», – наголосив експерт Інституту Горшеніна Дмитро Антонюк.

На думку віце-президента Інституту Горшеніна Олексія Лещенка, опитування має показати, що українське суспільство здебільшого не підтримує імплементацію мінських домовленостей. Результати опитування можна використовувати на переговорах, заявив він у коментарі для Радіо Свобода.

Опитування може показати, що українське суспільство поки що не сприймає частину мінських домовленостей

«Можливо, це буде аргументом у переговорах із західними партнерами. Опитування може показати, що українське суспільство поки що не сприймає частину мінських домовленостей. У західному суспільстві громадську думку беруть до уваги, коли держава бере на себе якісь зобов’язання. Ми об’єктивно показуємо, як суспільство сприймає мінські зобов’язання», – заявив Лещенко.

Політолог Володимир Фесенко відмовився коментувати об’єктивність опитування Інституту Горшеніна і наголосив, що не сприймає його всерйоз.

Третина українців готова воювати за Донбас, менш ніж 4 відсотки служили – опитування

Згідно зі згаданим опитуванням, українці ставляться до проблеми окремих окупованих районів доволі радикально. Зокрема, майже половина негативно оцінює роботу ОБСЄ на сході України, а більш ніж третина опитаних підтримують ідею наступу української армії на Донецьк і Луганськ. При цьому воювали менше 4 відсотків опитаних. Ще рік тому активні бойові дії підтримували приблизно 44%, говорять соціологи.

Юрій Касьянов

Юрій Касьянов

На думку волонтера і публіциста Юрія Касьянова, українці негативно ставляться до мінських домовленостей, тому що не бачать рішучих дій від української влади. Доволі велика частина населення готова захищати країну зі зброєю, але не довіряють владі, говорить Касьянов.

Влада пливе за течією, серйозних реформ не відбувається. Волонтерська діяльність – в занепаді, багато хто не хоче служити в армії «аватарів» під невмілим керівництвом

«Влада пливе за течією, серйозних реформ не відбувається. Волонтерська діяльність у занепаді, тому що суспільство не може так довго допомагати армії. Вони не бачать сенсу, тому що не бачать результатів. Багато кого ще в 2014 році не взяли в армію з різних причин, а багато хто не хоче служити в армії «аватарів» під невмілим керівництвом, не хоче бути гарматним м’ясом», – заявив Касьянов.

За його словами, влада не може чітко й зрозуміло пояснити цілі мінських домовленостей, тому їй не вдається переконати громадян навіть у необхідності перемир’я.

«Військового шляху немає» – політолог

Олексій Гарань

Олексій Гарань

Професор Києво-Могилянської академії і науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань у коментарі для Радіо Свобода закликав бути обережними із кількістю людей, готових звільняти Донецьк силою.

Ми маємо розуміти, що військового шляху, дійсно, немає

«Я думаю, що треба поставити запитання: «Чи ви готові особисто воювати і відправляти своїх дітей воювати заради, наприклад, звільнення Донецька?». Думаю, що ми маємо бути реалістами і розуміти, що військового шляху, дійсно, немає», – наголосив професор.

За інформацією фонду «Демократичні ініціативи», більшість населення не готова надавати окупованим районам особливий статус, але готова на певні компроміси, зокрема щодо децентралізації.

Цю тезу можна використовувати для пояснення своєї позиції Заходові, вважає Гарань. «Це те, що українське керівництво вже використало, коли пояснювало, чому ми не можемо ухвалити конституційні зміни. Але ми маємо розуміти, що Захід далеко не завжди готовий нас слухати і дослухатися до нас», – нагадав професор.

Європа чекає від окупованих районів Донбасу місцевих виборів протягом 3 місяців

Більшість опитаних не підтримує навіть тимчасового особливого статусу для Донбасу, не кажучи вже про самостійну економічну чи культурну політику в межах окупованих районів.

Війна торкнулась менш ніж половини українців, кажуть в Інституті Горшеніна. 20% відсотків опитаних мають друзів чи родичів на окупованих територіях і приблизно третина допомагали переселенцям і військовим – грішми або речами.

Наступна зустріч тристоронньої контактної групи в Мінську відбудеться 2 березня. Як заявляли під час нещодавнього візиту до Києва очільники французького і німецького зовнішньополітичних відомств, зустріч 2 березня має стати ключовою в питанні припинення вогню на Донбасі і подальшого вирішення воєнного конфлікту мирним шляхом. Зокрема, за словами міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра, в першій половині цього року в окупованих районах українського Донбасу мають пройти місцеві вибори. Однак в українського керівництва є багато аргументів на противагу цій вимозі. Зокрема, за словами міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, серед цих причин – відсутність контролю ОБСЄ над кордоном і наявність російських найманців і регулярних військ.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін (посередині), міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр (праворуч) та міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро під час прес-конференції у Києві. 23 лютого 2016 року

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін (посередині), міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр (праворуч) та міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро під час прес-конференції у Києві. 23 лютого 2016 року

Ще одна зустріч щодо конфлікту на сході України відбудеться 3 березня в Парижі. Вона пройде в «нормандському форматі» – Німеччина, Росія, Україна і Франція.

Опитування про мінські домовленості є частиною більш глобального проекту Інституту Горшеніна щодо вивчення настроїв у суспільстві. Перша частина була присвячена довірі і недовірі до інститутів влади, в наступних частинах вивчатимуть ставлення до децентралізації й інших важливих питань розвитку українського суспільства. Замовника дослідження, як кажуть в інституті, немає, роблять зі власної ініціативи. Загалом опитали 2 тисячі респондентів по всій Україні, крім окупованих районів Донецької і Луганської областей та анексованого Криму. Похибка не перевищує 2,2%.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG