Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:16

Річниця референдуму в Криму: що робить Україна і Захід для повернення Криму


Українська влада своїми діями наближає чи віддаляє кримчан?

16 березня минає два роки відтоді, як в окупованому Росією Криму провели так званий «референдум». Організатори псевдоволевиявлення тоді констатували – за відокремлення від України проголосували майже 97% жителів півострова. 18 березня 2014 року в Москві підписали договір про «приєднання Криму і Севастополя до Росії в якості суб’єктів федерації». Від чого залежить повернення півострова Україні?

Відсутність українських товарів, банків, грошей та прапорів – все українське із приходом Росії почало зникати у Криму. Пізніше була енергетична блокада з боку України, здійснена активістами, передусім кримськотатарськими. Також далася взнаки відмова України від експорту до анексованого півострова електроенергії. А ще раніше активісти блокували в’їзд фур із продуктами.

Верховна Рада офіційно оголосила 20-те лютого 2014 року початком тимчасової окупації Росією Криму і Севастополя. У жовтні минулого року президент Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає події у Криму «відновленням історичної справедливості».

За даними міжнародної правозахисної організації Amnesty International, після анексії Криму Росією на півострові почали зникати кримські татари. Зокрема, у грудні минулого року в Керчі зникли двоє чоловіків: Руслан Ганієв і його друг Арлен Терехов. У травні 2014 року зник Сейран Зінедін, у вересні – Іслям Джеппаров і Джавдет Іслямов, у жовтні – Ескендер Апселямов. Усього ж, за інформацією лідера кримських татар Мустафи Джемілєва, в Криму з 2014 року зникли 20 кримських татар.

Правозахисники також наголошують – фактичне керівництво Криму після його анексії Росією «обмежувало свободу вираження поглядів, зібрань і об’єднань».

Політична карикатура Євгенії Олійник

Політична карикатура Євгенії Олійник

«До тих, хто відкрито симпатизував Україні, вживалися жорсткі заходи у відповідь. Найбільше постраждали кримські татари. Їхні публічні заходи постійно забороняли. ЗМІ, які працювали на кримськотатарській мові, були змушені закритися, у лідерів регулярно проходили обшуки в будинках, проти них порушувалися кримінальні справи, їх арештовували за політично мотивованими звинуваченнями», – сказано у звіті правозахисної організації про дотримання прав людини у світі в 2015-2016 роках.

Згадуються в документі і репресії щодо Меджлісу кримськотатарського народу і його представників, затримання проукраїнських активістів і вироки режисеру Олегові Сенцову та його побратимам, яких російський суд визнав винними в організації терактів у Криму.

Водночас голова окупаційної «влади» Криму Сергій Аксьонов заявляв про неправдивість інформації щодо утисків кримськотатарського народу на півострові, називаючи це «суцільною брехнею» тих, хто ніколи не був у Криму. Про це він сказав в інтерв’ю російському телеканалу НТВ.

«В таку Україну ті, хто хотів повернутися туди, уже навіть не хочуть» – кримчанин

Житель Ялти Сергій Псарьов не пригадує моментів, щоб саме татар хтось обмежував або засуджував. Є певні питання, сутички, незгода між тими, хто підтримує Україну та її супротивниками. Але це не тільки татари, сказав він у коментарі Радіо Свобода. На запитання, як змінилося життя кримчан після дворічної окупації, каже – він не відчув нічого хорошого. У будь-якій дискусії щодо того, яким стало життя на півострові, мова завжди заходить про Україну, каже Сергій.

Хто із самого початку був налаштований проукраїнськи, вони залишились при цій думці. А ті, хто радів приходу Росії, зараз тішить себе думкою, що «погляньте, як в Україні, там ще гірше»

«Хто із самого початку був налаштований проукраїнськи, вони залишились при цій думці. А ті, хто радів приходу Росії, зараз тішить себе думкою, що «погляньте, як в Україні, там ще гірше». Я почасти з ними згоден, бо якщо Україна хоче повертати Крим, вони мають показати, що в нас все добре і є певні покращення. Я дивлюсь тільки українські канали, й там я бачу, що в Україні далеко не все гаразд. І в таку Україну ті, хто хотів повернутися туди, уже навіть не хочуть», – зазначає Сергій Псарьов.

Тим не менш, серед змін у суспільних настроях Сергій Псарьов відзначає страх кримчан висловлюватися публічно. Зокрема його спроби розпитати медиків чи інших бюджетників стосовно подій на півострові були марними – люди бояться втратити роботу.

Меджліс після окупації

Два тижні тому Верховний суд Криму, підконтрольний Росії, розпочав розгляд позову про заборону Меджлісу кримськотатарського народу. На першому засіданні звинувачення зажадало долучити до справи документи, які, за версією російського слідства, підтверджують, що дії представницького органу кримських татар є «протиправними та екстремістськими».

В ООН закликали Росію не допустити заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму. Євросоюз також висловив стурбованість із приводу цього судового розгляду.

Мустафа Джемілєв

Мустафа Джемілєв

Народний депутат України, лідер кримських татар Мустафа Джемілєв в ефірі Радіо Свобода зауважив, що російська влада на початку анексії намагалися домовитися з Меджлісом. Зокрема, обіцяли ухвалити постанову про забезпечення представництва кримських татар у структурах нової влади Криму не менше 20%. Крім того, лунали слова про відновлення історичної топоніміки та про вирішення всіх соціальних проблем. Але на ділі все звелося до репресій, сказав Мустафа Джемілєв.

Спочатку вони намагалися частину Меджлісу різними методами, тобто шантажем, залякуванням, підкупом, перетягти на свій бік. Великих успіхів не досягли

«Спочатку вони намагалися частину Меджлісу різними методами, тобто шантажем, залякуванням, підкупом, перетягти на свій бік. Великих успіхів не досягли. Десь 4-5 осіб їм вдалося таким чином. Але основна частина лишалася вірними своїй принципам. Потім була спроба скликати новий Курултай, національний з’їзд, який повинен був би обрати новий, який підходив би окупантам, Меджліс кримськотатарського народу. А це значить 244 делегати національного з’їзду повинні погодитися брати участь у цьому Курултаї і проголосувати за той список, який запропонують окупанти. Теж не вийшло», – повідомив Мустафа Джемілев.

Що робить українська влада і Захід для повернення Криму?

Деокупація Криму буде проводитись у рамках формату «Женева плюс», про це українським журналістам заявляв президент України Петро Порошенко. Українська сторона ініціювала створення міжнародної групи зі звільнення анексованого півострова, до якої долучилися б Євросоюз, США та країни-гаранти Будапештського меморандуму.

На думку Мустафи Джемілєва, такі переговори були би більш дієвими, якби за стіл переговорів сіла Росія, яку позицію вона б не представляла. Але Москва не визнає анексії й виступає з однозначною позицію, що Крим – це «складова Російської Федерації». Водночас лідер кримськотатарського народу упевнений – росіяни захочуть сісти за стіл переговорів, коли їм стане «боляче». А єдиний шлях для цього – посилення санкцій.

Шляхи вирішення «кримського питання»

Повернення Криму в Україну залежить не від зовнішніх факторів, а від внутрішніх. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

Володимир Огризко

Володимир Огризко

Насамперед і в першу чергу ми повинні стати успішними – тоді люди, які опинилися в силу цих обставин поза межами фактичної України, матимуть прекрасний приклад перед очима

«Той приклад, який ми зможемо дати кримчанам, і буде вирішальним. Я в цьому контексті згадую ситуацію, яка сталася багато років тому між Західною та Східною Німеччиною. Саме приклад нормального, демократичного, вільного, заможного життя в Західній Німеччині був головним для настроїв у Східній, якою б шаленою не була тоді комуністична пропаганда всередині і яким би не був тиск Москви на жителів Східної Німеччини. Насамперед і в першу чергу ми повинні стати успішними – тоді люди, які опинилися в силу цих обставин поза межами фактичної України, матимуть прекрасний приклад перед очима і хотітимуть це зробити», – каже Володимир Огризко.

За його словами, Росію треба змушувати виконувати певні кроки. Хоча й важливо мати Росію за столом переговорів, до практичних наслідків це не призведе, каже дипломат. Як приклад, він наводить участь Москви у переговорах у Мінську, а також стосовно Придністров’я, Абхазії та Південної Осетії. Водночас посилення військово-політичної співпраці із Польщею, Румунією, Болгарією, Туреччиною та балтійськими країнами може спричинити адекватну відповідь, і це буде серйозним чинником впливу на Росію.

Вікторія Нуланд

Вікторія Нуланд

Володимир Огризко також не поділяє точку зору деяких аналітиків, які стверджують, що Володимир Путін своїми діями на Донбасі, та, зокрема, в Сирії, завів питання Криму у тінь.

Помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд, виступаючи перед Сенатським комітетом у закордонних справах, висловила схожу думку. Зокрема, у «кримському питанні».

Санкції щодо Криму повинні залишатися доти, доки Кремль нав’язує свою волю цій частині української землі

«Ми будемо продовжувати працювати з Україною щодо реалізації Мінських угод, а також працюємо з європейськими партнерами, щоб Росія залишалась під санкціями, поки вона не виконує свою частину. І, звичайно ж, санкції щодо Криму повинні залишатися доти, доки Кремль нав’язує свою волю цій частині української землі».

Водночас Державний департамент США з нагоди другої річниці анексії Криму виступив із заявою, в якій закликає Росію «припинити окупацію і повернути Крим Україні».

«Ми, як і раніше, глибоко стурбовані ситуацією в окупованому Росією Криму, де окупаційна «влада» придушує інакомислення і де етнічні та релігійні меншини, особливо кримських татари й етнічні українці, зазнають серйозних репресій. Неурядові організації та незалежні засоби масової інформації, як і раніше, мовчать або витіснені, міжнародні спостерігачі, як і раніше, позбавлені доступу до півострова», – йдеться в заяві зовнішноополітичного відомства США.

«Ми не визнаватимемо силової зміни кордонів у ХХІ столітті. Санкції, пов’язані з Кримом, залишатимуться чинними доти, доки окупація триває», – наголошують у Держдепартаменті.

А колишній держсекретар США Кондоліза Райс в інтерв’ю «Європейській правді» зазначила, що не бачить можливості швидкого вирішення Україною «кримського питання».

На жаль, в Криму ми отримали ще один заморожений конфлікт на території Європи

«США, Європа, інші представники міжнародної спільноти чітко кажуть, що анексія Криму Росією є порушенням міжнародного права. І всі вони залишаються на своїй позиції. Діє політика, яка не дозволяє інвестувати в Крим, діють санкції. Ми категорично не згодні з тим, що Росія взагалі має підстави для якихось претензій на Крим. Тому, . На додаток до конфліктів в Абхазії, Південній Осетії та в Придністров’ї. Але попри це я сподіваюсь, що з часом Крим знову стане повноцінною частиною України не лише за нормами права, але й в реальності», – повідомила Кондоліза Райс.

Україна не отримала переваг припинивши експорт електроенергії до Криму – Улида

Айдер Муждабаєв

Айдер Муждабаєв

Заступник гендиректора кримськотатарського телеканалу ATR Айдер Муждабаєв зауважує, що рішення припинити подачу енергії до Криму – це «енергетична» перемога президента Порошенка. За його словами, «Петро Порошенко вперше, без допомоги Заходу, а, може, десь і з протидією Заходу у певних речах, наскільки я обізнаний, переміг в енергетичній міні-дуелі Путіна. Він пред’явив свої умови: або ми продовжуємо контракт на електроенергію, але там написано, що Крим – це регіон України, або ж ні».

Водночас колишній заступник міністра енергетики Вадим Улида зазначає – Україна, припинивши експорт електроенергії до окупованого півострова, не отримала суттєвого профіциту. За його словами, питання постачання електроенергії з України до Криму важливіше для кримчан, а не для української енергосистеми.

Якби експорт електроенергії до Криму припинили на рік раніше, це, на мій погляд, було б для Криму катастрофою

«У відносинах із Кримом, зокрема, в енергетичній сфері, важливі послідовність дій і дотримання чіткої стратегії поведінки. Якби експорт електроенергії до Криму припинили на рік раніше, це, на мій погляд, було б для Криму катастрофою. За цей час Росія встигла побудувати енергетичний міст, який значно полегшив ситуацію з енергозабезпеченням Криму. Вони змогли частково забезпечити півострів енергією за рахунок передачі цим підводним кабелем. І зараз, наскільки мені відомо, вони витрачають значні кошти і розбудовують там власну систему енергозабезпечення. Розглядається збільшення потужності теплових електроцентралей та будівництво внутрішньої магістралі по Криму для того, щоб забезпечити споживання за власний рахунок, що буде вироблятися на газу», – зазначив Вадим Улида у коментарі Радіо Свобода.

Тим не менш, за словами колишнього заступника міністра енергетики, зараз розглядається питання відновлення експорту до Молдови, куди Україна традиційно постачала електроенергію. Також обговорюється питання експорту в Білорусь.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG