17 травня – Міжнародний день проти гомофобії та трансфобії. Напередодні Україна потрапила до переліку країн, де представникам ЛГБТ живеться найскладніше. Європейські посли закликали Київ визнати право сексуальних меншин на «Марш рівності» та поважати права людини. Утім, проблемними у цьому контексті є також Грузія, Росія, Білорусь та, особливо, Азербайджан.
«Ми спільно закликає мо поліцію та посадовців міської влади Києва підтримати та захистити право ЛГБТІ (лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів) і тих, хто їх підтримує, на проведення «Маршу рівності», запланованого на 12 червня. Ми також просили б усіх українців поважати право їхніх співгромадян на мирні збори», – під таким закликом підписались 13 послів із Європи та Сполучених Штатів.
Соціальний експеримент на вулицях Києва: чи існує в Україні дискримінація?
Дипломати занепокоєні, адже поки що «Марш рівності» в Україні не обходився без перепон та сутичок. Зокрема, у березні у Львові намагались провести організований ЛГБТ-спільнотою «Фестиваль рівності». Проте захід зірвали агресивні молодики та анонімні повідомлення про буцімто замінований готель.
А на акції торік близько 20-30 агресивно налаштованих молодих людей розпиляли у натовп сльозогінний газ і кидали димові шашки. Тоді постраждали щонайменше семеро учасників «Маршу рівності» та 11 правоохоронців.
Дуже часто політики роблять вигляд, що дискримінації в Україні не існує. Утім, толерантність варто виховувати власним прикладом. Так вважає Ліза Кузьменко, одна з працівників благодійної організації «Точка опори», що, серед іншого, займається захистом прав ЛГБТ-спільноти.
«Україна намагається бути європейською і демократичною державою. Демократія – це влада більшості. А більшість має розуміти, що є і меншість. Це не тільки ЛГБТ-спільнота, але й жінки, коли ми говоримо про гендерну рівність, це і люди з інвалідністю, і роми. До всіх має бути однакове ставлення і розуміння, що розмаїття і рівність – це той фундамент, на якому має стояти європейська держава. Тому важливо говорити мовою недискримінації, а не мовою ворожнечі», – наголошує вона.
Інциденти навколо «Маршу рівності» ілюструють настрої радикальної гомофобної спільноти. І, водночас, підтверджують сумну для України статистику. Держава опинилася серед шести найгірших в Європі країн (44-е із 49 місць) за рейтингом ILGA Europe щодо дотримання рівноправ’я стосовно представників ЛГБТ-спільноти.
Грузія
Грузія ж, що вважається дуже консервативною державою, посіла 30-е місце із 49. Наприкінці березня там зареєстрували розпорядження про проведення референдуму щодо одностатевих шлюбів. Утім остаточно порозумітись із владою не виходить: представники ЛГБТ-спільноти, порадившись, вирішили не проводити «Марш рівності» до Міжнародного для боротьби з гомофобією. Місцева влада відмовилась гарантувати їм безпеку. Як наслідок, 17 травня в Грузії затримали 10 активістів, які намагались у різні кольори розфарбувати адміністративні будівлі в Тбілісі. За таку форму протесту їм загрожує грошовий штраф.
Цього тижня в Тбілісі також проходить Всесвітній конгрес сімей, представники якого відзначаються радикальними та нетерпимими настроями щодо сексуальних меншин. Грузинський активіст та бізнесмен Леван Васадзе привітав там представників Росії та Молдови та закликав боротись за традиційну родину.
«Жодна війна, ані звичайна, ані релігійна, не вбила так багато дітей, як ця фантастично ліберальна ідеологія під прапором свободи і прав людини. Ми проти цього», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
Білорусь
У сусідній Білорусі ситуація з гомофобією лише трохи краща, ніж в Україні – 43-є місце. Правозахисників непокоїть, що влада прискорила роботу над законом, який формально має захищати права дитини, а насправді загрожує вираженню сексуальних поглядів. Є й очевидніші випадки дискримінації в Білорусі. Зокрема, показовим є випадок із жителем Мінська Михайлом Піщевським, якого побили до смерті після гей-вечірки у 2014 році.
Молдова
Молдова опинилась цього року на 42-му місці рейтингу. Там щорічно проводять тижневий фестиваль ЛГБТ-спільноти «Молдова Прайд». Цього року, за інформацією молдовських медіа, перехожі реагували неоднозначно: дехто підтримував учасників, а дехто пропонував «почитати Біблію».
Росія
Росія ж посіла передостаннє – 48-е місце – в рейтингу. Правозахисники пригадали їй, що у 2015 році держава порушила право на пересування двох трансгендерних людей: одну не пустили на поїзд, іншу – на літак в аеропорту. Ситуацію в Росії також ускладнює ухвалений в 2013 році закон про заборону пропаганди гомосексуалізму, який багато хто з експертів вважає маніпулятивним. Напади на представників ЛГБТ-спільноти в Росії також не рідкість: 60% респондентів зазначили, що відчувають психологічний тиск, 17% пережили фізичне насилля, 7% – зґвалтування.
Гірше лише азербайджанським геям, чия держава найагресивніше ставиться до сексменшин – держава посіла 49-е місце в рейтингу. Найкраще права ЛГБТ-спільноти, згідно з рейтингом, дотримані на Мальті, у Бельгії та Великій Британії.
|
За підрахунками Постійної референтної групи з питань ЛГБТ, в Україні налічується від 800 тисяч до 1 мільйона 200 тисяч представників нетрадиційної сексуальної орієнтації. Втім, це дані за 2010 рік. Прибічниками закритих моногамних стосунків як ідеальної моделі є 75% представників ЛГБТ. У 1990 році Всесвітня організація охорони здоров’я виключила гомосексуальність із переліку психічних захворювань та визнала її варіантом норми сексуальної орієнтації. Згідно з опитуванням, проведеного Інститутом Горшеніна, негативно ставляться до сексуальних меншин 72% українців, а повністю позитивно – лише 13%. Разом з тим, 37% українців вважають, що Україні не потрібно на законодавчому рівні забезпечити заборону дискримінації людей через їхню орієнтацію. |
