Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:59

Чому справам щодо злочинів під час подій Майдану «кінця-краю не видно»?


Силовики стріляють по активістах Євромайдану у Києві, 20 лютого 2014 року

Силовики стріляють по активістах Євромайдану у Києві, 20 лютого 2014 року

«У чому була основна проблема всіх цих силових і насильницьких дій? Всі вірили у свою безкарність»

Київ – Суд продовжує дослідження доказів у справі п’яти екс-беркутівців, яких звинувачують у розстрілі демонстрантів під час Майдану в лютому 2014-го.Їм інкримінують убивство 48-ми людей та завдання тілесних ушкоджень ще 80-м протестувальникам. Колишні спецпризначенці вини не визнають, а їхні адвокати заявляють про невідповідність доказів прокуратури українському законодавству. Тим часом, за інформацією ГПУ, у судах наразі розглядають більше півсотні справ щодо злочинів під час Майдану, слідство щодо деяких триває.

Навіть сьогодні справа щодо колишніх спецпризначенців Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янішевського – на самому початку шляху, вважає адвокат родин Небесної Сотні Павло Дикань. За його словами, зараз досліджуються докази прокуратури, потім буде допит свідків і постраждалих, розглядатимуться докази захисту, якісь додаткові клопотання. За прогнозом адвоката, суд може тривати ще щонайменше рік.

На попередньому засіданні 21 червня прокуратура надала результати експертизи, яка встановила, що кулями із табельної зброї Зінченка і Аброськіна вбили трьох людей, про що журналістам повідомив прокурор Роман Псюк. Водночас, за його словами, складність полягає у тому, що у багатьох загиблих були наскрізні поранення, відповідно вилучити кулі з тіл і встановити, з якої зброї стріляли, неможливо.

Зараз дослідили 2 із 33-х балістичних експертиз у цій справі, на засіданні 23 червня мають досліджувати решту, каже адвокат «екс-беркутівців» Аброськіна і Янішевського Стефан Решко. На його думку, докази прокуратури не відповідають процесуальним вимогам: вони або не отримані належним шляхом, або не закріплені належним шляхом.

Справа розслідувана геть погано. Ми побачили протягом двох останніх засідань, що суд намагається іти на поводу прокуратури і перепроводити слідчі дії, які вже визнані судом недопустимими

«Справа розслідувана геть погано. Ми побачили протягом двох останніх засідань, що суд намагається іти на поводу прокуратури і перепроводити слідчі дії, які вже визнані судом недопустимими, з метою виправлення помилок Генеральної прокуратури на досудовому розслідуванні, що категорично заборонено законом, позаяк ті матеріали, які зібрані, слідство закінчено – і от тільки в рамках цих матеріалів суд повинен розглядати справу», – зазначає Решко.

Водночас, у Кримінально-процесуальному кодексі (стаття 333) допускається проведення слідчих дій після закінчення досудового розслідування, якщо прокурори доведуть, що вони не могли їх провести під час досудового слідства.

Адвокати апелюють до процесуальних моментів, щоб вивести зі справи докази, але на всі ці зауваження прокурори відповідно реагують, сказав у коментарі Радіо Свобода керівник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

До суду передали понад 70 обвинувальних актів щодо «майданівських» справ – Горбатюк

Окрім справи екс-беркутівців, у суді зараз розглядається також справа щодо загиблих протестувальників, в якій підозру щодо організації розстрілу демонстрантів висловили колишньому начальнику управління СБУ в Києві та Київській області Олександру Щеголєву, розповів Радіо Свобода його адвокат Валентин Рибін. Зараз Щеголєв – під вартою, однак коли наступне засідання – невідомо, прокуратура повинна виправити помилки в обвинувальному акті, сказав правник.

Як розповів Сергій Горбатюк, загалом по всій Україні до суду передано більше 70 обвинувальних актів щодо злочинів під час подій Майдану, близько 30-ти вироків вже винесли.

По подіях 30 листопада – розгін – ще з лютого минулого року слухається провадження щодо колишнього голови КМДА Попова і щодо чотирьох командирів «Беркуту» – і кінця-краю не видно

«І велика кількість обвинувальних актів слухається у суді тривалий час, і суди явно не спішать із їхнім розглядом. Для прикладу, по подіях 30 листопада – розгін – ще з лютого минулого року слухається провадження щодо колишнього голови КМДА Попова і щодо чотирьох командирів «Беркуту» – і кінця-краю не видно», – каже Горбатюк.

За його словами, у цих справах то змінювали підсудність, то судді заявляли собі самовідвід – і таким чином розгляд, відповідно, сповільнювався.

У «розстрільній справі» – найбільший прогрес – Матвійчук

У справах щодо розстрілу мітингувальників прогрес наразі найбільший, вважає Олександра Матвійчук із «Центру громадянських свобод». Але щодо інших епізодів – викрадення і катування людей, фабрикування адміністративних протоколів проти активістів «Автомайдану», неправосудні рішення суддів – то мало чим можна «похвалитись», провадить далі вона. Та й у так званій «розстрільній справі», за словами правозахисниці, йдеться, насамперед, про виконавців.

Не так у судовому засіданні, як більше в публічному просторі, з уст офіційних осіб звучать беззаперечні інтенції, що за всім цим стояв Янукович

«Не так у судовому засіданні, як більше в публічному просторі, з уст офіційних осіб звучать беззаперечні інтенції, що за всім цим стояв Янукович, і що це він і його оточення віддавали накази, але це потрібно доводити в суді», – наголошує Матвійчук.

Особливістю справ щодо автомайданівців є величезна кількість фігурантів – 400 співробітників Державтоінспекції, які складали протоколи, а також їхнє керівництво і 147 суддів, які виносили рішення, розповідає Радіо Свобода один із адвокатів протестувальників Роман Маселко. За його словами, зараз у суді – близько півсотні обвинувальних актів.

«Деякі з них були передані рік і півтора тому, але, відверто кажучи, вони не мають жодної перспективи на винесення обвинувальних вироків. І вже ми мали до десяти вироків, але виправдальні. Інші ж справи просто «мігрують» з першої інстанції у другу. І це питання, яке ми ставили Луценку (Генеральний прокурор – ред.), що з цим треба щось робити», – пояснює адвокат.

За словами Маселка, раніше Генпрокуратура виділила на розслідування дуже мало ресурсів – зокрема, сотнями епізодів щодо автомайданівців займалось троє людей. Після свого призначення на посаду Генпрокурор Юрій Луценко обіцяв сприяти тому, аби вирішити ці проблеми.


Сьогодні активізувались також деякі інші справи, зокрема, справа щодо Курченка, справи щодо побиття автомайданівців, каже Маселко.

Справи Майдану – фундаментальні. Це ті справи, що можуть зламати цю систему. Тому що в чому була основна проблема всіх цих силових і насильницьких дій? Всі вірили у свою безкарність

«Не можна зменшувати увагу до цього. Справи Майдану – фундаментальні. Це ті справи, що можуть зламати цю систему. Тому що в чому була основна проблема всіх цих силових і насильницьких дій? Всі вірили у свою безкарність», – каже адвокат.

Як зазначив у коментарі Радіо Свобода директор центру стратегічних справ Української Гельсінської Спілки з прав людини Михайло Тарахкало, у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі зараз триває розгляд справи щодо порушень прав людини під час протестів в Україні. За його словами, це – комплексна справа, яка охоплює різні епізоди, включно з тими, що трапились у регіонах, і ЄСПЛ розділив справу на декілька частин. Наразі, за інформацією Тарахкала, держава Україна відповідає на запитання суду, і щодо деяких із них вона відповіла, що не визнає порушення зі свого боку.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG