Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:26

Керрі вимагатиме від Києва виконання «Мінська» – екс-голова МЗС України 


Джон Керрі (©Shutterstock)

Джон Керрі (©Shutterstock)

7 липня держсекретар США Джон Керрі перебуватиме з одноденним візитом в Україні. Глава американського дипломатичного відомства зустрінеться з президентом Петром Порошенком, прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та іншими українськими лідерами. У переліку питань зокрема імплементація Мінських домовленостей. Дипломати й експерти розходяться в прогнозах: одні кажуть, що американська сторона тиснутиме на Україну з вимогою повного виконання «Мінська-2», інші – що США, навпаки, послідовно домагається цього від Росії. І що Керрі у Києві більше цікавитиметься ходом реформ та боротьбою з корупцією.

Коло питань, які, як очікується, обговорюватимуться під час київських зустрічей Джона Керрі, окреслив заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв в ефірі телеканалу «Інтер».

«Ми обговоримо як великий комплекс двосторонніх відносин, так і питання глобальної та регіональної безпеки. Питання співпраці Україна-НАТО, питання реформування Збройних сил, питання імплементації Мінських домовленостей – ці всі питання будуть на порядку денному», – повідомив Єлісєєв.

На Україну здійснюватиметься максимальний тиск з вимогою виконання нею Мінських угод, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода колишній міністр закордонних справ, екс-посол України у США Костянтин Грищенко напередодні візиту Джона Керрі до Києва.

«Вашингтон цікавить вирішення проблеми як такої. Це не означає остаточне, політичне врегулювання, але щонайменше ті параметри, які дозволять заявити, що завдяки в тому числі й зусиллям Вашингтона, вдалося якщо не припинити, то перевести цей конфлікт в русло вже більше переговорних змагань, пошуків остаточного вирішення з тим, щоб уникнути загрози відновлення повномасштабного конфлікту. Відтак, буде здійснюватися максимальний тиск на Київ», – зазначив експерт.

Нині багато інших міжнародних проблем є пріоритетними, каже Грищенко: для Європи це Brexit, міграційна криза, у Сполучених Штатах наближаються вибори, наступного року також відбудуться вибори у Франції та Німеччині. А тому політики цих країн зовсім не зацікавлені в тому, щоб конфлікт на сході України знову повернувся в центр уваги європейської та міжнародної політики.

«І для України, і для Державного секретаря США мабуть треба зараз сконцентруватися на тому, що є головним: це вирішення проблеми не просто військового протистояння, а тієї постійної загрози відновлення широкомасштабних військових дій і постійної втрати людських життів на лінії зіткнення. Це мабуть найбільш гостра проблема», – вважає Костянтин Грищенко.

Напередодні в російському МЗС заявили про підготовку українськими військовими «силової операції» на Донбасі і що глава російського МЗС Сергій Лавров закликав Джона Керрі та Вашингтон «докласти зусиль, щоб запобігти такому розвитку».

Крім того, як повідомляє офіційний сайт Кремля, у середу під час телефонної розмови з президентом США Бараком Обамою, російський президент Володимир Путін «вказав на важливість неухильного виконання Києвом Мінських домовленостей», включаючи проведення амністії, надання так званим «ДНР-ЛНР» особливого статусу, спільну розробку закону про місцеві вибори.

Ще на початку червня радник з національної безпеки адміністрації президента США Сюзан Райс заявляла, що Білий дім наполягає на виконанні Мінських угод Росією і Україною до складення Бараком Обамою повноважень президента.

Ніякої мови про тиск на Україну не буде – експерт

Отже, чи є підстави говорити про посилення тиску на Україну з боку США з вимогою виконання нею Мінських угод? Подібні заяви є результатом російської пропаганди, переконаний політичний експерт Тарас Чорновіл.

«Говориться зовсім інше: є дуже критичне ставлення до Росії, але є певні зауваження і застереження щодо деяких речей, які робляться в Україні. Більше того, американська адміністрація вважає, що вона мала би до кінця каденції Обами продемонструвати певний ефект, але саме фактором тиску на Росію – змусивши Росію забезпечити безпекову складову, і вже після того отримати від України законодавче врегулювання, якщо будуть умови для проведення виборів там на Донбасі. Тому ніякої мови про тиск на Україну, про термінове проведення виборів (на території ОРДЛО) не буде. Обама ставить собі завдання, наскільки я розумію, досягнути принаймні заспокоєння ситуації в безпековому форматі, щоб відзвітувати під самі вибори, що Америці вдалося досягнути того, що в Україні перестали стріляти, і загроза великої війни остаточно відступила», – вважає експерт.

На думку Тараса Чорновола, Джона Керрі у Києві більше цікавитиме хід реформ та боротьба з корупцією, з огляду на позбавлення недоторканності народного депутата Олександра Онищенка та інші гучні справи і затримання останнього часу.

«Я думаю, Керрі захоче отримати інформацію з перших рук: чи є це одноразова кампанія, чи насправді мова йде про початок серйозних дій з антикорупційної боротьби. Для Америки, чесно кажучи, антикорупційна діяльність в Україні більше має значення, ніж мир і спокій на її східних кордонах», – зауважує експерт.

Головним же під час зустрічей українського керівництва з держсекретарем США буде узгодження позицій та ініціатив напередодні саміту НАТО у Варшаві, а також теми і формат зустрічі президентів Порошенка та Обами на полях цього саміту, зазначив Тарас Чорновіл.

Американський експерт з інституту Маккейна Девід Креймер в інтерв’ю «Голосу Америки» також заявляв, що в питаннях виконання «Мінська» США насамперед має тиснути на Росію.

«Росіяни не виконали жодного положення Мінських угод. І поки вони цього не зробили – як ми можемо скасовувати санкції, як ми можемо вирішити цей конфлікт? Тим часом, на Україну будуть знову тиснути, аби вона прийняла зміни до Конституції, закон про вибори на контрольованих Росією територіях Донбасу. Я вважаю, це абсурд. Я не думаю, що українці мають ухвалювати цей законопроект, а ми не повинні на них тиснути через це. Тому що вибори у «ДНР» і «ЛНР» не можуть проводитись, допоки Росія окуповує ці території, допоки існує 1 мільйон 700 тисяч вимушених переселенців, які не можуть голосувати», – запевнив Девід Креймер.

Мінські угоди від лютого 2015 року, серед іншого, передбачають припинення вогню на сході України, виведення всіх іноземних формувань, найманців і військової техніки з території України і передачу Києву повного контролю над російсько-українським кордоном на Донбасі. При цьому передача кордону може початися тільки після проведення місцевих виборів на окупованих територіях і завершитися після «повного врегулювання».

На цю ж тему:

06.07.2016
Очевидно, що «Мінськ» провалився – політолог

Державний секретар США їде в Київ, щоб змінити чи розширити формат переговорів із забезпечення миру на Донбасі, вважають експерти далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG