Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:51

НАТО до російської агресії був напівмертвою організацією – Мотиль


Національний стадіон у Варшаві, де проходить саміт НАТО 8-9 липня

Національний стадіон у Варшаві, де проходить саміт НАТО 8-9 липня

8 липня розпочинає роботу дводенний саміт НАТО у Варшаві. Президент України Петро Порошенко на запрошення генсекретаря альянсу Єнса Столтенберґа також візьме участь. На порядку денному заходу – розміщення сил швидкого реагування, тобто посилення кордонів Польщі та країн Балтії. Про розширення НАТО мова не йде, хоча і Петро Порошенко і самі українці хочуть бачити країну в альянсі. Чи принесе варшавський саміт Україні щось, окрім дипломатичних заяв, та чи наблизить до членства?

НАТО розгорне чотири багатонаціональні батальйони в Польщі та країнах Балтії. Такі кроки альянсу свідчать, що НАТО усвідомлює загрозу з боку Росії та реагує на них, впевнені експерти. Польща, чий кордон укріплюватимуть сили швидкого реагування НАТО, знаходиться поруч із Україною. І таким чином формується хоч і зовнішня, але все-таки перепона для російських військ.

Професор політології Ратгерського університету Олександр Мотиль напередодні саміту написав, що саме російська агресія мобілізувала альянс.

Мобілізуються фіни, шведи, і говорять про можливе членство в НАТО. Путін сам собі створив цей кошмар – кошмар у вигляді НАТО, який фактично був блефом. Такого кошмару не було, а тепер він стає реальністю

«НАТО фактично була напівмертвою організацією. Вона не знала, чому існувала, бюджети країн-учасниць були низькі, вони не знали, чого хотіли, вони не знали, куди рухатися. Тому що ворога, яким колись був СРСР, не було. Путін створив причину існування для НАТО. І тепер мобілізуються фіни, шведи, і говорять про можливе членство в НАТО. Путін сам собі створив цей кошмар – кошмар у вигляді НАТО, який фактично був блефом. Такого кошмару не було, а тепер він стає реальністю», – вважає він.

Утім багато експертів погоджуються в тому, що сили швидкого реагування НАТО радше показовий крок, ніж реальний інструмент впливу на Кремль.

«Це перекидання покликане посилити віру в сили альянсу. Особливо тим країнами, які дійсно мають загрозу з боку Росії. Хоча, безумовно, цих сил недостатньо. І це визнають самі військові НАТО. Росія готується до війни з НАТО, і у випадку бойових дій цими військами стримувати її не вдасться»,– говорить експерт-міжнародник Геннадій Друзенко.

НАТО і Росія

Водночас і в самому альянсі немає єдності щодо того, яку політику вести щодо Кремля. Генсек НАТО Єнс Столтенберґ вже анонсував, що 13 липня відбудеться Рада НАТО-Росія на рівні послів. Попередня така зустріч була наприкінці квітня цього року. До того НАТО не зустрічався з Росією від анексії Криму. Польський президент Анджей Дуда відкидає ймовірність такого діалогу. І хоч поки НАТО послідовно підтримув Україну, утім такі змішені сигнали свідчать, що повної єдності в альянсі щодо Росії немає.

Найкраща підтримка України – це дозвіл на членство? НАТО так не думає

Україна в офіційних документах НАТО як кандидат на вступ не згадується.

А екс-президент Польщі Александр Кваснєвський порадив Україні «не мріяти про вступ». Хоча сам, мовляв, нічого не має проти такої перспективи. Чіткі шанси має зараз Чорногорія, тому що почала переговори раніше, утім офіційно – НАТО розширюватись не планує.

Державний секретар США Джон Керрі 7 липня, відвідуючи Київ, анонсував комплексний пакет допомоги, який Україна отримає за підсумками саміту. Серед іншого, мова йтиме про наповнення трастових фондів для реформування сектору безпеки. Також мова йде про технічне оснащення і тренування.

Джон Керрі також додав, що Сполучені Штаті радо приймуть нових членів, коли вони будуть готові. Утім наразі мова може йти про нові проекти співпраці, не про членство.

Натомість, голова «Майдану іноземних справ» Богдан Яременко, наприклад, вважає, що дивно було би чекати вступу, якщо Україна офіційно навіть не озвучувала таке бажання. На його думку, альянс і так допомагає державі усіма силами.

Підтримка з боку НАТО Україні обмежена лише здатністю України освоювати цю підтримку

«Підтримка з боку НАТО Україні обмежена лише здатністю України освоювати цю підтримку. З боку НАТО є фактично згода і домовленості підтримувати Україну практично в усіх сферах: в реформі Збройних сил, загального реформування. Ніщо не ставить під сумнів те, що НАТО готове це виконувати. Під сумнів можна поставити лише темп реформ і змін, на які вона зобов’язалась», – вважає він.

78% українців на референдумі проголосували би за вступ до НАТО

Експерти згодні в тому, що навряд НАТО найближчим часом кардинально змінить політику та переорієнтується на інтереси Росії. Водночас, якщо Україна не демонструватиме, що очищує оборонну систему та модернізує Збройні сили – державу навряд сприйматимуть як потенційного партнера.

Зараз рекордна кількість українців готова на референдумі проголосувати за вступ до НАТО – 78%. Це дані опитування Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова та фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Водночас, зовсім не всі розуміють, чим є альянс. пояснила соціолог Ірина Бекешкіна.

«Не дуже поінформовані, це певний, властивий нашим громадянам патерналізм. Утім це об’єктивний чинник у цьому випадку. Поза межами НАТО нам важко сподіватись, що ми можемо зберегти свою незалежність і кордони».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG