Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:30

Коли росіяни вдерлися у рідний Донбас, я пішов воювати – командир єврейського підрозділу УДА


Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

Київ – Так звані «спецслужби» угруповань «ДНР» і «ЛНР», які діють на окупованій частині Донбасу за підтримки Кремля, пропонують чималі кошти тим, хто знищить невелику групу патріотів України, які об’єдналися в єврейський підрозділ Української добровольчої армії (засновник і командир УДА – Дмитро Ярош – ред.). За словами командира єврейського підрозділу Максима Хорина, більшість бійців його підрозділу – єврейського походження, всі народжені в Україні і готові боронити країну так довго, як це буде потрібно.

Росія цинічно «віджала» Крим і ввела свої війська на Донбас – і для мене всі проблеми українсько-єврейських взаємин відійшли на другий план. На перший вийшли питання, пов’язані із захистом України

– Я народився у Єнакієвому, що на Донеччині, але вже тривалий час живу на Хмельниччині у місті Нетішині. До війни у мене була абсолютно мирна професія – я перукар. А ще я був активістом Єврейського культурного центру, мене цікавили питання українсько-єврейських стосунків. А потім почався Майдан, а пізніше Росія цинічно «віджала» Крим і ввела свої війська на Донбас – і для мене всі проблеми українсько-єврейських взаємин відійшли на другий план. На перший вийшли питання, пов’язані із захистом України. Я довго не міркував над тим, що робити – разом з друзями ми швидко зібрались і рвонули звільняти «малу Батьківщину». На жаль, поки що Єнакієве окуповане (Єнакієве внесене до переліку населених пунктів на сході України, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження – ред.).

Чи були у Вас раніше інтереси, пов’язані з військовою справою?

Ми досліджували старовинні єврейські цвинтарі і місця старих єврейських поховань, яких на Хмельниччині чимало. Ми розчищали ці старі могили і встановлювали на них пам’ятні знаки

– Раніше я доволі активно цікавився історією євреїв в Україні і історією України в цілому. У нас на Хмельниччині діяла пошукова група, яка досліджувала місця боїв часів Другої світової війни і також шукала останки загиблих тоді солдатів. А ще ми досліджували старовинні єврейські цвинтарі і місця старих єврейських поховань, яких на Хмельниччині чимало. Ми розчищали ці старі могили і встановлювали на них пам’ятні знаки. Власне, ми з однодумцями намагались потроху щось робити – відчували, що для нас, для наших сімей важливо знати про своє коріння і важливо розуміти, в якій країні ми живемо.

– Наскільки події Революції гідності, а потім бойових дій на сході України вплинули на Вас, на Вашу національну або ж громадянську свідомість?

Раніше ідеш і думаєш: «Ну що то за люди, нікому нічого не треба!», це вічне «моя хата з краю»! Аж раптом виявилось, що «моя хата з краю – я першим стріляю»

– Коли почалась Революція гідності, я спершу спостерігав за перебігом подій на Майдані по телебаченню, знаходив деякі пропозиції і думки, «споріднені» з моїми власними. Наприклад, про силу закону і про захист людської гідності і честі. Аж нарешті я поїхав на Майдан, щоб усе побачити на власні очі – і там, коли став посеред барикад, мене зсередини ніби щось «перемкнуло». На дуже багато речей я подивився інакше. А ще я побачив, як багато довкола прекрасних людей, як багато звичайних дядьків і пацанів готові покласти життя за цю країну. Раніше, траплялось, ідеш і думаєш: «Ну що то за люди, нікому нічого не треба!», це вічне «моя хата з краю»! Аж раптом виявилось, що «моя хата з краю – я першим стріляю», ми так у Добровольчому українському корпусі («Правий сектор») говорили. Моя остання доба на Майдані – ніч з 18-го на 19 лютого, нам, можна сказати, пощастило: один наш нетішинський автобус згорів, а другим ми якраз поїхали додому, передали побратимам варту, і за розстрілами і подальшими подіями я вже з дому спостерігав. Не можу досі зрозуміти, як можна досі не покарати винних за розстріли, тоді ж було багато речових доказів зібрано!

Як громадянин я народився на Майдані

Але ті драматичні дні і години на Майдані сильно на мене вплинули, докорінно мене змінили – я зрозумів, що відповідальний не лише за себе, а і за свою країну! Як громадянин я народився на Майдані.

– І все-таки, як мирний перукар став воїном?

Коли росіяни вдерлися у рідний Донбас – я не зміг всидіти на місці

– Все почалося з анексії Росією Криму, я був ошелешений нахабством росіян та бездіяльністю влади у Києві. А коли росіяни вдерлися у святу для мене землю, у рідний Донбас – я не зміг всидіти на місці. Під час Майдану мене і ще кількох хлопців з Хмельниччини доля пов’язала з «Правим сектором», і коли Дмитро Ярош оголосив про формування Добровольчого українського корпусу (ДУК), ми зібрались, сіли в мою машину, щойно викуплену з кредиту, і рвонули на Донбас.

Наші хлопці іноді з кулеметами «Максим» 1940-х років проти російських танків воюють

Щодо того, як перукар став солдатом, то я так скажу: я не був аж ген «віддалений» від військової справи, я кілька років тому, паралельно з участю у пошуковій групі, потрапив до фахівців з історичної реконструкції. Потрапляючи туди, людина не просто історію вивчає, а низку артефактів чи речей, пов’язаних з певною історичною добою. Мене і в пошуковій групі, і у групі реконструкторів цікавила епоха Другої світової війни. От я і вивчав і те, що викопуєш разом з останками солдата, включно зі зброєю, і характеристики цієї зброї. Повірте, та зброя, яку ми використовуємо на Донбасі, не особливо відрізняється від старої, наші хлопці іноді з кулеметами «Максим» 1940-х років проти російських танків воюють!

Тобто Вам допомогли набуті навички під час не реконструйованих, а реальних боїв?

Навички мені знадобились під час цієї війни України проти Росії. Це неодноразово рятувало мені життя

– Саме так! Це – і автоматична зброя, і бойові гранати, і вибухівка, і ці знання та навички мені тепер знадобились вже під час цієї війни України проти Росії. Я можу навіть сказати, що це неодноразово рятувало мені життя! До речі, серед захисників України нині воюють чимало хлопців із клубів історичної реконструкції, і воюють успішно, з мінімальними втратами. У моєму підрозділі вся наша «нетішинська четвірка» жива, але натомість загинув наш побратим із Хмельницького, який до нас приєднався, коли ми вперше їхали на схід влітку 2014 року. Це трапилось на блокпосту «Гамалія» поблизу Іловайська, коли був розстріляний автобус «Правого сектору».

Чи знаходите Ви якісь історичні паралелі між цими двома війнами?

Як понад 70 років тому «хвилі» Другої світової накрили весь світ, так і тепер агресія Росії проти суверенної України впливає на світову політику

– По-перше, я бачу, що Україна знову є ареною боротьби добра і зла, саме у глобальному сенсі. Як понад 70 років тому «хвилі» Другої світової накрили весь світ, так і тепер агресія Росії проти суверенної України впливає на світову політику, на систему безпеки, врешті-решт, на пересічних людей, яких ставлення до цього конфлікту «розкидає» по «різні боки барикад», я б так сказав. По-друге, і тоді, і зараз українці різного етнічного походження готові боронити Україну так довго, як це буде потрібно. При цьому офіційно таких бійців, як ми, немає. Тому що ми діємо як добровольче військове з’єднання, яке після розділення «Правого сектору» залишилося під командуванням Дмитра Яроша.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG