Доступність посилання

ТОП новини

Російські танки на півночі Криму: для навчань чи для можливого наступу?


Російська військова техніка на вулицях Керчі, 7 серпня 2016 року
Російська військова техніка на вулицях Керчі, 7 серпня 2016 року

Київ – Росія посилює своє угруповання військ в анексованому Криму, зокрема біля адміністративного кордону з материковою Україною. Танки та артилерію росіяни сконцентрували поблизу міст Арм’янськ та Джанкой на півночі Криму, повідомляють і жителі півострова, і українська розвідка. Секретар РНБО України Олександр Турчинов констатує, що Росія накопичує переважно наступальне озброєння. А в Адміністрації президента Порошенка запевняють, що українська армія готова у будь-який момент зупинити можливий російський наступ із Криму на материк.

Частина військових експертів пояснює російські маневри, перекидання техніки та закриття пропускних пунктів на кримському перешийку підготовкою до російських військових навчань, запланованих на серпень. Частина – не виключає російського наступу в найближчі тижні, пояснюючи таку можливість бажанням Кремля продемонструвати «маленьку переможну війну». Водночас у комітеті з питань оборони Верховної Ради наголошують, що з часу російської окупації Криму воєнна загроза звідти є постійною. І нині немає підстав говорити, що вона суттєво зросла або зменшилася.

Російські танки на півночі Криму: для навчань чи для можливого наступу?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:08:41 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Про великі скупчення російських військових на півночі Криму 7 серпня повідомив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял. Посилаючись на очевидців, він пише у соцмережах, що Джанкой повністю оточений російськими військовими й танками.

Того ж дня в Держприкордонслужбі України повідомили, що російські служби на території анексованого Криму в неділю з невідомих причин перестали пропускати автотранспорт і пасажирів на територію півострова. Тоді жителі півострова повідомили «Крим.Реалії» про встановлення блокпостів у деяких регіонах Криму. По обіді в неділю на пропускному пункті «Чонгар» відновився рух громадян до Криму та з Криму в бік материкової України, на двох інших пунктах російські військові пропускали людей лише в один бік – на півострів.

Уранці 7 серпня російські ЗМІ почали поширювати інформацію про перестрілку на адмінкордоні з Кримом без офіційного підтвердження.

Частина медіа стверджує, що мав місце прорив української диверсійно-розвідувальної групи, під час якого загинув щонайменше один російський військовий. Керівник штабу громадянської блокади окупованого півострова Ленур Іслямов підтвердив, що активісти чули постріли з-за адмінкордону, з позицій російських військ. Пояснення і коментарі підконтрольної Росії влади Криму щодо ситуації, що склалася, наразі відсутні, а українське військове командування вважає повідомлення про нібито «українську ДРГ» дезінформацією та провокацією.

Однак ввечері 7 серпня на контрольно-пропускному пункті «Чонгар» на адмінкордоні з Кримом виникла стрілянина з українського боку. Як повідомив речник Держприкордонслужби України Олег Слободян, прикордонники зробили попереджувальні постріли, щоб затримати громадян, які в автомобілі з українськими номерами пробували минути український КПП без черги та огляду.

«Далі – більше: водій намагався прорватися через КПП і ледь не збив прикордонника. Наряд змушений був здійснити попереджувальний постріл вгору і затримати двох чоловіків, які перебували в автомобілі. Зараз їх передали представникам Національної поліції», – написав Слободян у соцмережах.

Через обмеження руху українських громадян до Криму з боку російських військ і спецслужб на Чонгарі та на інших пропускних пунктах надвечір виникли кількакілометрові черги, стверджують прикордонники та очевидці.

Україна готова до можливого наступу і з боку Криму, і з боку неконтрольованих районів Донбасу, стверджує речник Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко. Він заявляє, що українська сторона не виключає загострення конфлікту «у будь-яку годину» через дії Росії.

«На півночі Криму російські війська проводили свої маневри, і на певний час рух на пропускних пунктах був зупинений з ініціативи російської сторони. Тобто окупанти проводять маневри, і ми маємо розуміти, що у будь-яку хвилину, у будь-яку годину вони можуть розпочати якийсь немасштабний або масштабний наступ», – заявив речник адміністрації президента з питань АТО.

І додав, що українська сторона відстежує ситуацію, і військове командування створило на небезпечних напрямках резерви, достатні, щоб зупинити можливий російський наступ з Криму вглиб України.

Спікер Генштабу Збройних сил України Владислав Селезньов додав, що в Генеральному штабі мають всю оперативну інформацію щодо адмінкордону з Кримом, і військові аналітики відпрацьовують найімовірніші сценарії розвитку подій.

«Є певні припущення, є певні варіанти розвитку ситуації, але зараз не час їх обговорювати... Оцінки досить акуратні, обережні... З цією інформацією зараз працюють військові аналітики. Але сьогодні ми можемо з упевненістю сказати, що Збройні сили України в змозі адекватно реагувати на будь-який розвиток ситуації на півдні нашої країни», – запевнив Селезньов. Він додав, що українські силові і військові структури мають плани для різних ситуацій, «для того, щоб адекватно і, найголовніше, ефективно протистояти цим агресивним діям Росії».

Поки українська сторона веде розвідку та накопичує резерви біля перешийку, до Керчі з Росії через поромну переправу прибула велика кількість військової техніки, яка пройшла вглиб Криму. Про це повідомляє Кримська правозахисна група з посиланням на місцевих жителів .

Днями секретар РНБО Олександр Турчинов заявив про можливість нової хвилі мобілізації в разі погіршення ситуації в зоні АТО, повідомляє Інтерфакс-Україна.

«У разі серйозного загострення на фронті нова мобілізація буде оголошена негайно», – визнав Турчинов.

Утім, за його словами, зокрема, з початку 2016 року кількість охочих проходити військову службу за контрактом збільшилась майже на 40%.

Раніше президент Петро Порошенко заявляв, що оголошення сьомої хвилі мобілізації буде залежати від ситуації на фронті .

Турчинов оприлюднив дані розвідки та космічні знімки, які засвідчили, що Росія накопичує на півночі Криму переважно наступальне озброєння.

«Можемо побачити розташування сухопутних російських підрозділів, зокрема самохідної артилерії біля міста Арм’янськ. Фактично це сили, готові до бою, – повідомив журналістам секретар РНБО, демонструючи останні знімки Криму з космосу. – Біля Джанкоя ми бачимо, зокрема, потужні зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф», гелікоптери тощо. Тобто, тут зосереджено переважно наступальне озброєння».

Імовірність російського наступу з Криму залежить, зокрема, від психологічного портрета однієї людини – експерт

Ситуація, яка склалася щодо України та Сирії свідчить, що Росії потрібна «маленька переможна війна», стверджує співдиректор програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Виступ президента Володимира Путіна перед Олімпійськими іграми звучав як «проводи на війну»
Олексій Мельник

«Сирія це буде чи Україна – невідомо. Може бути одразу дві операції, причому одна з них буде основною, а інша – для відвернення уваги, – прогнозує Мельник. – Часова прив’язка початку конфлікту може бути після завершення Олімпіади, як це вже траплялося. Початок може залежати від психологічного портрету однієї особи. Пригадайте, виступ президента Володимира Путіна перед Олімпійськими іграми звучав як «проводи на війну». Плюс на ситуацію впливають зовнішньополітичні фактори, як-от вибори у США. Досить примарним є шанс Росії на перемогу в Сирії, адже ми бачили відсутність успіху проурядових сил біля Алеппо. Тому Кремль може зосередитися на Україні».

За словами Мельника, підготовка до серйозних операцій починається за кілька місяців, і деякі ознаки цієї підготовки вже є.

«Якщо за даними української розвідки російські війська готові до наступу, то критичними є кілька наступних тижнів. Якщо в цей термін наступу не буде, його можуть перенести на місяць, а потім рух військ обмежить осіння негода», – оцінює ситуацію Мельник.

Як наголошує газета «День», зараз для Росії склалася унікальна і зручна ситуація, яка нагадує міжнародні події довкола Грузії 8 серпня 2008 року: Олімпіада, передвиборна боротьба у США і зручний за погодними умовами серпень. Європа також переживає негаразди, тому найближчі кілька тижнів – часовий проміжок, коли для Росії існує велика спокуса вирішити «проблему України» силою, стверджують експерти, опитані цим виданням.

За даними української розвідки, в анексованому Криму російське угруповання налічує понад 24 тисячі військовослужбовців, 613 танків та бронетранспортерів, 162 артилерійські системи, близько 100 бойових літаків, 56 вертольотів, 16 берегових ракетних комплексів, 30 бойових надводних кораблів та 4 підводні човни – повідомляє представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.

Рух військ у Криму свідчить про підготовку до навчань, для наступу їх замало – Жданов

Рух російського війська у Криму спричинений ротацією підрозділів та підготовкою до навчань, тоді як для успішного наступу вглиб території України кримського угруповання окупаційних військ недостатньо. Таку думку в ефірі Радіо Свобода висловив військовий експерт Олег Жданов.

«Російська влада перекрила кордон, влаштувала невелику провокацію зі стріляниною і тим часом проводить ротацію військ, – зазначив експерт. – З 15 серпня розпочинаються масштабні навчання Південного військового округу Російської Федерації «Кавказ – 2016». Не виключено, що війська, розташовані на українських територіях, візьмуть участь у цих навчаннях. На тлі цих подій експерти не виключають можливих провокацій з російського боку. Такі дії можливі як в Донецькій та Луганській областях, так і в Криму. Хоча на адмінкордоні з Кримом такий сценарій є найменш ймовірним, оскільки перешийок дуже вузький, місцевість рівнинна, видимість дуже добра і будь-яка провокація російських військ з Криму буде пов’язана з великими втратами. Я думаю, що вони навряд чи зважаться на такі дії», – переконаний Олег Жданов.

Експерт додає, що для повномасштабного наступу з півдня російська сторона не має у Криму ні ресурсів, ні засобів, ні переваги в чисельності.

Є незначне накопичення техніки. Але не факт, що вистачить людей, щоб повести в бій
Олег Жданов

«Є незначне накопичення техніки. Але не факт, що вистачить людей, щоб повести в бій», – повідомляє аналітик.

Він також зазначає, що військове угруповання чисельністю 22-24 тисячі бійців роззосереджене по всьому Криму, а на самому перешийку російська армія зосередила дві батальйонні тактичні групи (кілька тисяч бійців – ред.).Тобто, де-факто, там немає величезних військових сил, оскільки тримати війська в степу – доволі дороге задоволення. Якби російська сторона готувалася до широкомасштабного наступу, на півночі Криму було б набагато більше скупчення військ, підсумовує Олег Жданов.

Загроза російського вторгнення з окупованого Криму залишається увесь час, враховуючи, що російське угруповання військ на півострові є більшим за резерви, які може швидко перекинути на цей напрямок Україна, стверджує перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Семен Семенченко. Однак він не бачить зростання цієї загрози останнім часом, особливо через страх Кремля перед збереженням чинних санкцій та появою нових, стверджує депутат.

Кримське російське угруповання більше за те, яке Україна може нині кинути на адмінкордон з окупованим півостровом
Семен Семенченко

«Кримське російське угруповання більше за те, яке Україна може нині кинути на адмінкордон з окупованим півостровом. Але саме зараз велика війна не потрібна – бо Москва не хоче отримати нові санкції. Водночас маневри та провокації у Криму синхронно з загостренням на Донбасі (ідеться про застосування важкої артилерії з боку сепаратистів) – це виглядає як тиск на українську владу напередодні сесії парламенту, з вимогами ухвалити в рамках Мінських угод потрібні Кремлю законодавчі зміни щодо статусу Донбасу», – пояснює Радіо Свобода Семен Семенченко.

Нещодавно міністр оборони Росії Сергій Шойгу пояснив військову активність Кремля зовнішньополітичними чинниками. Зокрема, він заявив про загострення військово-політичної ситуації на «південно-західному стратегічному напрямку» .

«Передусім це пов’язано з нарощуванням військової присутності НАТО у Східній Європі, ситуацією в Україні і діяльністю міжнародних терористичних угруповань, зокрема на Північному Кавказі», – зазначив Шойгу ще 27 липня. У зв’язку з цим, за словами міністра, Росія вживає «адекватних заходів реагування».

Активне переміщення військової техніки у Криму, яке спостерігається із 7 серпня, разом із обмеженим пересуванням через адмінкордон з материковою Україною, є спробою Росії придушити проукраїнський спротив на півострові.

Як повідомляє «Крим.Реалії», таку думку висловив лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, таким чином Росія «показує, що не віддасть Крим».

На думку лідера Меджлісу, скупчення російської техніки біля кримського перешийка може бути пов’язане також і з проведенням навчань.

Навчання, які мають... ще більше придушити моральний опір, який люди у Криму чинять російським окупантам
Рефат Чубаров

«Це, дійсно, схоже на якісь навчання, але думаю, що навчання, які мають одразу кілька завдань: перше – ще більше придушити моральний опір, який люди у Криму чинять російським окупантам, друге – щоб затвердити дух своїх колабораціоністів: мовляв, ми не будемо віддавати Крим повертати його. З іншого боку, ще ці навчання дійсно відповідають всім процесам, які відбуваються з боку окупантів в Криму, а саме – переміщення військової техніки», – зазначив Чубаров.

Подібну думку висловив і заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука.

Водночас український волонтер та політолог Денис П’ятигорець у своєму блозі стверджує, що через економічні проблеми Росія поспішає, і схиляється до силового розв’язання ситуації в Україні на свою користь.

Як аргумент він наводить розрахунки про те, що дефіцит російського бюджету та боргове навантаження на нього цього року є більшим за доступні російському урядові резерви.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG