Доступність посилання

01 жовтня 2016, Київ 11:43

Кримська криза: Україна ініціює переговори, Росія погрожує наслідками


Український БТР на пункті пропуску «Чонгар». 10 серпня 2016 року

Український БТР на пункті пропуску «Чонгар». 10 серпня 2016 року

Україна та Росія посилюють заходи безпеки та оборони. Президент України Петро Порошенко доручив привести в посилену бойову готовність підрозділи, що стоять поблизу межі з окупованим Кримом та на лінії зіткнення на Донбасі. За словами лідера держави, таке рішення ухвалили за підсумками наради із силовиками та МЗС України. Російський президент Володимир Путін також скликав силовиків на нараду, на якій розглянули посилення заходів безпеки в окупованому Росією українському Криму, повідомляє прес-служба Кремля. Тим часом офіційні речники США заявили про безпідставність російських обвинувачень проти України, а речники ЄС – їхню бездоказовість.

Крім доручень силовикам, президент Петро Порошенко доручив МЗС України організувати переговори з лідерами Німеччини, Франції, Росії, США і президентом Ради Європи. Крім того, представник України при ООН Володимир Єльченко заявив про скликання за ініціативою України засідання Ради безпеки ООН через «провокації Кремля в Криму». Коментуючи ситуацію, він зазначив, що вона нагадує події, які передували російському вторгненню до Грузії у серпні 2008 року.

Речник Адміністрації президента з питань АТО полковник Олександр Мотузяник назвав безпідставними обвинувачення з боку Кремля на адресу української влади щодо підготовки терактів у Криму. За його словами, такі заяви скеровані на дискредитацію України та зрив мінських домовленостей.

«Україна не вчиняла збройних провокацій ні в цьому, ні в інших районах. Жодного співробітника Головного управління розвідки Міноборони України в окупованому Криму затримано не було», – каже Олександр Мотузяник.

Українські військові повідомляють про початок інженерного облаштування позицій російськими військовослужбовцями на адміністративному кордоні з анексованим Росією українським Кримом. Прикордонники закликали українців утриматися від поїздок на окупований півострів.

У США та ЄС Путіну не повірили

Тим часом у Москві Володимир Путін зібрав засідання Ради безпеки, на якій розглянули питання щодо посилення заходів безпеки в Криму. Утім про ухвалені російською владою з цього приводу рішення інформації немає. Міністерство закордонних справ Росії поширило заяву, в якій йдеться про те, що «збитки, завдані російській стороні, загибель російських військовослужбовців без наслідків не залишаться».

Володимир Путін

Володимир Путін

Натомість на попередні російські обвинувачення проти України відреагували речники США та ЄС. Так, посол США в Україні Джеффрі Пайєтт заявляє, що уряд США не бачив жодних підтверджень російським обвинуваченням на адресу України у «вторгненні в Крим». При цьому дипломат наголосив, що це «не перше брехливе звинувачення з боку Росії на адресу України, висловлене, щоб відвернути увагу від власних протиправних дій». У Держдепартаменті США також зазначили, що реальною проблемою залишається російська окупація півострова та агресія на сході України.

Джеффрі Пайєтт

Джеффрі Пайєтт

Речниця Європейської дипломатичної служби Майя Коціянчич, коментуючи зростання напруги довкола Криму, зазначила, що російські обвинувачення на адресу України не мають підтвердження з боку незалежних установ. Вона також наголосила, що Євросоюз і надалі непохитно відстоює територіальну цілісність і суверенітет України.

Кремль готується до думських виборів?

Оглядачі по-різному оцінюють подальші перспективи українсько-російського протистояння. Так, американський експерт з питань безпеки професор Філіп Карбер припускає, що загострення військового конфлікту з Україною може розпочатися впродовж наступних шести тижнів. За його словами, за весь період війни на сході України кількість російського війська на кордоні ще ніколи не була такою високою, як зараз.

Натомість російський фахівець із масової комунікації професор Валерій Соловей сумнівається в тому, що протистояння може вилитися в повномасштабний збройний конфлікт. На його думку, Кремль посилить тиск на Україну, але «кримський інцидент» матиме насамперед внутрішні наслідки, зокрема дасть підстави посилити заходи безпеки напередодні виборів до Держдуми Росії, які мають відбутися 18 вересня.

Український експерт, координатор «Бюро протидії гібридній війні» Євген Магда вважає, що, йдучи на черговий виток конфронтації з Україною, Кремль намагається досягти одразу кількох цілей, зокрема скомпрометувати Україну в очах Заходу.

Євген Магда

Євген Магда

«Треба не забувати, що Путін воює не стільки з Україною, скільки із Заходом. Він намагається саме Заходу довести, що треба змінювати свою політику щодо України. Для Росії політично вигідно, щоб Україна сама розвалилася, а не внаслідок збройної російської агресії», – каже він в інтерв’ю Радіо Свобода.

Російські окупанти не впізнали одне одного?

10 серпня ФСБ Росії заявила, що запобігла скоєнню терактів в окупованому Криму, у підготовці яких звинуватила Головне управління розвідки Міністерства оборони України. За даними ФСБ Росії, при цьому загинули двоє російських силовиків і було затримано семеро українських «диверсантів» на чолі із жителем Енергодара Запорізької області Євгеном Пановим, якого російські спецслужби назвали «агентом» української розвідки та «одним з організаторів терактів». Президент Росії Володимир Путін з цього приводу заявив, що українська влада не шукає шляхів переговорів, а переходить до терору. Відтак він поставив під сумнів доцільність переговорів у «нормандському форматі» щодо мирного врегулювання.

Натомість президент України Петро Порошенко назвав звинувачення Кремля щодо Криму «безглуздими і цинічними».

За даними української військової розвідки, в окупованому Криму сталася збройна сутичка між російськими військовими та прикордонниками. Про це начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Валерій Кондратюк повідомив на нараді президента з керівниками силових відомств і МЗС у зв’язку з провокаційними діями Росії в окупованому Криму.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».


В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG