Доступність посилання

30 вересня 2016, Київ 06:14

Мовне питання: чи має патріот говорити українською?


Фестиваль вишиванки. Одеса, 21 травня (ілюстраційне фото)

Фестиваль вишиванки. Одеса, 21 травня (ілюстраційне фото)

Люди схильні починати нове життя з понеділка, активісти ж пропонують російськомовним почати розмовляти українською з Дня Незалежності. Таку символічну дату обрали автори проекту «Мовомарафон», який має допомогти охочим за 25 днів перейти на державну мову. Саме стільки часу, кажуть психологи, достатньо, щоб закріпити нову звичку. На сайті марафону зареєструвались вже понад 2300 осіб. Та чи достатньо трьох тижнів, щоб змінити мовні звички? І чи залишається гострим мовне питання в Україні?

Марафон розпочинається за чотири дні, а усі охочі вже зараз можуть зареєструватися на сайті та обрати одну з двох бігових доріжок. Можна обирати між «повним зануренням» (тобто повний перехід на українську у побуті протягом близько трьох тижнів), та «лагідним режимом» (для тих, хто хоче поступово опановувати мову).

Ми нічого не нав’язуємо, а лише пропонуємо людям більше використовувати мову в побуті

«Ми нічого не нав’язуємо, а лише пропонуємо людям, які б бажали перейти на українську або поглибити свої знання, більше використовувати мову в побуті, спілкуючись нею 25 днів. Як відомо, за три тижні виробляється звичка. Цього вистачить, щоб перейти на українську в повсякденному спілкуванні», – зазначає координатор проекту Ярина Чорногуз.

Останні кілька років соціологи фіксують хвилю українізації, і пов’язують її з політичною ситуацією, збройним конфліктом, відчуттям небезпеки з боку Росії.

Організатори «Мовомарафону-25»: «Переходь на українську – стань незалежним!»

Організатори «Мовомарафону-25»: «Переходь на українську – стань незалежним!»

У них вийшло: досвід тих, хто перейшов на українську

Тетяна Ухіна – етнічна росіянка і одна з тих, хто уже в дорослому віці перейшов на українську мову. Сталось це задовго до «Мовомарафону», півтора-два роки тому – вплинули події в Україні.

Спочатку було складно, адже з дитинства перебувала в російськомовному середовищі: в родині, дитсадку, школі. Це позначилось на тому, що спершу бракувало словникового запасу українською, каже Тетяна. Утім, за кілька років і це зникло, разом із мовним бар’єром.

Наприкінці розмови від російськомовних колег я чую вже слова «дякую», «до побачення»

«Відчуваю тільки комфорт. Раніше в розмові я могла перейти на російську мову, коли спілкувалася з російськомовним співрозмовником або клієнтом. Останні півроку я себе (спочатку штучно) змушувала не робити цього за будь-яких обставин. І зараз я отримую велике задоволення, тому що наприкінці розмови від російськомовних колег я чую вже слова «дякую», «до побачення», – розповідає Тетяна.

Забуваєш, що ти прийняв це рішення. В голову лізуть русизми

А от Тетяна Гілмор вирішила перейти на українську порівняно недавно. Вона останні 7 років живе в Сполучених Штатах. А до того у рідному Житомирі її родина говорила то російською, то українською, то суржиком. Зараз жінка спілкується з українцями виключно українською і, розповідає, що не стикається з негативною реакцією. Тетяна Гілмор зареєструвалась у «Мовомарафоні» і чекає старту.

«Бракує спілкування рідною мовою. Складно, тому що потрібна постійність у цьому процесі на початку. Тому що забуваєш, що ти ухвалив це рішення. В голову лізуть русизми, дуже багато русизмів», – розповідає Тетяна Гілмор.

(Малюнок художниці Вікторії Целуйко)

Філологічних обмежень, щоб змінити мову, немає – Моренець

Білінгвам, тобто двомовним людям, важливо бути оточеними українською у різних галузях, щоби легше на неї перейти: по радіо, у магазинах, на вивісках. Тоді такий перехід на мову стається природним шляхом, каже доктор філологічних наук Володимир Моренець.

Всі люди потрапляють в нове середовище і за якийсь час починають говорити мовою цього середовища

«Слухайте, звичайно немає будь-яких обмежень, крім клінічних випадків. З філологічної точки зору, всі люди потрапляють в нове середовище і за якийсь час починають говорити мовою цього середовища», – говорить Моренець.

Дейнега: Анна Герман говорила гарною українською, і що?

Утім, є також думка, що справа зовсім не в мові, а свою «українськість» краще доводити реальною допомогою державі. Зокрема, Віталій Дейнега, засновник волонтерської організації «Повернись живим», говорить російською, проте це не завадило йому зібрати понад 91 мільйон гривень на потреби армії.

За словами Дейнеги, мовне питання зараз для України другорядне. Тим більше, що на фронті є багато професійних військових, які спілкуються у побуті російською, але їхній патріотизм не можна ставити під сумнів, каже він.

«Важливо, що людина робить. У нас дуже багато народу розвелося, який навчився носити вишиванку та говорити чистою українською, при цьому для країни, в кращому разі, нічого не робить. Віктор Федорович та Анна Герман дуже гарно спілкувалися українською мовою. Нехай Віктор Федорович ще на 4 з мінусом, то Анна Герман – на 5 з плюсом. Мені перед нею аж соромно за свою українську. Але сказати, що ці люди були для України чимось добрим, я не можу», – коментує Дейнега.

(Ілюстрація ФЛЕШМОБУ – «Я СПІЛКУЮСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ!»))

Кампанії з закликами любити мову не надто ефективні – соціпсихолог

Більшість українців давно визначились, якою мовою говорити, вважає соціопсихолог Вадим Васютинський. За 25 років сформувалась група тих, хто пробував перейти на українську, проте не вдалось. А також тих, для кого мова – поняття символічне, яке не впливає на решту життя.

«Якась там кампанія із закликами любити рідну українську мову, вона не буде ефективною, тому що таких кампаній, таких закликів, таких передач, були вже десятки тисяч. Їхній ефект в тому, що зростає прихильність до української мови на рівні оцінок, на рівні визнання. А що стосується практичного – то це процес набагато триваліший», – коментує експерт.

Інфографіка за даними опитування, проведеного Центром Разумкова 11-23 грудня 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей

Інфографіка за даними опитування, проведеного Центром Разумкова 11-23 грудня 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей

Тут ще одна проблема, тому що наша молода міська культура твориться російською мовою

Разом із тим, формується прошарок російськомовних патріотів. Вони є проукраїнськи налаштовані, утім, спілкуються у побуті російською, а на українську переходить за потреби. Часто це стосується саме молоді, додає Васютинський.

«Вона (молодь – ред.) користуються нею, коли потрібно в школі чи університеті. А коли мова йде про молодіжну тусовку, то їм зручніше розмовляти російською мовою. І тут ще одна проблема, тому що наша молода міська культура твориться російською мовою», – додає він.

Мегамарш у вишиванках у Києві, 28 травня 2016 року (ілюстраційне фото)

Мегамарш у вишиванках у Києві, 28 травня 2016 року (ілюстраційне фото)

Мовне питання вже не стоїть гостро – політолог

Воно (мовне питання) за правління Януковича використовувалося швидше як подразник, прагнення тягнути Україну в «русский мир»

Мовне питання, на якому часто спекулювали різні політичні сили в Україні, більше не є ключовим, вважає політолог Євген Магда. І воно стоїть значно менш гостро, аніж за часів президентства Віктора Януковича.

«Воно за правління Януковича використовувалося швидше як подразник, прагнення тягнути Україну в «русский мир». Зараз Росія намагається тягнути Україну в «русский мир» дещо іншими способами, набагато важчими та набагато складнішими», – додає він.

Громадяни України стали частіше розмовляти українською мовою як вдома, так і на роботі.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром Разумкова 11-23 грудня 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Більшість – 60% – громадян вважають рідною мовою українську, 15% – російську, 22% – і українську, і російську однаковою мірою, 2% респондентів вважають рідними інші мови.

У 2006 році українську мову як рідну відзначили 52% респондентів, російську – 31%, українську та російську рівною мірою – 16%, інші мови – 1%.

Робота художника Олексія Кустовського

Робота художника Олексія Кустовського

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG